Хто і чому влаштував кривавий вікенд у Парижі

 

/data/blog/91970/0c1025dafcc0e5d779e5d875d9bfd256.jpg

 

Світ намагається оговтатися після кривавих терактів у Парижі, які, за останніми даними, забрали життя 129 людей.

 

Еспресо.TV підсумовує, що ми вже знаємо, й аналізує можливі наслідки для світу та України

Скільки було терактів та жертв

Теракти сталися в шести різних місцях.

1. Найбільше жертв було під час нападу озброєних молодиків у концертному холі La Bataclan. Перед початком концерту четверо нападників, озброєні за словами свідків, "калашніковими", помповими рушницями та гранатами увірвались до зали та з криками "Аллах акбар!" і "Це вам за Сирію" почали стріляти по людям.

Потім частину людей взяли в заручники. Один з відвідувачів концерту Бенджамін Казеньов написав у Facebook, що нападники "ріжуть заручників одного за одним". Ще через 20 хвилин він написав, що знаходиться в безпеці.

Поліція взяла концертний хол штурмом. Четверо терористів були вбиті, з них троє носили пояси з вибухівкою (пояси шахіда) і підірвалися, коли до них наблизились спецназівці.

У La Bataclan загинуло не менше 112 людей.

2. Ще двоє терористів влаштували стрілянину біля стадіону Stade de France, який розташований у передмісті Парижу Сен-Дені. Там саме проходив товариський футбольний матч між командами Франції та Німеччини. Загинуло 4 людини.

Терористи підірвали себе. Серед решток їхніх тіл знайшли паспорти Єгипту та Сирії.

3. Один з терористів відкрив вогонь по вікнам заповненого людьми бару Le Carillon. Потім він перейшов дорогу та почав стріляти по терасі ресторану Le Petit Cambodge. Вбито 14 людей.

4. Ще 19 людей загинули біля бару, який називається La Belle Equipe.

5. Біля ресторану Casa Nostra терорист застрелив 5 людей.

6. На Площі Республіки вбили чотирьох людей.

За даними французької поліції, вбито вісім терористів. З них семеро підірвалися самі, ще один був застрелений поліцією.

До лікарень Парижу, за останніми даними, потрапили 300 людей. Серед них 80 у критичному стані. Ще 177 – у серйозному стані.

Відомо, що серед загиблих окрім громадян Франції є двоє бельгійців, двоє румунів, один британець і одна американка. Громадян України серед жертв немає.

Почерк терористів

Відповідальність за теракти взяла на себе "Ісламська держава". Вона проголосила це по всім доступним їй медіа-каналам. У їхніх повідомленнях говориться так: "вісім братів, вдягнувши жилети, начинені вибухівкою, та озброївшись автоматами, нанесли удари по ретельно обраним цілям в серці французької столиці". Париж у заяві називають "столицею мерзоти та збочень"

Символізм та зухвалість так і пре.

1. Теракти провели у п’ятницю, 13-го. Це не тільки "чорний день календаря", але й перший день початку двотижневого посиленого контролю кордонів Франції силами поліції.

2. У концертному холі La Bataclan проходив концерт американського гурту Eagles of Death Metal. Америку ісламські екстремісти вважають своїм ворогом №1.

3. Концертний хол La Bataclan знаходиться у 7 хвилинах ходу від старої редакції журналу Charlie Hebdo. Саме там розпочалась серія паризьких терактів у січні 2015 року, під час яких загинули 17 людей.

4. На матчі на стадіоні Stade de France був присутній президент Франсуа Олланд та голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

5. Теракти сталися невдовзі після того, як Франція розпочала авіаудари по ІД та відправила до берегів Сирії свій авіаносець "Шарль де Голль".

Все це натякає на те, що в підготовці терактів брала участь не лише ІД, але й "Аль-Каїда". Почерк ІД - це індивідуальні примітивні атаки, інколи навіть з ножами. Дітище Усами бен Ладена навпаки любить влаштувати криваве видовище, яке вимагає складної підготовки та немало обладнання. На "Аль-Каїду" вказують і американські спецслужби.

Загалом же у Європі схожі атаки вже були. За кількістю жертв нинішня трагедія наближається до терактів у передміських потягах в Мадриді у 2004 році. Тоді загинула 191 людина.

А 7 липня 2005 року сталися вибухи в лондонському метрополітені. Загинуло 52 людини.

Звертає на себе увагу ще й те, що напади в Парижі сталися невдовзі після авіакатастрофи над Синайським півостровом літака російської авіакомпанії "Когалимавіа", в якій загинуло 224 людини. Вона, на думку спецслужб, також була терактом. Відповідальність взяло на себе угрупування терористів, які називають себе відділенням "Ісламської держави" на Синаї.

Дірки у системі безпеки

Те, що сталося - колосальний удар по іміджу Франції, величезний прокол її спецслужб. На додачу, це провал і їхніх колег з союзних держав. Адже терористи ІД, за логікою, мали бути під ковпаком спецслужб Німеччини, Італії, Великої Британії та багатьох  інших європейських країн і, звичайно, США. Усі вони прогавили планування не одного, а цілої серії терактів.

Питання про ефективність обміну інформацією щодо потенційних терористів між європейськими країнами вже ставилось після паризьких терактів у січні цього року. Та, схоже, нічого з того часу не змінилось.

На додаток, все це сталося напередодні екологічного саміту ООН, який має відбутися в Парижі з 29 листопада до 12 грудня. Там очікуються лідери 198 держав світу. Саме через це 13 листопада французька поліція розпочала посилений контроль на кордонах, який мав виглядати як вибіркова перевірка багажу подорожуючих.

Але тепер на всій території Франції введено надзвичайний стан, кордони закриті, а дію шенгенської угоди призупинено. Скільки це триватиме поки що незрозуміло.

Вже відомо, що одним з нападників на La Bataclan був 30-річний громадянин Франції відомий поліції, бо раніше він мав стосунок до криміналітету. А у 2010 році став прибічником радикальної версії ісламу. Власне, схожу біографію мали й терористи, які вчинили паризькі атаки в січні цього року.

Також з’ясувалося, що сирійський паспорт, який знайшли на місці теракту, належав біженцю, який потрапив до Євросоюзу через Грецію.

"Ми підтверджуємо, що власник даного сирійського паспорту пройшов 3 жовтня через грецький острів Лерос, де був зареєстрований у відповідності з правилами ЄС", - розповів заступник міністра громадського порядку Греції Нікос Тоскас.

Можливі наслідки

Мета виконавців терактів була дуже проста й зрозуміла: вони мстилися за те, що Франція підтримує США і веде війну проти тероризму в Сирії та Іраку.

Хто були організатори і яку мету вони ставили, ще належить з’ясувати. По українському сегменту соцмереж вже гуляє теорія про те, що теракт здійснили сирійські бойовики Асада, яких до Франції заслала російська ФСБ. Поки що вона видається притягнутою за вуха.

Але вже з великою долею вірогідності можна спрогнозувати ряд конкретних наслідків, які матимуть паризькі теракти.

1. Посилення контролю на кордонах між країнами шенгенської угоди. Питання повернення до прикордонного контролю між країнами ЄС зазвучало після напливу біженців та мігрантів. Про це, наприклад, писав дипломат та голова громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

 

Тепер це питання отримало додаткової гостроти.

2. Мета України отримати безвізовий режим стає все більш примарною. Через терористів стрімко падає бажання європейських лідерів скасувати візовий режим українцям – громадянам країни, де йде війна і повно зброї.

3. Багато українців відреагували на теракти висловами з серії "французи платять за свою толерантність". Це, на жаль, не дивує. Наше суспільство вкрай нетолерантне, що зайвий раз довела історія з голосуванням за антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу.

Але європейці не такі, особливо французи. Після нападу на редакцію Charlie Hebdo я цікавився у французів, як змінилося у країні ставлення до мусульман. Їх таке формулювання питання дивувало. Для них важлива ідея республіки, розбудови суспільства, де важать не релігія чи національність, а політичні погляди. Париж – столиця світу, не менше. Але тепер все може змінитися.

4. Теракти подарували прекрасний аргумент європейським праворадикалам і євроскептикам. Серед них у перших рядах подруга Путіна та лідер Національного фронту Марін Ле Пен.

Вона давно закликає французів закрити кордони для іноземців, особливо для мусульман з Близького Сходу та Північної Африки. Також вона вважає помилковою політику Європейського Союзу, і по великому рахунку не проти виходу Франції з ЄС. Втім, це не заважає їй бути членом Європарламенту.

Тепер, коли загроза ісламського екстремізму продемонстрована криваво й конкретно (сирійський паспорт прямо на місці теракту), популярність праворадикальних гасел з приводу біженців зросте.

Поляки вже скористалися ситуацією. За словами міністра з європейських питань Конрада Шиманського, Польща не буде приймати мігрантів згідно з квотами ЄС після нападів у Парижі. За його словами, новий уряд не погоджується із зобов’язаннями попереднього уряду прийняти мігрантів в рамках програми їх перерозподілу між країнами Євросоюзу.

Тож політичні лідери ЄС зараз мають велику проблему. Населення їхніх країн отримало потужний заряд ненависті проти мігрантів. Якщо можновладці не задовольнять запит своїх громадян на більш жорстку політику щодо мігрантів, вони ризикують втратити владу.

А загалом Європа має всі шанси значно поправішати. Для нас це небезпечно тим, що серед європейських правих дуже багато друзів Путіна. Таких як, наприклад, угорський прем’єр Віктор Орбан.

5. Теракт стався напередодні саміту G20 у Туреччині. Там буде й російський президент Путін зі своїм стандартним пакетом пропозицій "давайте боротися проти ІДІЛ всі разом". До нього входить збереження при владі Башара Асада та винищення усіх його супротивників під соусом "боротьби з терористами". А для Путіна головна мета – повернення до клубу впливових світових лідерів. Тих, кому пробачають всілякі "дрібниці" на зразок окупованого Криму та частини Донецької і Луганської областей.

Всі ці його пропозиції з нагадуванням про часи минулої дружби можуть бути позитивно сприйняті Францією. Саме зараз, коли лідери країни горять бажанням дати терористам здачі. Щоправда, Франсуа Олланд вже скасував свою поїздку на саміт.

Власне, російські "експерти" вже напрацьовують відповідні коментарі. Зокрема, Сергій Марков написав на своїй на своїй сторінці Facebook: "Треба терміново припиняти конфлікт Росії та Заходу через Україну".

Тепер подивимось, чи купиться Захід на цю гру.

 

Дмитро Гомон


15.11.2015 537 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

371
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

428
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1693
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1413
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1370 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1248

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

451

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

531

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

769

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1820
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

203
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1257
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

742
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

194
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1426
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1007
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1564 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

379
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

527
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1211
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1515
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1019