Лише у січні-лютому цього року 18 тисячам прикарпатців видали закордонні паспорти

 

/data/blog/75208/be1374cc3fe2ef4319eb262ef45dc720.jpg

 

Кількість бажаючих покинути рідні пенати прикарпатців зростає. За інформацією обласного управління Державної міграційної служби, лише у січні-лютому цього року на руки громадянам було видано близько 18 тисяч закордонних паспортів.

 

Торік за аналогічний період цей показник становив лише 2 700 таких посвідчень особи. Тобто тенденція більш ніж промовиста – цифри підскочили у шість разів.

 

Найчисленнішою групою мігрантів вважаються ті, хто виїжджає з України у пошуках тимчасової роботи. Однак, як стверджують соціологи, у недалекому майбутньому до них може доєднатися нова, не менш численна категорія бажаючих перетнути кордон – молодь, яка на противагу «сезонникам» твердо налаштована назавжди залишитись у кінцевій точці свого вояжу. Яку частку станом на сьогодні вони займають у загальному потоці мігрантів, поки не в змозі сказати жодна держустанова. Однак те, що проблема таки існує і загрожує загостренням, свідчать дані соціологічних опитувань, пише Фіртка з посиланням на "Західний кур'єр".

 

Ще у 2012 році, за даними опитування, проведеного міжнародним кадровим порталом hh.ua, працювати і жити за кордоном прагнула майже половина української молоді, яка має вищу освіти. Так, 48% респондентів тоді відповіли, що мають серйозні наміри виїхати з України. 43% опитаних зізналися, що іноді розглядають можливість пошуку роботи за кордоном, і лише 4% зовсім не планують виїжджати з України. Станом на сьогодні наведені цифри, під дією «факторів виштовхування» – погіршення політичної, економічної ситуації, відсутність перспектив, безпеки перебування в самій Україні, зросли. За найсвіжішими даними, на ПМП за кордон готові переїхати 81% українців віком від 18 до 28 років.

 

Відтік мізків

Проблема відтоку мізків та рук за останні три-чотири роки постала в Україні так гостро, що окремі фахівці-соціологи стали напряму пов’язувати її чинник із загрозою національній безпеці. І справа тут навіть не у кількості (хоча, між іншим, статистики щодо чисельності українців, які здобувають освіту за кордоном, уряд не веде). Одного втраченого Енштейна для держави не замінить навіть тисяча підготовлених фізиків. А втримати головастого спудея Батьківщина не має чим.

 

Відсутність перспективи – саме так найчастіше молоді українці мотивують своє рішення виїхати за кордон. Виходячи зі стін альма-матер, більшість з них розуміє, що добра освіта, знання кількох іноземних мов не дають гарантії отримати нормальну роботу і гідну зарплату. Вакансій, які пропонують гідну оплату праці, набагато менше, ніж охочих їх отримати. Тому вчорашні студенти беруть квиток в один кінець в одну з країн Євросоюзу, США або Канаду. Найрозумніших українців туди заманюють стипендіями провідні вузи світу – Оксфорд, Кембридж, Гарвард.

 

У фаворі пересічного абітурієнта, що націлився за кордон, польські та канадські університети. Українці починають відмовлятися від російської та американської освіти. Протягом останніх п'яти років кількість громадян України у вишах Польщі потроїлась, в Іспанії, Італії та Канаді подвоїлась, а в університетах Чехії, Австрії та Великої Британії збільшилась на 41%.

 

«Те, що нормального майбутнього вдома у мене немає, я зрозумів ще до того, як почалася війна, – розповідає 22-річний Володимир В, що народився в Івано-Франківську та минулого року переїхав до Польщі на навчання. Освіту здобуває у Краківському економічному університеті. – Я бачив, як щодня рідні і близькі працюють за копійки, щоб звести кінці з кінцями, в той час, як тут, в Європі, пересічні люди мають можливість подорожувати і дозволяють собі набагато більше, ніж люди в Україні».

 

Польщу хлопець обрав тому, що це найближче до України, до родичів. «А загалом, звичайно, хотілося б поїхати далі», – констатує Володимир.

 

«Живу я непогано, не шикую, але в Україні студент ніколи не міг би самостійно забезпечити собі навіть приблизного рівня життя. Я навчаюся на платному, в рік виходить 2 тис. євро, плюс винаймаю гуртожиток за 400 злотих на місяць. Все оплачую сам, у вільний від навчання час, по вихідних, працюю у ресторані. За місяць отримую в рази більше, ніж мої родичі в Україні, які ходять на роботу з понеділка по п’ятницю».

 

«Навчання мені подобається, звичайно, нюанси є, але загалом імпонує відсутність імперативу: ти сам обираєш, що вивчати, чи відвідувати лекції. Але знаєш, що на іспиті з тебе спитають по повній. Про списування навіть думки не допускається!», – описує порядки в тамтешній освіті Володимир.

 

Втім, на думку хлопця, Польща – це ще не зовсім Європа. «Тут боїшся перейти дорогу на червоне світло або в неправильному місці. Штрафують часто і в трамваях також. Тут порядок, я б сказав, але до Європи далеко ще. Польща – це ніби двері в Європу», – каже Володимир. За Україною франківець сумує, але повертатися наразі не збирається: «Я сумую за Батьківщиною. Моя любов до неї – це вірші Шевченка, поїзди у Карпати, і улюблений червоний борщ. Але повертатися не хочу. Краще приїжджатиму в гості до родичів на свята».

 

Повертатися на рідне обійстя не планує також 24-річний франківець Ігор Дунець, що минулого року виїхав на навчання до Канади:

«Облаштовуватися мені особливо не довелося, все було досить звично, так як раніше я бував у США. Зараз живу у зйомному будинку з сусідами. Більшу частину часу займає навчання, але паралельно підробляю в піцерії по 18 годин в тиждень. Та цього вистачає, щоб оплатити житло і кишенькові витрати. Можливо, згодом я переїду в іншу країну, але додому точно не повернусь. Я розумію, що там нічого не зміниться в найближчі принаймні років 10. Забезпечити собі достойний рівень життя зі звичайною зарплатнею практично не можливо. А тут навіть з мінімальним заробітком можна спокійно купити та утримувати машину і дім. Менталітет інший, в двох словах це не поясниш. В цілому люди привітніші, ні разу не зіштовхувався із хамством».

 

Відтік рук

4/5 від загальної кількості молодих українських мігрантів за кордон штовхає низька заробітна плата в нашій країні. Кількість бажаючих виїхати на ПМП найдинамічніше зростає в напрямку Європи, зокрема Польщі. Багато хто, отримавши робочу візу у Польщу, всеможливими шляхами, в тому числі й нелегальними, просочується вглиб ЄС.

 

«У 2013 році Генеральним Консульством РП у Львові було видано 329 686 віз, а в 2014 – 345 819. Враховуючи той факт, що в серпні 2013 р. Львівський Консульський Округ зменшився з п’яти областей, які обслуговуються консульством, до трьох, кількість виданих у 2014 р. віз суттєво збільшилася, – запевнила «ЗК» заступник Генерального консула РП Лонгіна Путка. – Кількість осіб, котрі бажають отримати Карту Поляка, постійно знаходиться на високому рівні».

 

За словами Лонгіни Путки, ситуація в Україні не впливає на вимоги та правила видачі віз заявникам, в тому числі й чоловікам. Стать заявників не впливає на позитивне чи негативне рішення консула щодо видачі візи.

 

«Ми з чоловіком планували виїхати до родичів у Англію цього літа, але чутки про закриття кордонів змусили нас поспішити, – розповідає франківчанка Марія Д., яка три місяці тому, щойно зігравши весілля, виїхала до столиці Туманного Альбіону. – Як і більшість, ми виїхали нелегально, тобто не на своїх документах, і якщо б у Лондоні у нас не було рідні, то ніколи б не подалися сюди».

 

«Як тільки приїхали, спочатку жили у родичів, житло тут дуже важко знайти. Чоловікові відразу допомогли з роботою. Він працює лейбором, тобто іншими словами помічником прораба. Жінкам тут з роботою важче. Я місяць не могла знайти нічого, всюди потрібні були документи. Якби не родичі і знайомі, то, мабуть, так і не знайшла б. Зараз уже працюю, допомагаю жінці доглядати за домом і дітьми», – каже Марія.

 

«Життя тут зовсім інше. Спочатку всім важко, але коли потроху стаєш на ноги, то відчуваєш, що жити тут набагато легше і доступніше, ніж в Україні. Я майже кожного дня їм продукти, які вдома собі не дозволяла – червону рибу, тверді сири та інші делікатеси. Але сказати, що тут я почуваюсь краще, ніж вдома, не можу. Хоч і чужинцями себе тут не почуваємо».

 

Соціологи прогнозують зростання міграційних настроїв серед української молоді. Головним фактором, що наразі грає на їх стримання, є зубожіння населення. Зважаючи на значну девальвацію гривні, вартість переїзду зросла у рази. Оплатити вартість віз, квитків, підйомних коштів на певний період не по кишені пересічній молодій людині. Для далекого зарубіжжя ця сума складе не одну тисячу доларів.

 

Якщо у найближчі роки таки запровадять безвізовий режим із ЄС, можна очікувати міграційного сплеску. За прогнозами, покинути Україну можуть до 3 мільйонів людей.


23.04.2015 492 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1615 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

657
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

2016
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1671
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1633 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1467

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

139

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

912

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

742

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1003
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

706
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

449
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1483
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1368
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

399
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1625
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1219
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

607
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

917
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1413
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1755
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1215