Едуард Прощук: «Мене надихають результати. Пророблена робота і вдячність виборців дають сили рухатися далі»

Минув рік з часу виборів, й очевидно, що в Едуарда Прощука багато чого змінилося – і в житті, й у світогляді.

Адже коли ми проживаємо у рідних місцях – це одне, а коли починаємо рухатися вперед, представляючи громаду, у житті відбувається багато змін, пише Фіртка з посиланням на Репортер.


Едуарде, яким був цей рік для вас? Як можете його охарактеризувати?


Рік був насичений подіями і відповідальним перед людьми, які мене обрали. Безумовно, є багато нового досвіду. Вперше почав писати законопроекти –  це кропітка, складна, відповідальна робота. Я відчуваю в собі сили та енергію  працювати в інтересах громади. Графік і до парламенту був складним, а зараз усе похвилинно  розписано.  Ми з колегами, депутатами із Прикарпаття, входимо в одне міжфракційне об’єднання й активно працюємо з викликами та проблемами, які є у громадах.


Все ж треба більше часу приділяти роботі у Києві, а не тут, на Прикарпатті. Як такий графік позначився на власному, родинному житті?


Так, справді, те, що ти відірваний від сім’ї, – найбільша складність. Двоє дітей і моя чудова дружина перебувають на Прикарпатті, а я у парламентські тижні, коли сесії та робота у комітетах, – у Верховній Раді, в столиці. В інший час я – на окрузі і теж мало бачу рідних та близьких. Це усвідомлений вибір. Звичайно, я здзвонююся з рідними, даю настанови синам, постійно обмінюємось думками та новинами.


Якщо говорити про роботу в парламенті, що вважаєте досягненням за цей рік?  


Важливо, що цілі та прагнення втілюються у реальність. Безумовно, що не всіма рішеннями парламенту задоволене суспільство – це нормальна реакція. Якщо говорити про відповідальність перед українськими громадянами, ми обіцяли зняти депутатську недоторканність – і зняли, до того ж, ми повернули відповідальність за незаконне збагачення. Цього, власне, від нас люди очікували найбільше. Дали старт антикорупційному суду – це довгоочікувана реформа, вже є можливість притягувати топ-чиновників до відповідальності. Із суперечливого, ми все ж таки відкрили ринок землі.

Завершили реформу децентралізації – дуже важливий етап, на якому зараз перебуваємо. На моє глибоке переконання, це одна з найуспішніших реформ.

Робимо певні кроки до покращення інвестиційного клімату, зокрема підвищили ліміти для ФОПів усіх груп, створили фонд розвитку підприємництва. До слова, зараз працює програма Президента «Доступні кредити 5-7-9%», ця програма «не на папері», а працює реально, і вже багато підприємців скористалися можливістю, щоб стати конкурентними в світі бізнесу. До того – це були кредити по 25%.

Також із важливого, посилили відповідальність чиновників за невидачу підприємцям ліцензій. Спростили для бізнесу отримання ліцензій на багато видів діяльності, і така регуляція дуже необхідна, адже інколи похід по дозвільну документацію просто унеможливлює реалізацію того чи іншого проекту.

Ввели систему, за якою олігархи вже не можуть виводити кошти із офшорних компаній, не сплачуючи податків країні. Заробляєш в Україні – сплачуй Україні, це важливий і дуже потрібний принцип для економіки.

В частині соціального захисту – підвищили гарантії дітям-сиротам та дітям, які перебувають під опікою. Збільшили, але, на жаль, не так, як би хотілося, допомогу на дітей з інвалідністю – до 3,5 прожиткового мінімуму. Звичайно, є над чим працювати далі, багато викликів й очікувань від цього парламенту.


Що вдалося особисто вам впровадити для розвитку нашої країни? Знаю, що ви в екологічному комітеті. До речі, ваш Калуш потребує особливої екологічної підтримки.


Питання екології стосується не тільки Калуша, воно турбує все Прикарпаття й Україну. Якщо говорити про мою законодавчу активність, станом на сьогодні виступив співавтором 38 законопроектів. Три з них Верховна Рада вже прийняла, чотири – пройшли перше читання. Прийняття закону – тривалий шлях, тому інші законопроекти перебувають на різних етапах. Є ініціативи, які викликають почуття гордості за те, що я до них долучений. Зокрема законопроект «Про розподіл коштів між громадами та центральними органами влади», він якраз перебуває на розгляді Верховної Ради і вже пройшов перше читання. Це закон, який закріпить кошти на місцях, кошти від районів будуть спрямовані Об’єднаним територіальним громадам. Те, що зосереджувалося в районних радах, буде перерозподілено і передано громадам.

Мова йде про розмежування доходів та видатків між бюджетами районів та ОТГ. Так, ми за те, щоб усі ресурси були передані до ОТГ, щоб не було централізації фінансів. Я відстоюватиму таку формулу, адже люди на місцях значно краще розуміють ситуацію громади і знають, на які потреби  витрачати кошти. Сидячи на Печерських пагорбах, навіть наймудріші, талановиті та фахові люди слабко собі уявляють, що відбувається в тому чи іншому прикарпатському селі. Дуже важливий та один із революційних, законопроект, який також пройшов перше читання, – це Законопроект «Про управління відходами». В Україні понад 400 мільйонів тонн сміття, 96% цього сміття концентрується на сміттєзвалищах. Фактично ці сміттєзвалища сьогодні не врегульовані законодавчо. Законом, який вже готуємо до другого читання, напрацювавши низку поправок, ми врегульовуємо цілу сферу управління відходами. Ми в екологічному комітеті робимо все можливе, аби подолати сміттєві проблеми в Україні.


Зупинимося детальніше на Калуському районі. Розкажіть про напрацювання рішень в екологічних напрямках.


Мій округ – Калуський, Рогатинський район та частина Галицького. Якщо ми говоримо про Домбровський кар’єр, то зазначу, що я виступив ініціатором створеної робочої групи, в якій ми разом з науковцями й експертами напрацьовуємо низку рішень. Нещодавно з цього приводу було засідання екологічного комітету, де прийняли рішення про запровадження постійного моніторингу, ми спрямували його в уряд й очікуємо, що у бюджеті 2021 року будуть закладені на це кошти. Всі розуміють, що Домбровський кар’єр – це питання транскордонної техногенної загрози й загрози втрати питної води не лише в регіоні. Нарешті нам вдалося вивести питання Домбровського кар’єру на фаховий рівень, об’єднавши політиків, експертів, екологів, фахівців із Національного Університету нафти і газу.

Бачимо, що 2020 рік надзвичайно складний. Повені на Прикарпатті, пандемія. Я знаю, що ви активно допомагаєте громадам у подоланні цих проблем. Скажіть про результати, що вдалося вирішити?   


Рік справді складний з погляду на всі проблеми. Пандемія – виклик для світу і для України. Нам потрібно багато в чому переорієнтуватись як у власних думках, так і в звичках. Пандемію, яку світ ще не подолав, наздоганяє економічна криза.

Ми на окрузі об’єдналися з командою, щоб допомогти лікарням. Медики – герої нашого часу, які працювали і працюють «на передовій». Це, до певної міри, нагадало мені 2014 рік – початок бойових дій, коли країна показала повну згуртованість та допомогу один одному. Я радий, що нам вдалось якісно допомогти нашим медикам.

Пізніше – повені, які, за різними оцінками, наближені до наслідків паводків 2008 року. Ми з командою долучилися до придбання засобів дезінфекції для криниць нашого 85-го округу. Також долучалися до придбання бутельованої води для людей, це було вкрай необхідним. Разом із колегами з міжфракційного об’єднання «Прикарпаття» комунікуємо з урядом України та Президентом, аби всі виплати надійшли людям, які постраждали від повеней. Перші кошти з резервного фонду вже виділені – це 480 мільйонів гривень, які будуть спрямовані тим, хто постраждав, у кого пошкоджені домогосподарства, до прикладу.

Також ці кошти будуть спрямовані на відновлення мостів, доріг, водних систем та відновлення пошкодженої водної інфраструктури. Своєю чергою, закликаю правоохоронні органи і всіх громадсько-активних людей контролювати розподіл цих ресурсів.

Виступив ініціатором створення робочої групи з напрацювання національних протипаводкових заходів  і відповідної стратегії. Ми постійно реагуємо на стихії вже по факту, виділяємо великі кошти з бюджету, латаємо дірки, але не працюємо над превентивними заходами. Тому ми залучили в цю групу працівників Міністерства надзвичайних справ, водного агентства, лісового агентства, екологічної інспекції – це така платформа обміну фаховими думками, які будуть реалізовані конкретними законодавчими й урядовими рішеннями.


Едуарде, депутати під час останніх засідань у Верховній Раді проголосували постанову «Про ліквідацію та утворення районів». На Франківщині утворилося шість районів, й один з великих – це  Калуський район, який об’єднав Рожнятів, Долину, Болехів. Як ви бачите перспективи цього району?


Ми мали впровадити цю адміністративно-територіальну реформу – таке рішення було необхідним, і те, що ми скоротили кількість районів – це добре. Оптимізація ресурсів, які будуть спрямовані зокрема у громади, будуть використані не на утримання чиновників, а на конкретні інфраструктурні проекти: соціальні, спортивні, медичні та інші. Я підтримав цю постанову, і, дійсно, вийшло так, що Калуський район об’єднав ще Рожнятівський та Долинський райони і місто Болехів. Утворивши менше районів, ми економимо ресурси.


У людей виникає просте запитання: що будуть робити з радянськими будинками районних рад, адміністрацій? Чи будуть напрацювання, що має розміщуватися в тих будинках? Яка ваша думка з цього приводу?


Всі будівлі потрібно віддати в ОТГ. Громада, яка дбає про розвиток, знайде можливість та спосіб, як використати адмінбудівлю. Чи під заклад культури, чи ЦНАПи.


Чи є у вас бачення щодо виборів до місцевого самоврядування? До прикладу, до Калуської ОТГ?


На окрузі багато інших громад, не тільки Калуська. Питання виборів до ОТГ не хочу політизувати. Закликаю громади обирати професійних порядних людей, які дбатимуть про інфраструктуру, інвестиційний клімат, розвиток, робочі місця тощо. Таких людей я готовий підтримати.


Що скажете про підсумки року депутатської роботи мовою цифр? Адже парламентарі окремо мають звітувати про залучення коштів…


Я хотів би зосередити увагу на кроках, які вдалося разом із командою зробити на окрузі. Ми залучили понад 250 мільйонів гривень для ремонту доріг та мостів у наших районах. Зараз левова частка цього ресурсу вже освоєна і вже впроваджено низку проектів. Ще понад 25 мільйонів гривень залучили на розвиток соціальної інфраструктури та придбання обладнання для лікарень. Зокрема понад 120  мільйонів – на дороги обласного та комунального значення з дорожньої субвенції. 44 мільйони залучено на добудову "багатостраждального" моста. Знаємо, що більше 20 років не могли збудувати міст, який з’єднує дорогу Калуш – Бурштин. Наступного року буду працювати, аби дорогу Т-09-10 теж довести до ладу.

Понад 88 мільйонів спрямовано на будівництво моста і дорожньої розв’язки в селі Боднарів. З Державного Фонду Регіонального розвитку залучили 15 мільйонів гривень на надважливі проекти: 5,5 мільйонів гривень –  на прибудову спорткомплексу в селі Новиця Калуського району та 10 мільйонів спрямували на завершення будівництва школи в селі Боднарів. Зараз там учні навчаються у семи зовсім  непристосованих для навчання приміщеннях. Для мене це дуже важливий проект, на жаль, цих ресурсів буде недостатньо, і наступного року ми маємо продовжити фінансування. Понад 9 мільйонів спрямували з субвенції соціально-економічного розвитку на придбання для лікарень вкрай необхідного обладнання. Для цього комунікували з головними лікарями – це дві лікарні Калуського району та Центральна районна лікарня Рогатина.

Ми в активному діалозі з ДП «Дороги Прикарпаття», Укравтодором, міністерствами, відомствами. Власне, така активність дала результат, що близько 280 мільйонів гривень ми змогли спрямувати на округ. Як на мене, ці цифри та конкретні бюджетні проекти – це основна оцінка роботи депутата-мажоритарника.

Мене надихають результати. Пророблена робота і вдячність виборців дають сили рухатися далі.


Едуарде, наскільки ви відчуваєте допомогу уряду для округу? Ви змогли налагодити комунікацію з Денисом Шмигалем?


Денис Анатолійович перебував на Франківщині понад п'ять місяців, очолюючи  облдержадміністрацію, тому дуже добре знає проблеми області. В складній ситуації з повенями його блискавичний приїзд сюди свідчить, що проблеми Прикарпаття – у його порядку денному. Ми, як представники міжфракційного об’єднання Прикарпаття, маємо періодичні зустрічі з урядом.  Я задоволений цією комунікацією, і як представники громад ми почуті урядом.


На завершення розмови, чого побажаєте громаді та своїм виборцям?


Бажаю всім людям здоров’я! Ми ще перебуваємо у складній фазі, тому хочу, щоб ми якнайшвидше подолали всі труднощі та залишилися здоровими. Напередодні місцевих виборів хочу, щоб люди розуміли, що це дуже важливий етап і що потрібно зробити усвідомлений вибір: привести чесних, порядних, професійних особистостей, які покажуть результат у кожній ОТГ. Вірю у мудрий вибір людей і переконаний, що після 25 жовтня ми побачимо професіоналів в органах місцевого самоврядування Прикарпаття. Але найперше – здоров’я, тому прошу берегти себе та свої сім’ї і родини.


07.08.2020 16083
Коментарі ()

11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

926
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4530
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1640
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10829
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3319
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3617

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

17341

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

928

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1183

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

945
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6320 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31942 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11557
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8179
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1195
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7657 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38719 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

829
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4631
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1169
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1527