"Краще запобігти, ніж боротися з наслідками": івано-франківська психологиня про булінг

Часто психологи отримують запити від дорослих, які зіштовхуються з агресією дітей, а останні з булінгом в навчальних закладах.

Про це журналістці Фіртки розповіла дитяча психологиня Ірина Волощук.

«У таких випадках батькам теж потрібна підтримка. Коли батьки дізнаються, що їхню дитину цькують у школі, вони відчувають шок і стрес.

Це може призвести до їхньої власної травматизації. Тому перед тим, як говорити з дитиною, їм варто обговорити ситуацію з психологом або з близькою людиною, щоб пережити свої емоції та трохи заспокоїтися.

Наступний крок — підтримка самої дитини. Важливо показати їй, що вона не сама, що це, що відбувається, неправильно.

Після цього має відбутися розмова між дорослими — батьки повинні заступитися за свою дитину. Коли я вивчала тему сексуального насильства і перечитувала відповідну літературу, то зустріла висновки, що не так страшно саме насильство, як те, що відбувається після нього».

Фахівчиня продовжує, ще гірший випадок, якщо дитина не отримує підтримки, ніхто не звертає уваги на її проблему та вона залишається з цим наодинці.

«Батьки часто кажуть: «Ми теж через це проходили, треба бути сильнішим, не звертати уваги». Але такі слова ніколи не можна говорити дітям. Краще запитати: «Як тобі допомогти?». «Чи потрібна тобі моя підтримка?».

Інколи дитина боїться звернутися до батьків, бо переживає, що ситуація стане ще гіршою. Вона думає, що якщо розповість, то батьки звернуться до вчителя, вчитель – до батьків інших дітей, і через це булери стануть ще агресивнішими.

Тут важливо дати дитині впевненість у тому, що ситуація буде вирішена без шкоди їй. Дорослі мають перервати це коло. Якщо втрутиться дорослий, діти, які цькують, не матимуть доступу до жертви.

Не варто боятися навіть таких радикальних рішень, як переведення дитини в іншу школу. Адже що може бути важливішим за безпеку дитини?».

Зазвичай причиною булінгу, продовжує Ірина Волощук, — є впевненість агресорів, що їм нічого за це не буде.

«Вони або бачать таку модель поведінки в оточенні, або самі не мають достатньої батьківської уваги.

Якщо дитині байдуже, що з нею буде, це означає, що в її сім’ї немає прив’язаності, немає душевного зв’язку. Такі діти не відчувають емпатії до інших і можуть принижувати когось просто через заздрість або злість.

Я колись написала пост у Facebook, через який мене захейтили. Але я й досі дотримуюсь цієї думки. У нас є традиційне уявлення, що дівчаток не можна бити. Але я помічала, що до мене частіше приводять хлопчиків, яких карають за те, що вони захищалися від дівчаток.

Я вважаю, що діти повинні вміти захищати себе — не лише фізично, а й мати внутрішній дозвіл на самозахист. Цей дозвіл дають батьки та вчителі. Якщо агресор знає, що отримає відсіч, він не буде нападати.

Дівчатка, які цькують хлопчиків, не зачіпають тих, хто одразу дає здачі. Це факт. Саме тому ми маємо вчити дітей давати відсіч — і фізично, і морально. Це нормально. Людство вижило саме завдяки вмінню захищатися.

Дитина не завжди поруч із дорослими, тому вона повинна знати, як постояти за себе. Це наш обов’язок — навчити її цього».

Утім, як зазначає психологиня, краще запобігати булінгу, аніж боротися з його наслідками.

«Насправді булінг не виникає раптово. Це завжди накопичується, і більшість знає про проблему ще до того, як вона стає масштабною.

Агресори не бояться розголосу — вони записують булінг на відео, виставляють у соціальні мережі. Це означає, що вони впевнені: їм за це нічого не буде.

Дорослі мають взяти відповідальність за ситуацію. Часто ми ігноруємо натяки на булінг, вважаючи їх звичайними жартами або «особливостями колективу». Але якщо я бачу таке у своїй групі підлітків, я негайно зупиняю заняття і говорю про це. Я не пропускаю навіть дрібні прояви булінгу.

На мою думку, проблема булінгу полягає не в тому, що діти погані, а в тому, що втрачено авторитет дорослих. Вчителям дуже складно працювати з великою кількістю дітей, особливо коли вони не знають, як ефективно взаємодіяти з ними.

Сучасні діти не завжди розуміють, навіщо їм учити шкільну програму. І в цьому вони часто мають рацію. Вчитель має бути не просто носієм знань, а насамперед людиною, яка знає, як спілкуватися з дітьми. Адже якщо ти не можеш впоратися з класом, ти не можеш бути ефективним вчителем».

Ірина Волощук додає, вчителі теж потребують підтримки. Адже вони часто не знають, як реагувати на певні ситуації, бо їх ніхто цього не вчив.

«Деколи вчителям буває страшно, особливо коли мова йде про підлітків. Через це вони можуть просто закривати очі на проблему».

Більше читайте у матеріалі: Розмовляти та чітко встановлювати межі: івано-франківська психологиня про побудову довіри між батьками та дітьми


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Розлучення батьків: івано-франківська психологиня розповіла, як підтримати дитину

«Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

«Дитяча наркоманія, розшуки неповнолітніх та випадки самогубств»: інтерв'ю з керівницею ювенальної превенції Івано-Франківщини Аллою Бойчук

Найбільш вразливими є підлітки: психологиня розповіла, як підтримати дитину з суїцидальними думками


Коментарі ()

27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6114
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3296
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2426
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5290
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

4229 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2827

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

171

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9245 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1020

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

4067
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3318
30.04.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

4308
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4914
03.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8812
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

1832
24.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

2544
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7195
01.05.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

2888
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

430
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

881
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2081
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1932