Гуцульські зґарди

 

/data/blog/103077/56071637a25df85efcfaf2f2099d5582.jpg

 

Хрестикові зґарди є одними з найдавніших нагрудних гуцульських прикрас. У текто­нічному відношенні — це складна композиційна система, яка об’єднує один або кілька ритмічно-пластичних рядів різнотипних солярних знаків, нанизаних на “ретізки”, ремінець тощо, розміщених між собою на віддалі “переліжок” і з’єднаних “чепрагами” . Композиційним центром часто виступає більший за розмірами рівносторонній хрест, що об’єднує всі інші, іноді щораз менші хрестики.


Зґарди - є однією з найменш досліджених типо­логічних груп гуцульського мосяжництва. Над­звичайно скупі, інформативного характеру дані про них, які зустрічаються у працях дослідників кінця XVIII початку XX ст. дають можливість стверджувати лише факт їх побутування серед гуцулок, а також місце в ансамблі жіночого "прилюдного убранє" (святкового одягу), однак ні в одному, із відомих нам, писемних джерел не знаходимо ніяких відомостей про оберегове значення, а тим більше семантичне трактування цих жіночих прикрас.
 

Вперше на семантику окремих мосяжних виробів та їх орнаментів звернув увагу, дослі­джуючи "процес асиміляції солярної емблеми і зна­ка хреста..." на гуцульських зґардах, відомий мистецтвознавець П. Жолтовський. "На зґардах..., — зазначає вчений — ... можна крок за кроком простежити, що спочатку до дисковидної пластини додаються чотири хрестовидно розміщені кружки, далі ці додатки ускладнюються і збага­чуються у своїх формах. Згодом хрести втрачають свою рівнораменність: одно з рамен стає довшим і хрест набирає вже специфічної християнської культової форми...”.

Із сказаного вченим, можна зробити висновок, що один із типів хрестикових зґард розвинувся на основі металевих розетоподібних (дисковидних) жіночих нагрудних прик­рас, які в окремих місцевостях ще називали "ґардами", "сороківцями"* або "шелестами".

Так, польський дослідник Л. Вайгель, який впродовж кількох років вивчав життя і побут карпатських верховинців в околицях с. Жаб’є (зарах Верховина), занотовує: "Багатші гуцулки носять ґарди ("gardy"), що складаються "з двох, трьох рядів "cwancygierow", талярів або інших срібних монет". С. Витвицький також у своєму історичному нарисі зазначає, що "маєтні гуцулки" поверх скляного намиста ("пацьорок") носять зґарди із сороківців ("sorokuwcow").

 

Поступово дослідники серед різноманіт­ності гуцульських жіночих нагрудних прикрас: "лискавок", "венеційських" коралів, "писаних пацьорок", "кпокічок" тощо, в тому числі й металевих ґард, виділяють зґарди хрестикові. Так Л. Вербицький, описуючи багату, святково одягнену гуцулку, серед її нагрудних прикрас підкреслює: "Дальше видно нашийники з ланцюжків, на яких висять хрести менші, зґарди з хрестиків, або зґарда хрестикова...".

Отже, як засвідчують джерела, вже у кінці XIX-поч. XX ст. під назвою "зґарда" повністю розуміють жіночі нагрудні прикраси із "мосяжних хрестиків наборсаних на шнур, ремінець або ретізку з переліжками".

Зараз поки що важко однозначно ствер­джувати час розповсюдження хрестикових жіночих нагрудних прикрас на Гуцульщині. Постійне пограбування місцевого населення під час заво­йовницьких розбоїв та зневажливе ставлення до національних традицій з боку окупаційних держав, зумовило відсутність систематизованих колекцій мосяжних виробів, в тому числі й зґард хрестикових у територіяльному, а тим більше, хронологічному відношенні.   

Разом з тим, до нашого часу, наприклад, так і до кінця не встановлено етимології їх назви. Слово "зґарда", на відміну від багатьох термінів гуцульського мосяжництва, відсутнє у словнику давньоруської мови. У словнику староукраїнської мови XIV-XV ст. знаходимо слово "ґардоу", — від молдавського "Гард" — загата.

В етимологічному словникові слово "ґард" пояснюється як запози­чення від молдавської, болгарської або румунської та означає "загату у водоймі для ловіння риби". У свою чергу молдавське слово "ґард" український лінґвіст Д. Дзендзелівський виводить із дакомезійської або слов’янських мов. Тут же вперше знаходимо тлумачення "ґарди", як прикраси, чи оздоби у вигляді намиста з монет, яке, за твер­дженням укладачів словника, утворилося від французького "garde" — (ефес — кругла бляха на руків’ї шпаги) і пов’язане з дієсловом "garder" — зберігати.

Дослідник гуцульських гідронімів Ю. Карпенко також схильний вважати, що слово "зґарда" може бути похідним від слова "городити", "огороджувати", що рівноцінно до "оберігати". Якщо ж взяти до уваги, що у давнину прикраси, особливо нагрудні, виконували роль оберегів (від "злого ока", тощо) тоді припущення вченого є дуже близьке де первісного призначення цього типу гуцульських прикрас. Тим більше, що саме про ґарди ("gardy") йдеться у ранніх історіографічних джерелах.

Очевидно місцева назва "зґарда" є трансформованою (через фр.- польське) від "ґарда", як така, що відповідала змістові первісної захисної функції даного типу нагрудних прикрас. Тому, на нашу думку, процес "асиміляції солярної емблеми" (хреста у колі) і знака хреста (христи­янську символіку)..." слід розглядати лише як один із етапів у творенні зґард".

У цьому зв’язку, слід гадати, що форму­вання зґард пройшло довготривалий шлях розвитку, започаткований язичницькою традицією оберегів у вигляді різноманітних, у тому числі й нагрудних амулетів, наділених благодатною силою заступництва. Очевидно, насіння плодів, різнома­нітних жіночих фігурок, сокирок тощо, кожне з яких виконувало певну оберегову функцію, спричинилося до витворення складнішого типу оберегів — намиста у вигляді однієї або кількох рядів (низок) насіння плодів — "кпокічок", кам’яних (шиферних), а пізніше скляних і металевих бусинок тощо. Тому поява круглих медальйонів у VI-VIII-IX ст., які, судячи із способу завішування, носили на грудях — це своєрідний процес розвитку кулеподібних елементів (бусинок, намистинок) у більш зручнішу для носіння та орнаментального оздоблення (семантичного означення) форму металевих, вирізаних з бляхи кружків чи литих розет-дисків.

Очевидно, внаслідок цього закономірного формотворчого процесу з'являються одно або кількарядні металеві намиста, які, в залежності від типу розетоподібних елементів (ажурних чи суцільнолитих ґравірованих медальйонів, монет, тощо) та розміщенням їх у системі прикрас-оберегів, у різних місцевостях називали монистами, сороківцями, шелестами, ґардами чи зґардами.

Однак, основним, на наш погляд, факто­ром формування зґард хрестикових в карпатських землях, була поява натільних хрестиків. Певний період, внаслідок вимушеного "приховування" релігійної приналежності, що було притаманне на ранньому етапі поширення христи­янства, в тому числі й на території сучасної Гуцульщини, і як чужий в системі традиційних місцевих прикрас елемент, натільний хрестик спочатку носили схованим під "ношею". Однак поступово, під впливом морально-етичних норм, сформованих християнською ідеологією, коли знак хреста для гуцула стає ознакою його духовности, натільні хрестики переносять з-під "ноші" на одяг, де вони перетворюються із суто християнського символу в оберіг нового релігійного змісту.

Від цього часу гуцульські хрестоподібні амулети розвиваються у двох напрямках: у чоловічі хрести-обереги і, як маленькі (порівняно із посередніми) хрестики-елементи на жіночих нашийних прик­расах. Так, наприклад, І. Вагилевич у своєму дослідженні зазначає, що серед "всяких жіночих блискавок... гуцулки носять мониста з густим шнуром корапиків, перевтиканих крижиками, кружками, перстениками...". А вже польський дослідник В. Поль занотовує, що "в стрийському погір’ї гуцулки між хрестиками привішують жовті перстні, "жуковини" (круглі металеві диски-сороківці). Л. Вербіцький, перераховуючи жіночі нагрудні прикраси, наголошує, що гуцулки "Ужи­вають також нашийники з пацьорок скляних або бурштинових з хрестиками".


Однак, поступово хрестики на гуцульських нагрудних прикрасах із доповнюючих стають основними елементами. Таким чином, хрестики на прикрасах стають самостійними еле­ментами, перетворюючи "пацьорки", "перевтикані крижиками" — у зґарди — дорогі хрестикові нагрудні прикраси, які поряд із венеційським та кораловим намистом, сороківцями і шелестами стають ознакою "маєтності", тобто відповідального соціяльного становища в громаді. Адже, майже всі дослідники (Л. Вайгель, Л. Вербіцький, С. Витвицький і інші) стверджують, що тільки "маєтні" гуцулки могли собі дозволити "кокетувати в ґардах".

На зґарди, як значну матеріяльну цінність серед місцевого населення, звертає увагу Михайло Коцюбинський, який, можливо, як ніхто інший із дослідників, пізнав суть гуцульського світогляду: "Правда вона (Палата) любить пишне "лудинє" і немало десь піде грошей на..." дорогі зґарди... Тому бувало, що багаті "ґаздині" у святкові дні й до церкви одягали поряд з іншими прикрасами (нагрудними хрестиками, коралями, пацьориками, шелестами тощо) по кілька важких зґард. Так, М. Коцюбинський у повісті "Тіні забутих предків" підкреслює: "А декотрі, дуже заможні, як от Палата... навіть у будень носила шовкові хустки... а важкі зґарди гнули її шию".

До найраніших, на нашу думку, прикрас даної групи, можна віднести зґарди із нанизаних на ретізку "крижиків" ("криж" — від давньоруського "крьіжь") у вигляді рівнораменних або злегка видовжених хрестиків із прямоліній­ними обрисами рамен і стрижня та трапецевидним завершенням їх закінчень. Наше припущення базується на порівняльному аналізі зґардових крижів та однотипних гуцульських нагрудних хрестів із, аналогічних обрисів, "ритою" в камені хрестографемою на Писаному Камені у Верховині, яку вчені відносять до ХІ-ХІ І ст. А також зображення майже ідентичних за формою хрестів на дерев’яних хатніх іконах XVII-XVIII ст., які Володимир Шухевич назвав образами з "давнішої доби".

Цей тип християнських ідеограм на Гуцульщині розвинувся, на нашу думку, на основі найраніших язичницьких рівнокінцевих хрестів у вигляді злегка розширених від перехрестя закінчень рамен і стрижня. Все це дає підстави припускати, що одним з найдавніших зґардових елементів були зґарди язичницького типу. Це ще раз підтверджує наші припущення, що зґарди - одні з найдавніших типів прикрас.

Порівняльний аналіз різнотипних гуцуль­ських зґард привів нас до висновку, що їх дальший розвиток проходив, в основному, шляхом поступового збільшення кількости, нанизаних на ретізку декоративно збогачених "хрещиків" у вигляді різноманітних — хрещатих, трилисних, ромбовидних та інших типів хрестиків із кулькоподібним, змієвидним, хрещатим та іншим завершенням. Тому визначальним для даного етапу творення хрестикових зґард є не пластично-орнаментальне збагачення окремих композиційних елементів, тобто хрестиків, а розвиток їх об’ємнопросторової системи у вигляді збільшення кількості рядів, які іноді досягали 5 а то й 7 низок. Цей формотворчий процес припадає на період високого відродження традиційної художньої куль­тури другої половини XVIII-XIX ст.

Дослідивши значну кількість даного типу гуцульських нагрудних прикрас у музеях Львова,  Києва, у Чернівцях та в Коломиї, нами виявлено, що поступово, порівнянно скромні за розмірами і виражальними засобами хрестикові зґарди-обереги, очевидно під впливом місцевого націо­нального "відкритого до декоративних надмір­ностей смаку" перетворюються у важкі багатооздоблені, іноді переобтяжені різноманітністю окремих елементів ("хрещиків", "переліжок", "пацьорок" тощо з їх орнаментально-семантичною нагромадженістю) прикраси. Єдиним "старовіцьким" елементом, який із часом не втрачає свого первісного знаково-семантичного навантаження, залишаються чепраги, конструктивно-з’єднуюча функція яких уможливлює орнаментальне традиційне оздоблення у вигляді найрізноманіт­ніших: розетоподібних площинно-трактованих чи ажурних багатопроменевих або хрещатих солярних ідеограм. 

 



ПОЯСНЕННЯ:

* Сороківці — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох рядів монет "sorokuwcow" або "сипаних" (литих) дисків-розет, нанизаних на ретізку, ремінець або шнурок.

** Шелести — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох низок імітованих монет у вигляді тоненьких орнаментованих латунних бляшок, які при ходьбі чи різких рухах "шелестіли".

*** Пискавки — блискучі скляні коралі.

**** Писані пацьорки — металеві, декоративно оздоблені прикраси.

***** Клокічки — кругле насіння, нанизане на шнурок.

 

 

Софія Боньковська, журнал "Наше життя" №1, 1999
Спадщина предків

www.uamodna.com


30.03.2016 5598 0
Коментарі (0)

23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

774
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

1746
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3322
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2251 4
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

4451
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

6205

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

610

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

547

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

535

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

574
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10169
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

1004
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

953
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

791
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2598
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

1012
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

1321
23.04.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

34262 1
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

457
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

526
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

867 2
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

1084