Едуард Прощук: «Мене надихають результати. Пророблена робота і вдячність виборців дають сили рухатися далі»

Минув рік з часу виборів, й очевидно, що в Едуарда Прощука багато чого змінилося – і в житті, й у світогляді.

Адже коли ми проживаємо у рідних місцях – це одне, а коли починаємо рухатися вперед, представляючи громаду, у житті відбувається багато змін, пише Фіртка з посиланням на Репортер.


Едуарде, яким був цей рік для вас? Як можете його охарактеризувати?


Рік був насичений подіями і відповідальним перед людьми, які мене обрали. Безумовно, є багато нового досвіду. Вперше почав писати законопроекти –  це кропітка, складна, відповідальна робота. Я відчуваю в собі сили та енергію  працювати в інтересах громади. Графік і до парламенту був складним, а зараз усе похвилинно  розписано.  Ми з колегами, депутатами із Прикарпаття, входимо в одне міжфракційне об’єднання й активно працюємо з викликами та проблемами, які є у громадах.


Все ж треба більше часу приділяти роботі у Києві, а не тут, на Прикарпатті. Як такий графік позначився на власному, родинному житті?


Так, справді, те, що ти відірваний від сім’ї, – найбільша складність. Двоє дітей і моя чудова дружина перебувають на Прикарпатті, а я у парламентські тижні, коли сесії та робота у комітетах, – у Верховній Раді, в столиці. В інший час я – на окрузі і теж мало бачу рідних та близьких. Це усвідомлений вибір. Звичайно, я здзвонююся з рідними, даю настанови синам, постійно обмінюємось думками та новинами.


Якщо говорити про роботу в парламенті, що вважаєте досягненням за цей рік?  


Важливо, що цілі та прагнення втілюються у реальність. Безумовно, що не всіма рішеннями парламенту задоволене суспільство – це нормальна реакція. Якщо говорити про відповідальність перед українськими громадянами, ми обіцяли зняти депутатську недоторканність – і зняли, до того ж, ми повернули відповідальність за незаконне збагачення. Цього, власне, від нас люди очікували найбільше. Дали старт антикорупційному суду – це довгоочікувана реформа, вже є можливість притягувати топ-чиновників до відповідальності. Із суперечливого, ми все ж таки відкрили ринок землі.

Завершили реформу децентралізації – дуже важливий етап, на якому зараз перебуваємо. На моє глибоке переконання, це одна з найуспішніших реформ.

Робимо певні кроки до покращення інвестиційного клімату, зокрема підвищили ліміти для ФОПів усіх груп, створили фонд розвитку підприємництва. До слова, зараз працює програма Президента «Доступні кредити 5-7-9%», ця програма «не на папері», а працює реально, і вже багато підприємців скористалися можливістю, щоб стати конкурентними в світі бізнесу. До того – це були кредити по 25%.

Також із важливого, посилили відповідальність чиновників за невидачу підприємцям ліцензій. Спростили для бізнесу отримання ліцензій на багато видів діяльності, і така регуляція дуже необхідна, адже інколи похід по дозвільну документацію просто унеможливлює реалізацію того чи іншого проекту.

Ввели систему, за якою олігархи вже не можуть виводити кошти із офшорних компаній, не сплачуючи податків країні. Заробляєш в Україні – сплачуй Україні, це важливий і дуже потрібний принцип для економіки.

В частині соціального захисту – підвищили гарантії дітям-сиротам та дітям, які перебувають під опікою. Збільшили, але, на жаль, не так, як би хотілося, допомогу на дітей з інвалідністю – до 3,5 прожиткового мінімуму. Звичайно, є над чим працювати далі, багато викликів й очікувань від цього парламенту.


Що вдалося особисто вам впровадити для розвитку нашої країни? Знаю, що ви в екологічному комітеті. До речі, ваш Калуш потребує особливої екологічної підтримки.


Питання екології стосується не тільки Калуша, воно турбує все Прикарпаття й Україну. Якщо говорити про мою законодавчу активність, станом на сьогодні виступив співавтором 38 законопроектів. Три з них Верховна Рада вже прийняла, чотири – пройшли перше читання. Прийняття закону – тривалий шлях, тому інші законопроекти перебувають на різних етапах. Є ініціативи, які викликають почуття гордості за те, що я до них долучений. Зокрема законопроект «Про розподіл коштів між громадами та центральними органами влади», він якраз перебуває на розгляді Верховної Ради і вже пройшов перше читання. Це закон, який закріпить кошти на місцях, кошти від районів будуть спрямовані Об’єднаним територіальним громадам. Те, що зосереджувалося в районних радах, буде перерозподілено і передано громадам.

Мова йде про розмежування доходів та видатків між бюджетами районів та ОТГ. Так, ми за те, щоб усі ресурси були передані до ОТГ, щоб не було централізації фінансів. Я відстоюватиму таку формулу, адже люди на місцях значно краще розуміють ситуацію громади і знають, на які потреби  витрачати кошти. Сидячи на Печерських пагорбах, навіть наймудріші, талановиті та фахові люди слабко собі уявляють, що відбувається в тому чи іншому прикарпатському селі. Дуже важливий та один із революційних, законопроект, який також пройшов перше читання, – це Законопроект «Про управління відходами». В Україні понад 400 мільйонів тонн сміття, 96% цього сміття концентрується на сміттєзвалищах. Фактично ці сміттєзвалища сьогодні не врегульовані законодавчо. Законом, який вже готуємо до другого читання, напрацювавши низку поправок, ми врегульовуємо цілу сферу управління відходами. Ми в екологічному комітеті робимо все можливе, аби подолати сміттєві проблеми в Україні.


Зупинимося детальніше на Калуському районі. Розкажіть про напрацювання рішень в екологічних напрямках.


Мій округ – Калуський, Рогатинський район та частина Галицького. Якщо ми говоримо про Домбровський кар’єр, то зазначу, що я виступив ініціатором створеної робочої групи, в якій ми разом з науковцями й експертами напрацьовуємо низку рішень. Нещодавно з цього приводу було засідання екологічного комітету, де прийняли рішення про запровадження постійного моніторингу, ми спрямували його в уряд й очікуємо, що у бюджеті 2021 року будуть закладені на це кошти. Всі розуміють, що Домбровський кар’єр – це питання транскордонної техногенної загрози й загрози втрати питної води не лише в регіоні. Нарешті нам вдалося вивести питання Домбровського кар’єру на фаховий рівень, об’єднавши політиків, експертів, екологів, фахівців із Національного Університету нафти і газу.

Бачимо, що 2020 рік надзвичайно складний. Повені на Прикарпатті, пандемія. Я знаю, що ви активно допомагаєте громадам у подоланні цих проблем. Скажіть про результати, що вдалося вирішити?   


Рік справді складний з погляду на всі проблеми. Пандемія – виклик для світу і для України. Нам потрібно багато в чому переорієнтуватись як у власних думках, так і в звичках. Пандемію, яку світ ще не подолав, наздоганяє економічна криза.

Ми на окрузі об’єдналися з командою, щоб допомогти лікарням. Медики – герої нашого часу, які працювали і працюють «на передовій». Це, до певної міри, нагадало мені 2014 рік – початок бойових дій, коли країна показала повну згуртованість та допомогу один одному. Я радий, що нам вдалось якісно допомогти нашим медикам.

Пізніше – повені, які, за різними оцінками, наближені до наслідків паводків 2008 року. Ми з командою долучилися до придбання засобів дезінфекції для криниць нашого 85-го округу. Також долучалися до придбання бутельованої води для людей, це було вкрай необхідним. Разом із колегами з міжфракційного об’єднання «Прикарпаття» комунікуємо з урядом України та Президентом, аби всі виплати надійшли людям, які постраждали від повеней. Перші кошти з резервного фонду вже виділені – це 480 мільйонів гривень, які будуть спрямовані тим, хто постраждав, у кого пошкоджені домогосподарства, до прикладу.

Також ці кошти будуть спрямовані на відновлення мостів, доріг, водних систем та відновлення пошкодженої водної інфраструктури. Своєю чергою, закликаю правоохоронні органи і всіх громадсько-активних людей контролювати розподіл цих ресурсів.

Виступив ініціатором створення робочої групи з напрацювання національних протипаводкових заходів  і відповідної стратегії. Ми постійно реагуємо на стихії вже по факту, виділяємо великі кошти з бюджету, латаємо дірки, але не працюємо над превентивними заходами. Тому ми залучили в цю групу працівників Міністерства надзвичайних справ, водного агентства, лісового агентства, екологічної інспекції – це така платформа обміну фаховими думками, які будуть реалізовані конкретними законодавчими й урядовими рішеннями.


Едуарде, депутати під час останніх засідань у Верховній Раді проголосували постанову «Про ліквідацію та утворення районів». На Франківщині утворилося шість районів, й один з великих – це  Калуський район, який об’єднав Рожнятів, Долину, Болехів. Як ви бачите перспективи цього району?


Ми мали впровадити цю адміністративно-територіальну реформу – таке рішення було необхідним, і те, що ми скоротили кількість районів – це добре. Оптимізація ресурсів, які будуть спрямовані зокрема у громади, будуть використані не на утримання чиновників, а на конкретні інфраструктурні проекти: соціальні, спортивні, медичні та інші. Я підтримав цю постанову, і, дійсно, вийшло так, що Калуський район об’єднав ще Рожнятівський та Долинський райони і місто Болехів. Утворивши менше районів, ми економимо ресурси.


У людей виникає просте запитання: що будуть робити з радянськими будинками районних рад, адміністрацій? Чи будуть напрацювання, що має розміщуватися в тих будинках? Яка ваша думка з цього приводу?


Всі будівлі потрібно віддати в ОТГ. Громада, яка дбає про розвиток, знайде можливість та спосіб, як використати адмінбудівлю. Чи під заклад культури, чи ЦНАПи.


Чи є у вас бачення щодо виборів до місцевого самоврядування? До прикладу, до Калуської ОТГ?


На окрузі багато інших громад, не тільки Калуська. Питання виборів до ОТГ не хочу політизувати. Закликаю громади обирати професійних порядних людей, які дбатимуть про інфраструктуру, інвестиційний клімат, розвиток, робочі місця тощо. Таких людей я готовий підтримати.


Що скажете про підсумки року депутатської роботи мовою цифр? Адже парламентарі окремо мають звітувати про залучення коштів…


Я хотів би зосередити увагу на кроках, які вдалося разом із командою зробити на окрузі. Ми залучили понад 250 мільйонів гривень для ремонту доріг та мостів у наших районах. Зараз левова частка цього ресурсу вже освоєна і вже впроваджено низку проектів. Ще понад 25 мільйонів гривень залучили на розвиток соціальної інфраструктури та придбання обладнання для лікарень. Зокрема понад 120  мільйонів – на дороги обласного та комунального значення з дорожньої субвенції. 44 мільйони залучено на добудову "багатостраждального" моста. Знаємо, що більше 20 років не могли збудувати міст, який з’єднує дорогу Калуш – Бурштин. Наступного року буду працювати, аби дорогу Т-09-10 теж довести до ладу.

Понад 88 мільйонів спрямовано на будівництво моста і дорожньої розв’язки в селі Боднарів. З Державного Фонду Регіонального розвитку залучили 15 мільйонів гривень на надважливі проекти: 5,5 мільйонів гривень –  на прибудову спорткомплексу в селі Новиця Калуського району та 10 мільйонів спрямували на завершення будівництва школи в селі Боднарів. Зараз там учні навчаються у семи зовсім  непристосованих для навчання приміщеннях. Для мене це дуже важливий проект, на жаль, цих ресурсів буде недостатньо, і наступного року ми маємо продовжити фінансування. Понад 9 мільйонів спрямували з субвенції соціально-економічного розвитку на придбання для лікарень вкрай необхідного обладнання. Для цього комунікували з головними лікарями – це дві лікарні Калуського району та Центральна районна лікарня Рогатина.

Ми в активному діалозі з ДП «Дороги Прикарпаття», Укравтодором, міністерствами, відомствами. Власне, така активність дала результат, що близько 280 мільйонів гривень ми змогли спрямувати на округ. Як на мене, ці цифри та конкретні бюджетні проекти – це основна оцінка роботи депутата-мажоритарника.

Мене надихають результати. Пророблена робота і вдячність виборців дають сили рухатися далі.


Едуарде, наскільки ви відчуваєте допомогу уряду для округу? Ви змогли налагодити комунікацію з Денисом Шмигалем?


Денис Анатолійович перебував на Франківщині понад п'ять місяців, очолюючи  облдержадміністрацію, тому дуже добре знає проблеми області. В складній ситуації з повенями його блискавичний приїзд сюди свідчить, що проблеми Прикарпаття – у його порядку денному. Ми, як представники міжфракційного об’єднання Прикарпаття, маємо періодичні зустрічі з урядом.  Я задоволений цією комунікацією, і як представники громад ми почуті урядом.


На завершення розмови, чого побажаєте громаді та своїм виборцям?


Бажаю всім людям здоров’я! Ми ще перебуваємо у складній фазі, тому хочу, щоб ми якнайшвидше подолали всі труднощі та залишилися здоровими. Напередодні місцевих виборів хочу, щоб люди розуміли, що це дуже важливий етап і що потрібно зробити усвідомлений вибір: привести чесних, порядних, професійних особистостей, які покажуть результат у кожній ОТГ. Вірю у мудрий вибір людей і переконаний, що після 25 жовтня ми побачимо професіоналів в органах місцевого самоврядування Прикарпаття. Але найперше – здоров’я, тому прошу берегти себе та свої сім’ї і родини.


07.08.2020 16207
Коментарі ()

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2271
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1113
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1419 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2295
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3761
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2722

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

760

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2509

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

928

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1380
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2476
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19919
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1452
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21448
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9254 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

796
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

709
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1451
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1231
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1613