Франківські політики і активісти: провокації під ВРУ носили характер дешевого політичного піару

 

Події, які трапилися 31 серпня під стінами Верховної Ради України, сколихнули населення.

 

Якими саме є насправді зміни до Конституції України, та які наслідки вони матимуть для мешканців Прикарпаття, розповідають заступник голови Івано-Франківської ОДА Володимир Кушнір та активіст ГО „Центр „Антикорупційна платформа” Ярослав Яцишин.

 

Вчора Верховна Рада України ухвалила в першому читанні зміни, основним ідейником яких був Президент, до Конституції щодо децентралізації. Проте половина коаліції демократичних сил не підтримала їх у Раді. Чому так сталося?

 

 

Володимир Кушнір: На мою думку, частина політиків, навіть після Революції Гідності, і дальше думають про свій рейтинг, а не про те, щоб впроваджувати системні зміни. Вони чомусь забувають основну вимогу Майдану – зміну системи. А цю систему якраз і визначає Конституція. Тому Президент і наша партія визначили для себе пріоритет – зробити так, щоб ніхто ніколи не міг узурпувати владу в країні. Для цього ми хочемо максимально передати владу на місця. Адже, якщо існуватимуть фінансово та політично сильні громади, то насправді прізвище Президента не важливе. А важливими будуть місцеві обранці, яких, на відміну від народних обранців чи міністрів, легше спіймати та нагадати про обіцянки.

Проте я надіюсь, що після місцевих виборів до великої кількості нардепів таки повернеться відчуття відповідальності і спроможність думати дальше, ніж про свій рейтинг. І вони підтримують Президента в бажанні передати владу місцевому самоврядуванню.

Ярослав Яцишин: Я можу аналізувати, як впливають ці зміни до Конституції, зокрема, зміни до бюджетного кодексу, що були прийняті раніше. Як все це впливає на наповнення бюджету міста, області і що саме територіальні громади та мешканці можуть отримати. Зокрема, проголосовані вчора зміни до Конституції, фактично узаконюють напрямок, який взяла Україна на децентралізацію влади, особливо – економічну децентралізацію.

Проте велика кількість активістів та опозиційних політиків заявляють, що насправді автори тексту змін в красиву обгортку децентралізації сховали легалізацію так званих ЛНР та ДНР. І люди в це щиро вірять.

Володимир Кушнір: Цей міф створили безвідповідальні політики, які не знайшли змістовних аргументів і вирішили себе прорекламувати. Так от: так дорекламувались на думці, нібито там когось легалізують  і накрутили людей, що вчора під стінами ВРУ відбулася страшна трагедія. Тепер наслідки оцих маніпулювань та безмежне бажання підвищити свій рейтинг бачимо вже через смерть людини та поранення більше сотні правоохоронці. А організатори мітингу не те, що не вибачились, не попросили прощення, вони навіть відповідальності за це не взяли на себе. Але переконаний: Бог та український народ їх розсудить.

Проте хочу спростувати міф про нібито надання через зміни до Конституції якогось статусу ДНР та ЛНР. Для того щоб якийсь суб’єкт отримав статус, про цей суб’єкт має бути згадка в тексті.

Ви бачили в тексті згадку про ЛНР та ДНР? І я не бачив! То як цей текст їх легалізує? Ніяк!

В тексті згадується про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування.  Повноваження місцевого самоврядування – це школи, садочки, дороги, поліклініки. Хіба прокуратура, суди та міліція – це сфера місцевого самоврядування? Ні! То чому ті, хто виступав проти змін до Конституції, кричали, що цими змінами ми дозволимо  терористам вибирати своїх прокурорів та суддів. Не можу зрозуміти, де вони це взяли, де таке написано?

 

Ярослав Яцишин: Якщо говорити про так званий „особливий статус ДНР і ЛНР”, то відповідний Закон про ці території, які називаються тимчасово окупованими російськими бандитськими угрупуваннями, був прийнятий ще в березні 2015 року. І український вплив на ці території визначається рамками прийнятого Закону. Формально, зміни до Конституції, які ми давно обговорювали, задля яких частково і відбувалися події на Майдані, а мова саме про децентралізацію, нічого нового не вносять. Питання двох окупованих територій не зачіпається, так як і півострова Крим.

Якщо ніякої легалізації сепаратистів на сході України не буде, то чому так багато людей було вчора під Верховною Радою?

Володимир Кушнір: Я скажу відверто, що тут є трішки і наше недопрацювання. Ми не думали, що популісти в гонитві за рейтингами, так майстерно будуть маніпулювати людьми. Ми дійсно мали приділити ще більше уваги роз’ясненню потреби і змісту змін до Основного Закону. Переконаний, що зараз ми будемо набагато інтенсивніше проводити діалог з громадою, експертами, журналістами та активістами. Як би це дивно не звучало з моїх вуст, але нам треба менше вірити словам політиків, а більше дивитись на їхні дії. Визначати причини і наслідки.  

Якщо перейти на практику, то що конкретно означають зміни до Конституції для громадян?

Володимир Кушнір: Перш за все, це створення спроможного базового рівня місцевого самоврядування – громади. Я кажу „спроможного”, який зможе надавати якісні послуги жителям. Дальше – це створення виконавчих комітетів на рівні районів та регіонів. Тобто виконавча влада перейде до місцевого самоврядування, не так, як зараз: люди обирають районну раду, а усім на практиці керує призначений голова РДА. Тепер голова районної ради буде і головою виконавчих органів. Замість облдержадміністрації працюватиме префектура, функції та повноваження якої будуть дуже обмежені – нагляд за тим, щоб місцеві ради дотримувались Конституції.

Це зроблено для того, щоб не повторилася ситуація на Сході. Аби ми не отримували „парад суверенітетів”. У разі ухвалення змін до Конституції, які запропонував Президент, відповідальність за все, що відбувається в частині господарки у місті, районі та регіоні будуть нести місцеві депутати. А оскільки їх обирають люди, то потім їх буде легше спитати, чому вони свої обіцянки не виконують. Тобто ми повертаємо громадянам вплив на владу та привчаємо політиків до відповідальності вже знизу – з місцевих рад.

Як Ви вважаєте, чи будуть ці зміни підтримані до кінця року 300 голосами у Верховній Раді?  

Володимир Кушнір: Я не народний депутат, тому не володію інформацією про те, що відбувається під її куполом. Проте на мою думку, після виборів, коли вщухне хвиля популізму та ми зможемо провести нормальний діалог, знайдеться достатня кількість депутатів, які думають не лише про свій бренд чи політичні бонуси, але й про майбутнє. Я довіряю Президенту і Голові Верховної Ради і переконаний, що вони знайдуть аргументи для народних обранців, які готові до діалогу та дискусії.

Ярослав Яцишин: Мені дивно бачити, що депутати міської ради, які представляють найбільшу в місті фракцію, виходять зі своїми побратимами боротися проти змін, завдяки яким міський бюджет наповнюється на 30% більше, ніж планові показники.

Завдяки цим грошам, вони мають змогу робити дороги, міжбудинкові проїзди, піаритися на цьому, виносити певну інформацію на білборди. Але все це виглядає лицемірно: якщо ти говориш на білбордах про роботу, яку зробила твоя партія, чи то пак фірми, які так чи інакше належать представникам твоєї партії, ти заробляєш на цьому. Водночас ти їдеш під Верховну Раду, штурмуєш її і показуєш усім свою позицію. Тобто, одна твоя рука бере гроші, а інша – платить за війну під стінами Верховної Ради.

І останнє запитання. У нас вже почалась місцева виборча кампанія, проте у разі внесення змін до Конституції передбачається нові чергові вибори до органів місцевого самоврядування знову, через 2 роки, в 2017 році. Навіщо це потрібно?

Володимир Кушнір: З людьми треба бути чесними. 25 жовтня громадяни оберуть місцеву владу з одними повноваженнями, а в 2017 році цих повноважень у місцевих депутатів буде набагато більше. Тому треба, щоб люди обирали, усвідомлюючи нові повноваження. Надіюся, що коли ухвалять зміни до Конституції, ми до кінця усвідомимо: вибори місцевих депутатів та  мерів будуть набагато важливішими за вибори до Парламенту чи прізвище прем’єра. І так ми навчимося і владу контролювати ,і відповідальність за місто на себе брати.

Ярослав Яцишин: Можна вважати, що вчорашні пікети під Верховною Радою є популізмом і мають характер піару перед місцевими виборами. Та агресія, з якою окремі політичні діячі відстоювали свої інтереси під стінами Верховної Ради, наштовхує на думку, що десь просто звільнилася ніша. Правий сектор оголосив, що не йде на вибори, тому представники однієї, правлячої в нашому місті партії, намагаються зайняти цю нішу. Але дико виглядає, коли кон’юктурні політичні питання вирішуються за рахунок життя людей.


05.09.2015 725 1
Коментарі (1)

Євгеній Ротерман 2015.09.05, 09:07
"Фронт ізмєн" окупував Україну! Але, як кажуть, все так не буде!
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2392
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1260
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2552
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1643
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1739
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2171

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

371

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

536

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1740

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1130
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11088 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5090
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6284
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23328
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1505
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6053
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2126
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43650 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

757
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1085
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2056
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2511