Ірена Карпа про майбутній Український культурний центр у Парижі

 

Камерний театр, кафе-книгарня, культурна резиденція і кінозала Алена Делона та Ромі Шнайдер – усі ці простори незабаром об’єднає під одним дахом Український культурний центр у Парижі.

 

Ірена Карпа розповіла Євроньюз про свої сміливі плани на посаді першого секретаря посольства України у Франції з питань культури та пояснила, що таке правильний «арт-троллінг».

карпа

 

— Соцмережі вибухнули від новини про нову посаду, пишуть, що Карпа поїхала до Парижа «робити українську культурну революцію». Не лякає така відповідальна місія?

— Для мене дуже важлива підтримка усіх цих людей. До того ж, дуже часто йдеться не лише про підтримку, а й про конкретну участь. Спілкування людей, які активно вболівають за Україну, – це синергія, адже хтось може знати митців, хтось інший – меценатів, ще хтось має контакти з музеями. Саме ця синергія стане базовим принципом діяльності Українського культурного центру.

Поміж тих, хто підтримує наші проекти, є дуже багато талановитих людей і чимало людей з менеджерськими здібностями. Усе це допоможе нам з нашою глобальною місією – зводити митців з меценатами і навпаки. Якщо ж говорити про мене, то, звичайно, у всіх нас є оцей «піонерський страх», переживання, що не вдасться справдити покладені очікування. Я можу сказати, що буду чесна сама перед собою і робитиму усе те, що у моїх силах. Робитиму по-максимуму. Я тут лише один тиждень з вихідними, яких у мене, до речі практично не було, тому що я їх провела за зустрічами та за відвідинами культурних центрів. Мені ця робота вже дуже подобається, хоча я поки що і не сплю (посміхається, – ред.). Вже є багато процесів, які вдалося запустити.

— Сьогодні, якщо француз іде дивитися український фільм, – то найчастіше ця цікавість обмежується «політичним жестом солідарності»…

— Знаєте, поспілкувалась я вчора з одним пересічним французом… Каже він мені: «Україна.. Чули-чули. У вас там іде війна. Але зараз так багато країн, де іде війна, чому ми маємо звертати увагу саме на вас?». Мені здається, що його фраза – це квінтесенція сьогоднішнього сприйняття України через політику. Наше завдання, звісно, в жодному разі не забувати, що в нас іде війна, від цього нікуди не дінешся. Ми не можемо зараз виставляти «веселих парубочків під дубочками», нам не до цього…

Водночас ми маємо показати, що Україна – це набагато більше, ніж війна, це країна, де цвіте і розвивається сучасна культура, абсолютно конкурентноспроможна. Культура, яка є частиною культури європейської. Саме тому робоча назва програми, яку, я вірю, ми запустимо до Єврочемпіонату (ЄВРО-2016 з футболу у Франції – ред.), який розпочнеться у червні, – «Україна – повернення в Європу». Трошки провокативно, але ми маємо на цьому стояти.

«Повернення», тому що не можна забувати про історичні постаті, які формували українську культуру: Грищенко, Соня Делоне, Башкірцева, Архіпенко. Вони так чи інакше були пов’язані і з Францією, і з Україною. Ці імена потрібно нагадувати. Або навіть Малєвіч! Дуже багато було вкрадено, звичайно, нашими сусідами і привласнено, як їхні імена, але ми маємо позбуватися комплексу віктимності, мусимо припинити казати, що ми бідні і нещасні, а навпаки, маєсо якось використовувати пропаганду на свою користь. Має відбуватися правильний «арт-троллінг».

 

карпа 2

 

— Великим успіхом у Парижі став фестиваль «Україна – вільна сцена». Парижани йшли розважатись на вистави та концерти і лише потім дізнавались, що усе це організували українці. Які заходи та проекти планує культурний центр на 2016 рік?”

— Дійсно, продукт насамперед має бути якісний! Коли ми ідемо на концерт Muse, то спочатку кажемо «вау, який класний концерт», і вже потім цікавимось, «а вони, до речі, з Британії чи зі Штатів?». Якщо наполягати лише на національній складовій, то ми ніколи не вийдемо за межі категорії «музика народів світу».

Спочатку має бути те, що привертає увагу, і вже потім люди будуть цікавиться походженням «культурного продукту». Україна – потужна країна. Потужна ресурсом солідарності. Сукупність арт-подій, які заплановані на наступний рік, будуть з цим ресурсом пов’язані. Я щодня отримую по три заявки від різних митців і координаторів проектів. Пропонують фільми про воїнів, картини на тему Донбасу, волонтерства.

Усе це все, звичайно, буде. Але буде й інше. Є, наприклад, спонсор, який хоче організувати видавничий дім. Він сам француз, його дружина з Києва, і він хоче започаткувати програму перекладу українських авторів на французьку мову. Я розмовляла на цю тему з Іриною Дмитришин, найвідомішою українською перекладачкою у Парижі. Серед перших проектів – переклад оповідань Сенцова. Є ще два великі українські фонди, які готові співпрацювати і зацікавлені у реформації культурного центру у Парижі.

Вже знайшлися дві локації на півдні Франції, одна в Провансі, одна в Лангедок-Русільйоні. Перша буде для митців-візуальщиків, друга – літературна, для письменників, викладачів, драматургів. І цю другу резиденцію я куруватиму особисто, вона запуститься навесні, і вже є багато охочих взяти участь, навіть тих, хто готовий приїхати без стипендії.

Також хочеться зробити з нашого культурного центру «Résidence culturelle Messine», як я її гордо по-робочому назвала. Це буде мультикультурна резиденція, яка б давала стипендії тандемам українець-француз, щоб ті могли в колаборації робити щось спільне. Або двом українціям, але таким, що вже мають контакти тут, у Франції. Тандеми зможуть подаватися не лише на резидентство у центрі, а й на стипендії. Ми чекаємо на підтримку, як від меценатів, так і від держави. Усе це потребує часу, звісно, але вже створюються нові групи при парламенті і при адміністрації президента, діє «культурна дипломатія». Дуже тішить те, що у цих процесах бере участь молодь, митці, галеристи.

 

карпа 3

 

— Я завжди захоплювалася тим, як працює Французький культурний центр у Парижі. Там – атмосферно, є багато мультимедійних ресурсів, цікавих людей і подій, туди хочеться ходити. Як зробити так, щоб Український культурний центр у Парижі став подібною «меккою»?

— За ці вихідні я відвідала культурні центри різних країн у Парижі. Була у швейцарців, бельгійців, сербів… Культурний центр Фінляндії працює у форматі кафе! Я дуже хочу, щоб ми з нашого центру змогли зробити кав’ярню-книгарню, простір, куди люди зможуть просто приходити спілкуватися, щось писати, читати, нехай би там був «коворкінг». Усе це можна сумістити з бібліотекою. Я вже привезла до Парижа багато книжок, які мені дали видавці, коли почули, куди я їду і для чого, і я думаю, що це лише початок.

До того ж потрібно виставляти і те, що є французькою мовою про Україну. Видавництво «Родовід» передало чимало книжок про українських митців у Франції. Я привезла кінопроектор і дізналася, що Любомир Гусейко, який влаштовував перегляди українських стрічок тут і який, до речі, нині досліджує архаїчне плем’я, що говорить українською, має дуже велику колекцію українських фільмів. Потрібно відродити традицію кіноклубу, тим більше, що на останньому поверсі віли Алена Делона і Ромі Шнайдер, у якій, власне, і знаходиться наш центр, є для цього спеціальна зала. Я надихнулась прикладом Maison d’Europe et d’Orient і хочу відвести невеличкий простір на 40-50 місць для театральних перформансів. Це проста ідея, але якщо до цього театру запрошувати і французькі трупи, це приверне французів. Наше завдання – зробити з культурного центру тусовочне місце, куди приходитиме не лише українська діаспора, а і французи.

 

Усі фото – Наталя Любченкова (Євроньюз)

Текст: Марія Єщенко, Євроньюз

 

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ірена Карпа стала дипломатом Міністерства закордонних справ (відео)


08.01.2016 648 0
Коментарі (0)

21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1100
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1200
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1301
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5129
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2053
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11202

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

192

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19321

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1260

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1525
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1731
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6642 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32209 1
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1460
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1491
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8548
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

2004
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

479
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1048
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1299
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4946