З 8-12 червня в Івано-Франківську відбудеться фестиваль «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST». Фестиваль поєднає «Порт Франківськ», столицю української постмодерної літератури, місто з унікальним музичним та візуально-архітектурним обличчям, із фестивалем фестивалів, «ГОГОЛЬFESTом».
Фестиваль «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST» об’єднає півтори десятка напрямів, серед яких: програма візуального мистецтва, театральна, музична (класична академічна музика і альтернативна), екологія і туризм, кіно і література, програма перформансів, балет, хореографія, а також синтетичні жанри.
«Фіртка» поспілкувалася з митцем, директором київського фестивалю «ГОГОЛЬFEST» Максимом Демським про створення масштабного міжнародного фестивалю сучасного мистецтва в Івано-Франківську «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST» та чого чекати мешканцям та гостям міста від нового проекту. Також відверто про доцільність фестивалів у час війни.
Максиме, розкажіть про ідею створення фестивалю «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST», як вона виникла?
Ми дуже давно хотіли зробити щось в Івано-Франківську, але ми не знали тут достатньої креативної групи людей. Згодом відбулась дивовижна річ на фестивалі «ГОГОЛЬFEST», директор Роман Григорів та Влад Троїцький створили нову оперу «IYOV» - це був перший колабораційний проект і різні розмови призвели до того, що потрібно зробити один великий проект об’єднавчої історії Заходу разом із Центром. Ми почали придумувати цю ідею разом із Ростиславом Дерижипільським підключились міська рада, обласна, різні партнери та ініціативи. Вийшло так, що всі погодились це робити.
Якщо говорити про ціль фестивалю, який його «меседж», перспективи?
Основний «меседж» «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFESTу», що Івано-Франківськ місце сили, куди ми зосереджуємо дуже велику кількість проектів: з Франківська та області, інших областей: Харкова, Одеси, Дніпра та Києва.
Крім того, такий великий проект викличе резонанс та підтягне туристів. Ми їх підтягнемо, везучи сюди німецький театр приїде півтисячі глядачів. Вони тут залишать свої гроші, сили, знайомства. Фестиваль підніме рейтинг міста з точки зору проведення масових заходів і вже такий захід можна позиціонувати в світі. Мовляв, подивіться, в нас є «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST».
Чому Івано-Франківськ? За які переваги наше місто отримало привілей приймати міжнародний фестиваль?
Справді – це було складно, адже були пропозиції робити фестиваль в Одесі. Вони відновлюють Зелений театр і запустили різні хаби, ряд проектів, лекцій, майстер-класів. Така пропозиція є, але важливо розуміти, що фестиваль «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST» – це не «ГОГОЛЬFEST». Це «ГОГОЛЬFEST» і «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST». Фестиваль, який максимально намагається підтягнути ініціативи, які є. Так сталося, що в Івано-Франківську це відбулося швидше, ніж будь-де. Ми не привозимо сюди контент, ми не привозимо сюди щось показати, ми намагаємося за допомогою творчих людей вивести на поверхню місцеві ініціативи, які вже існують та об’єднати їх у напрямі створення нових колабораційних проектів. Вже в березні була утворена програма. В нас підготовлені дуже серйозні матеріали, спонсори, партнери та державні кошти. Це буде наймасштабніший проект, який відбувався в Івано-Франківську.
Як відбувався процес домовленостей, чи все вдалося з першого разу?
Ще у березні втілити проект у життя здавалося взагалі нереальним, адже всі домовленості були зведені на нуль. Оскільки це проект аполітичний та потужний ми хочемо підтягувати всі фонди та співпрацюватимемо з усіма організаціями, окрім, політичних структур. Хоча нас вже звинувачували в політичності. Так в нас заведено, коли ти починаєш щось робити на тебе налітають і починають кричати: «що ти за лайно таке робиш!» (сміється) З цим всім ми вже зустрілися. Коли бюджетна комісія сказала, що не будуть давати гроші на «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST», піднялася Карпа та Андрухович, був бунт. В один момент, ми вже навіть нічого не хотіли робити, але ми це пройшли і ще більше об’єднались, набралися сил і в нас почало все ще краще виходити.
Загалом створення нового проекту – це дуже складний переговорний процес, який тривав три місяці. Ми багато обговорювали формат, концепцію, в чому сенс і навіщо нам це потрібно? Адже кожен із організаторів фестивалю, а це достатньо серйозна команда із Івано-Франківська та Києва, це люди, які мають вже свої серйозні роботи та творчий потенціал. Тобто нам лише потрібно домовитись, щоб всі ці кити змогли зробити один вибуховий проект, але на усе нам прийшлося витратити дуже серйозний ресурс сил.
Україна в стані війни і побутує думка, що фестивалі в Івано-Франківську, чи будь-якому іншому місті не на часі. Чи поділяєте таку позицію?
Якщо не буде успішних проектів – війна нас захлисне. Для того, щоб війна припинилася, окрім, військового збагачення, фронти повинні бути відкритими в усіх напрямах: культурний, політичний, технологічний, науковий. Фестиваль – це не тільки свято, а й дуже потужний науковий процес на якому буде представлено освітній процес, де люди будуть проходити лекції. Контент, який ми представляємо потребує освіченості, щоб людина могла освідомити його. Є солдат який пішов воювати на фронт, він вертається назад: куди він вертається? У що? Він там «хєрячить» рік, стріляє, в нього стріляють, вертається додому і бачить знову розбиті дороги, сірі будинки… За що він там стояв? Тому поки вони там «хєрячать», ми маємо ту швидко все відбудовувати: створювати івенти, фестивалі – це повинен бути мурашник, який постійно працює. Без цих речей вся ця війна не має сенсу.
Ви погоджуєтесь, що культура – це зброя?
Так, але прикро, що населення взагалі не мислить категорією, що культура - це зброя. Якщо б 20-років тому, ми цю культуру правильно та розумно впроваджували на Донбасі та Криму не було б цієї війни. Всі б розуміли що, де і як? Але ніхто нікому не пояснював, а просто насаджувалася тупа а-ля українізація. Треба було зробити так, щоб той, хто не знає української мови був лохом. Бо не знають мови на якій співаються чудові пісні, граються театри, найкраще кіно в світі. Все це з’явиться з фестивалів - це повинно повністю переформатувати нашу свідомість. Якщо взяти Британію чи Польщу - 1000 культурних подій в рік, на які з’їжджається увесь світ. В Нью-Йорку 380 культурних подій за день. Треба пам’ятати одну дуже просту річ - чужого навчатися і свого не цуратися. Ми закриті для інших і не здатні спілкуватися з іншими людьми, бо все позиціонується, як конкуренти. Це дріб’язковість, а на цьому росіяни грають, бо вони керують непогано. Москаляка затятий приїхав до нас, сказав один раз Слава Україні, ми відповіли і все - ми готові з ним дружити. Ми барани! Ми не можемо зрозуміти на якому ми рівні, щоб потрапити в конкурентне середовище. Нехай ми спочатку будемо нижче, але треба підтягуватися до колабораційних проектів. Без таких проектів нам просто треба збирати сумки і їхати геть звідси.
Скільки людей трудиться, щоб зробити «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST» в Івано-Франківську?
Спочатку це було небагато людей десь п’ятеро тих, хто одразу погодились, а потім до нас почали доєднуватись люди, які мають за плечима потужні роботи. Ми всі почали працювати над цим проектом. В нас горизонтальна система, ми не маємо такого, що хтось головний. В нас є відповідальний за проект, але й в кожного є своя міра відповідальності. Ми настільки різні, що часом потрібно знаходити дуже багато аргументів, щоб творити разом.
Власне, яка програма фестивалю? Що цікавого підготували для іванофранківців та гостей свята?
Цікаву кухню з найкращими представниками областей, які прийматимуть участь у фестивалі, ми вирішили розбавити міжнародною історією. Запросили німецький театр, іспанського хореографа, веземо дуже круту виставу «Абадур», яка робиться спеціально. Іспанський хореограф набирає тут українських танцюристів і разом роблять проект, а далі вони мандруватимуть по Україні. Їх перша мандрівна точка і запуск проекту в Івано-Франківську. Це буде величезна кількість акцій, де будуть задіяні десятки різних просторів відкритого та закритого типу.
Відкриємо фестиваль ми новим шоу від музичного гурту «Dakh Daughters» та виступом франківських гуртів. Виступатиме театр ДАХ з виставою «Собача будка», яка виграла міжнародний шоукейс, далі вони летять в Німеччину. Виступатиме франківська Перкалаба. Також ми запросили диригента веймарської опери Кирила Карабиця, солістку віденської опери Лєну Бєлкіну. Французького художника П’єра Ротто та харківського художника Романа Мініна, щоб розписати декілька стін у Франківську. Одна з-них біля адміністративного будинку з боку обласної ради.
Буде потужна літературна програма від фестивалю MeriDian chernowitz, плануємо привезти хореографа Крістіну Шишкарьову, яка разом франківським хореографами поставить виставу. Хочемо поставити виставу за повістю «Каменярі» Івана Франка. Це буде велике шоу з великою кількістю людей, які будуть задіяні в цій історії. Сподіваюся нам це вдасться. Це величезний проект багатьох режисерів, які об’єднаються, щоб зробити закриття фестивалю.
«PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST» одноразовий фестиваль, чи буде проводитись щороку?
Україна дуже унікальна країна на відміну від інших. І сюди підходить прислів’я – хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани. Україна позиціонується в світі як бідна, нещасна держава на яку напала велика Росія. Насправді – це дуже небезпечна позиція. Якщо Україна буде позиціонуватися, як країна, яка несе негативний імідж, вона перестане звучати в світі. Щоб країна почала нести інвестиції та розвиватися, важливо показати світу, що в Україні є успішні, якісні проекти. Аби їх показати, їх треба зробити.
Тому повинні бути ініціативи, які мають підтримуватися бізнесом, владою, суспільством. Фестиваль «PORTO FRANKO ГОГОЛЬFEST» ми робимо з точки зору культурного утворення проектів, яким зможе пишатися Івано-Франківськ. В майбутньому «PORTO FRANKO» може прийняти Сіґет, Авіньйонський фестиваль, Единбурзький фестиваль, Московський кінофестиваль, треба нам бути відкритими в цьому плані. «PORTO FRANKO» - це фестиваль, який буде постійно запрошувати нові фестивалі і разом робити колаборацію. Тому можливо Івано-Франківськ отримає постійно діючий, серйозний фестивальний рух і дасть приклад багатьом містам та регіонам України.
Чого очікуєте від франківського глядача?
Найперше простої підтримки. Культурні заходи мають підтримуватися, бо це чесно і відкрито. Дуже багато заходів безкоштовні, тому нехай люди не поліняться прийти на ці події. Заради цих п’ять днів чимало людей «жостко ковбасять», щоб свято відбулося. Я запрошую абсолютно всіх, і прошу всіх підтримати нас. На декотрі заходи буде платний вхід, але він буде мінімальний просто, щоб обмежити кількість людей, бо всіх не зможемо прийняти в драмтеатрі, а є відкриті площі - там будь-ласка. Я дуже чекаю від франківчан підтримки проекту «PORTO FRANKO», який може привозити до себе фестивалі. Це класна ідея, яка винила в робочому процесі і нічого подібного ніде не має. Це бомба! Це складно, але якщо це зробити, то місто може бути першим, хто робить щось подібне взагалі. Це інший формат та інша суть усіх цих речей. Я дуже очікую розуміння до моментів, тонкощів та складнощів, які можуть з’явитися в результаті організації цих проектів. Ми будемо намагатися зробити все максимально якісно, але треба розуміти ситуацію в якій ми перебуваємо. Тобто якщо чогось раніше анонсованого не буде, щоб люди ставилися до цього з розумінням. Також хочу, щоб франківці були максимально активними. Буде багато перформансів до яких залучатимуть людей, які прийдуть на це подивитися. І любові один до одного та поваги, не формальної, а людської та справжньої.
Розмову записала Олександра Бакун
