Християнське розуміння хвороби

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

Інколи ми не розуміємо, чому в молодих людей або дітей виявляють складні захворювання. Тоді з'являються питання «чому Я?» або «чому моя дитина?».

Існує думка, що віруючій людині легше  боротися з хворобою, різноманітні релігії мають свої способи пояснень та підтримки людини у її стражданнях.

Відповідно цікаво поглянути, як християнство пояснює причини хвороби та способи їх подолання. Загалом усі християнські напрямки одностайні в питанні  причини появ хвороб у світі.

Християнство стверджує, що людина створена Богом досконалою істотою, яка перебувала в Едемському саду у постійному богоспілкуванні:

«І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.  І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею» (Бут1:).

Створення людини є актом великої любові Бога-Творця. Людина повинна була повною мірою насолоджуватися життям, відчувати Його любов та спілкуватися з Ним.

Адам і Єва перебували в гармонії з Богом та навколишнім середовищем, у них не було скорбот, печалі та хвороб.

Через непослух Богові Адам та Єва були вигнані з Едемського саду і втратили богоспілкування, фактично втратили джерело життя:

«У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.» (Бут.3:19).

Християни вважають, що з моменту втрати богоспілкування людина втратила джерело життя і стала смертною.

Тіло почало старіти й з'явилися хвороби. Люди стали смертними.

Практикуючі християни вважають, що все у цьому світі відбувається з  волі Божої та шукають відповіді  в релігії.

Доволі часто можна почути  такі думки, що хвороба дається людині за її скоєні гріхи, випробування віри, вірності Богу.

Очевидно, що такі  думки випливають зі Священного Писання і трохи прикрашені людськими фантазіями, тому цікаво пошукати  відповіді у першоджерелі.

Хвороби за скоєні гріхи

Медицина вказує головним чином різні фізичні причини людських захворювань.

Проте, якщо розглядати хвороби з духовного погляду, то, можливо, вони пов'язані з гріховним станом людини.

В Євангелії є відповідний сюжет. Коли Христос проповідував слово Боже, до Нього принесли розслабленого, щоб Він зцілив його. Господь сказав хворому:

«Прощаються тобі гріхи твої», а потім додав: «Устань та й ходи». Коли Христу стали дорікати: «Як це гріхи пробачаєш? Хто ти?» Він же відповів їм: «Щоб знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи» (Мк. 2: 5,11).

Цими словами Господь також дав зрозуміти людям, що хвороба та гріх між собою пов'язані. Інший випадок описаний, коли Христос зцілив паралізованого біля Овечих воріт згодом зустрічає його у храмі, попереджає:

«Ось, ти одужав; не гріши ж більше, щоб не сталось тобі чого гіршого» (Ів. 5:14).

Звідси також стає зрозуміло, що причина хвороби — гріх.

Якщо уважно проаналізувати деякі хвороби, то  можна побачити, що в основі деяких справді лежать гріхи та пристрасті.

Наприклад, куріння пошкоджує легені, алкоголізм — печінку, обжерливість — порушує обмін речовин, марнославство, гординя сприяє виникненню нервових хвороб.

Звісно, у кожного правила є свої виключення. Але ж ми бачимо хворих маленьких діточок, а також достойних благочестивих людей, чому ж хворіють вони? 

В Євангелії від Івана  згадується про зцілення сліпонародженого -  чоловіка, який народився сліпим, тоді також ставити питання, хто згрішив — він чи батьки його? На що Христос відповів:

«І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?  Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому. (Ів 9:2-3).  

В цьому випадку ми бачимо приклад зцілень чудесним чином. 

В житті таке також спостерігається, здавалося б вже нічого не допоможе людині, але людина долає  хворобу.

Іоанн Ліствичник писав, що «хвороби посилаються для очищення гріхів, а іноді для того, щоб упокорити злети».

Адже часто люди, у яких немає суттєвих проблем зі здоров’ям, безперешкодно досягають своїх цілей і, ставши успішними, легко можуть загордитися, стати марнославними.

Тому Господь і допускає хвороби, щоб людина прийшла у свій природний стан – стала смиренною. Таким чином, святі отці не вважали хворобу помстою за гріхи, а лише засобом виправлення гріхів.

Хвороба як випробування віри

Часто хвора людина може нарікати на життя, на Бога або ж на рідних.

Найяскравіший випадок, як приклад терпіння описані в Старому Завіті в книзі Іова. Коли старозавітний праведник втратив своє майно, дітей,  здоров'я  та все одно залишався вірним Богові та не прокляв його.

Він втратив все і навіть найцінніше —  здоров'я, його спокушали проклясти Бога і його страждання закінчаться на що він сказав:

«Говориш як одна з безумних: невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати?» (Іов. 2, 13).

Випробування  зміцнюють людину в духовному сенсі.

Під час випробування хворобою ми чітко бачимо, що насправді важливе, а що другорядне в житті. Бачимо, які люди залишаються з нами, а які уникають нас, ми не витрачаємо час на даремні речі, стараємося розмірковувати про сенс життя і наше місце в цьому світі, відбувається переоцінка цінностей.

Багато  святих і подвижників церкви розцінювали хворобу, як дар від Бога. Святий Йоан Золотоустий навчає:

«Бог часто допускає, щоб ти впадав у хвороби не тому, що Він залишив тебе, але щоб більше тебе прославити». 

Преподобний Єфрем Сирійський вважав, що хвора тілом людина своєю душею починає шукати Бога — і зцілюється все її єство. Австрійський психотерапевт Віктор Франкл писав:

«Страждання – це невід'ємна частина життя, так само як доля і смерть. Без страждання і смерті життя людини не сповнене сенсом».

В сучасному світі можливо це важко зрозуміти, адже  ми живемо в час шаленого темпу. В гонитві за грошима, статусом, комфортним життям, де на роздуми про вічне  та Бога просто немає часу.

Коли хвороба вривається в наше буття, вона наче вириває з цього комфортного, напівсонного життя і  примушує подумати про вічне і важливе.

Також хвороби можуть посилатися Богом для напоумлення, щоб закликати людину до переосмислення свого життя і покаяння.

Хвороба відкриває у людині і темні, і світлі сторони. Когось хвороба робить ближчим до Бога, а для когось стає справжньою перешкодою у вірі.

Хтось стає добрішим, починає цінувати людську турботу, сам починає виявляти до інших любов, милосердя та співчуття. А хтось впадає в зневіру, нарікає й озлобляється на весь світ.

Хвороба має силу пом'якшити жорстокі серця, навчити любити ближнього, співчувати йому, вселити віру в Господа і відкрити для людини нове життя, в якому немає місця гріха. Але для цього потрібно, щоб людина сама захотіла зробити крок на зустріч Богу.

Тож у разі тяжкої хвороби важливо не впадати у відчай, не дорікати Господу: «за що?», а намагатися зрозуміти: «для чого?» Адже як і різні обставини нашого життя, так і хвороба не буває без волі Господа, Який все влаштовує задля порятунку нашої душі.

«Як золото, що розпалюється вогнем, очищається від іржі,- говорить святий Ніфонт, - так і людина, яка зазнає хвороб, очищається від своїх гріхів».

Людина, яка переносить хвороби зі смиренням, як Божі ліки проти гріха, неодмінно звільниться від них.

Крилатий вислів  Бенедикта Спінози  «з погляду вічності» «sub specie deternitatis».

З погляду вічності  все, що ми вважаємо за важливе — гроші, авто, статус  — не мають ніякого сенсу.

Святі Отці сходяться на думці, що страждання трапляється з Божого попущення, щоб очистити людину від гріховних пристрастей і відновити її в богоспілкуванні.

Преподобний Марк Подвижник (V ст.) коротко висловив цю істину так:

«У мимовільних хворобливих скорботах і стражданнях прихована милість Божа, яка веде тих, хто їх переносить до покаяння і позбавляє від вічного страждання».

Навіть коли ми втрачаємо здоров'я  ці речі втрачають сенс. Коли ми кажемо «Як далі жити?», то слід згадати  слова Ніцше

«Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке, як».


03.09.2024 Роман Тадра 5734
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2696
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1259
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1528 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2411
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3909
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2839

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1014

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2732

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1034

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1465
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

8961
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2568
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2646
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10021
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20022
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1570
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21536
15.03.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

1442 3
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

925
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2016
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1332
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1713