КРАХ ІМПЕРІЇ

Червоні касарні. Коломия, вул.ДовбушаПодалі від людського ока на вулиці Довбуша в Коломиї, за двометровим парканом, розташувалося мілітарне містечко. Ще в 1880-их роках, тоді, на околиці міста, а тепер в приватному масиві, побудували казарми. Не штукатурені, з червоної цегли, вкриті червоною дахівкою коломийського виробництва. Про це свідчить напис «FABRYKA DACH?WEK w.KOLOMYI».

 

 

Їх називали «Червоними касарнями». В цих казармах квартирував австрійський підрозділ крайової оборони. Згодом, після розпаду Австро-Угорської імперії, в казармах стояв польський гарматний полк. За часи перебування поляків мілітарне містечко розширилося, збудували нові одноповерхові приміщення. Вже в совєтський період казарми перепрофілювали на сержантську школу. Відтак тут навчалися льотчики коломийського військового авіаполку. У 2004 році полк розформували і перевели до м. Староконстянтинова Хмельницької області.

 


Для «демократів» 2004 рік видався «благодатним» для поліпшення свого матеріального стану. Поки українці відстоювали громадську позицію на Майдані, дехто скуповував основні засоби Міноборони. Не оминуло це й Коломию: спортивний комплекс на вул.Січових Стрільців («манеж») нині супермаркет «555», казарми на вул. Чайковського, біля парку Трильовського, та казарми на вул. Довбуша. Попередня влада не дуже опиралася і попри громадське обурення передала, як будівлі, так і землі, в приватну власність.

 


Першим на черзі був «манеж». За копійчані обіцянки влада дала дозвіл на будівництво супермаркету з виділенням земельної ділянки. Австро-Угорська імперія почала зазнавати краху. За декілька місяців на місці історичної споруди виросла залізобетонна скляна «потвора». Наступним об єктом стала казарма на вул. Чайковського. Тривалий час цей об єкт був поза увагою, і навіть планували перенести сюди служби та відділи міськвиконкому.

 

 

Але думати і діяти це зовсім інші речі, і тому 2010 року казарму почали тихцем розбирати. Якщо подивитися на початковий варіант цієї земельної ділянки, де стоїть казарма, то видно, що її не планувалося розбирати. Але власників об єкту з 2004 року змінилося приблизно п ять, і в останнього плани на забудову ділянки вже інші. Тому казарма «гармонійно» не вписувалася в житлово-торговельний комплекс, оскільки порушувала будівельно-проектні норми.

 

 

Натепер казарму припинили розбирати. Міський голова та відповідні служби шукають вихід з доволі таки складної ситуації як зберегти історичну споруду і виконати умови власника казарми та орендатора цієї земельної ділянки, який, до речі, винен понад 1 млн. гривень бюджетові міста за цю земельну ділянку, але вимагає в обмін рівноцінну. А також як не втратити «своїх» коштів, адже на сесії міської ради прийнято рішення про заборону «роздавання» міських земель, а тільки продаж через аукціон.

 

 


Доки вся увага громадських діячів, місцевих політичних лідерів, журналістів, українських телеканалів була прикута до історичної споруди, доки інтелігенція України вимагає не допустити знесення історичної пам ятки Коломиї, інші «владники» кинули свої «трудові резерви» на розбирання казарм, які розташовані на вул. Довбуша.

 

 

Міська влада настільки «стурбована» збереженням історичної будівлі в парку Трильовського, що геть забула про інші, не менш вартісні історичні споруди «Червоні касарні». Влада міста прийняла правильне стратегічне рішення і, висловивши свою стурбованість руйнуванням казарм в парку Трильовського, відволікла увагу громадськості від казарм на вул. Довбуша, повважавши, що одного історичного об єкта для «порятунку» досить, бо дотепер не знає, звідки взяти гроші на реконструкцію.

 


Руйнація «Червоних касарень» на вул. Довбуша відбувається вже упродовж двох місяців. Тепер розбирають одноповерхову будівлю польських часів та одну австро-угорського періоду. Власник об'єкту стверджує, що демонтаж споруд економічно не вигідний, адже несе великі грошові затрати. Дивно, але будівлю не зносять екскаватором та бульдозерами, а акуратно розбирають. Черепицю, цеглу, дерев яні балки складають для подальшого продажу. Одна черепиця коштує приблизно 5 американських доларів.

 


Враховуючи «пошесть» (моду) на екологічно чистий товар, а саме цей будматеріал таким є, то довго він не затримається, а прибуток з демонтажу очевидний, як з продажу черепиці, так і цегли.

 


Найцікавіша з казарм, що на вул. Довбуша, є головна. Вона на три з половиною поверхи. Ця будівля палацового стилю, австрійського характеру: добротні тесані сходи, плитка, дубові поруччя, готичний стиль. Від часу побудови і до 1939 року ця споруда була адміністративним будинком, тут відбувалися урочистості, прийоми, бали, паради. За совєтів тут містився лазарет, тобто військовий шпиталь.

 


З 2004 року, оминувши всі договори з міською владою, казарми продали і вони перейшли в приватну власність.

 


Звичайно, що з 2004 року ніхто не ремонтував будівель і навіть не збирався це робити. Практика показує, що легше довести споруду до аварійного стану і, отримавши необхідні експертні висновки, демонструючи їх обуреній громаді, завалити будівлю. Час зробив своє, і натепер казарми на вул. Довбуша перебувають в аварійному стані, потребують капітального ремонту. Але попри все австрійці будувати вміли і казарми таки міцні: камінь, фундамент, цегла, метрові стіні, сходи з каменю скелястої породи.

 

 

Будівлі можливо зберегти, відремонтувавши їх, але власникові це вкрай не вигідно, тому що на цій земельній ділянці економічно доцільніше побудувати багатоповерхівки. Не будуватимуть і спортивно-розважальний центр з тієї ж причини. Щодо міської влади, то їй байдуже. На цьому бали не заробиш, адже легше з «Леонтовича зробити «лялечку», «втопити» кошти в очищенні міського озера, відмити «лице» центральній частині нашого міста. Байдуже ставлення і до інших історичних архітектурних споруд, які занесені до реєстру пам яток місцевого значення і охороняються законом.

 


Ці об єкти пережили Австро-Угорську імперію, польську, навіть совєтську владу. Казарми не просто пережили, за ними завжди дбайливо доглядали, бо знали, що зруйнувати легше, ніж збудувати, тому і берегли. Не переживуть казарми лише нашу «демократичну українську імперію». Залишилося завалити два музеї, Народний дім, музичну школу і ратушу, а потім можна полегшено сказати: «Та тут Австрія нічого не зробила, її тут узагалі не було!»

 



19.03.2011 Євген Гапич 2786 3
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4005
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2184
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2404
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5506
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21257
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3230

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

988

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1016

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1792

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1758
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7503 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15648
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9057
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3963
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

913
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

823
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5096
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42541 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

525
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

758
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1680
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1611