Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марії Підгірянки відсвяткував 70-річний ювілей

 
 
 
Символічно у Міжнародний день захисту дітей Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марії Підгірянки відзначає 70-річний ювілей з дня свого заснування.
 

Цього дня творчий колектив театру, відомий далеко за межами України,  влаштував справжнє свято для юних шанувальників театрального дійства, а саме, вуличний перформанс (зустріч гостей ляльками-маріонетками) та показ вистави Ярослава Грушецького «Сумна-весела казка», інформує Фіртка з посиланням на прес-службу ІФ ОДА.

 

Побажати феєричного настрою театральній родині та привітати з ювілеєм у мистецький заклад завітав заступник голови облдержадміністрації Ігор Пасічняк.

 

«Найголовніші вітання сьогодні звучать від наймолодших глядачів у цій залі, - зазначив Ігор Пасічняк. – Адже саме для них ви щоразу відкриваєте дивовижний світ казки, у якому юні глядачі співпереживають разом зі своїми героями. Ви акумулюєте життєву мудрість, оптимізм, надаєте унікальну можливість для розвитку творчої особистості».

 

З нагоди свята Ігор Пасічняк вручив працівникам театру заслужені нагороди за багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва. Директор театру імені Марії Підгірянки, заслужений працівник культури України Роман Братковський отримав медаль «За заслуги перед Прикарпаттям».

 

До привітань  ювілярів долучилися також інші представники місцевої влади, мистецьких кіл області та палкі поціновувачі сценічного мистецтва.

 

Доречно зазначити, що у рамках святкування ювілею для маленьких мешканців міста сьогодні презентовано безкоштовний показ вистави «Гусеня».

 

Довідково: Івано-Франківський театр ляльок – один із найстаріших театрів в Україні. Він заснований у березні 1945 року, а перша прем’єра – вистава  за п’єсою Ніни  Гернет і Тетяни Гуревич  «Гусеня» відбулася 1 травня. 24 квітня 1981 року відбулося урочисте відкриття стаціонарного приміщення театру по вулиці Незалежності, 10 а. 2007 р. за великі творчі здобутки театру надано статус  «академічного».

 

Нині при театрі функціонує Музей Ляльки,  де експоновано майже сто ляльок. 

 

У  діючому репертуарі театру 46 вистав для дітей різного віку, в тому числі 5 вистав для дорослого глядача: мюзикл «Скрипаль на даху» (за мотивами повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник»), «Над прірвою у житі» (за твором Джерома Селінджера), «Егле – Королева Вужів» (Саломеї Неріс, переклад з литовської Григорія Усача), «Цахес» (Ярослава Стельмаха за мотивами повісті Ернста-Теодора-Амадея Гофмана «Крихітка Цахес…»), «Витівка Великого Мертвіарха» (Мішеля де Гельдероде).

 

Основний напрям творчої діяльності – сценічна розробка тем української класики та фольклору. У репертуарній афіші домінують вистави за творами українських письменників-класиків: «Коли ще звірі говорили», «Підкова на щастя» – за мотивами казок Івана Франка; «Пан Коцький», «Коза-Дереза» –  опери Миколи Лисенка; «Хома і Щука» за п’єсою М. Кропивницького; «Битий небиту везе», «Золотий човник», «Кривенька Качечка» (за мотивами українських народних казок) та вистави видатних зарубіжних авторів.

 

У театрі свято шануються традиції українського народу. Щороку готуються нові програми до Дня Святого Миколая,  Новорічних та Різдвяних свят.

 

Театр проводить велику благодійну роботу. Діти, позбавлені батьківської опіки, сироти, малеча із вадами рухового апарату та з малозабезпечених сімей  вистави театру відвідують безоплатно. Нині до них долучилися переселенці із Криму, південно-східної частини України та діти учасників АТО.

 

Окрім вистав, для глядачів театру систематично організовуються різноманітні дитячі конкурси, майстер-класи, виставки художніх робіт та волонтерські заходи.

 

Театр –  учасник багатьох Міжнародних театральних фестивалів, які відбувалися в Бельгії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, Молдові, Польщі, Росії, Словаччині, Угорщині, Франції, Чехії та Україні.

 

У 2001 році започатковано Міжнародний фестиваль національної класики на сцені театру ляльок «Обереги», який розширив діапазон творчих контактів та сприяв входженню українського театрального мистецтва в світовий культурний простір. 


01.06.2015 515 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1473 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

631
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1980
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1633
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1601 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1433

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

830

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

712

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

966

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

2069
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

651
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

410
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1443
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1318
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

374
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1596
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1186
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

579
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

855
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1388
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1717
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1186