Марія Рудик: Впровадження інтегрованих навчальних курсів - ризикований крок у реформуванні освіти

 

 

Українська система освіти, яка розроблялась ще в радянські часи не пристосована до сучасних реалій та вимог часу і потребує якісних реформ.

 

Спосіб, в який їх пропонують провадити нинішні чиновники є неприпустим. Це, зокрема, стосується запровадження інтегрованих навчальних курсів, інформує прес-служба "Воля Прикарпаття". 

 

Таку позицію щодо сучасних реформ освітньої галузі висловила освітянин, депутат обласної ради від партії ВОЛЯ-РУХ НОВИХ СИЛ Марія Рудик.

 

Як відомо, згідно із запропонованим Міністерством освіти і науки проектом типового навчального плану для 10-11 класів зміст базових предметів «Література (українська і зарубіжна)», «Історія України і всесвітня історія», «Людина і природа» має реалізовуватись у відповідних єдиних інтегрованих навчальних курсах. Ці предмети хочуть об’єднати в один та вивести його у варіативну складову.

 

«Варіативна складова означає, що це буде предмет на вибір. Історія України, яка впродовж кількох десятків років переписувалась людьми з різними політичними та моральними поглядами, лише зараз починає набувати об’єктивності. І особливо в сучасних умовах  значення історії України для розвитку дитини і формування її як особистості є надважливим, адже ми бачимо, що уроки життя, закарбовані в нашій історії продовжуються. Ми повинні навпаки заоохочувати та зацікавлювати дітей вивчати історію України, а не робити цей предмет додатковим, необов’язковим для вивчення» - каже Марія Рудик.

 

Більше того, за словами М.Рудик МОН пропонує об’єднувати предмети, абсолютно непоєднувані між собою – математику, біологію, географію, фізику, хімію в один предмет «Людина і природа».

 

«Після школи учні вступають до вищих навчальних закладів, де здобувають професію біолога, хіміка, вчителя математики чи фізики. Якщо цих предметів, як таких, не буде існувати в шкільній програмі, учні не зможуть здобути необхідної бази знань для поступлення у ВНЗ. Людина, яка не вивчала належним чином біологію у школі не зможе стати фаховим біологом, адже вона не буде готова до того навантаження з профільного предмету, яке викладається у ВНЗ» - акцентує Рудик.

 

Марія Рудик зазначає, що в той же час в навчальній програмі є предмети, які могли б викладатись як варіативна складова, як гуртки, факультативи музичного, художнього та іншого творчого спрямування.

 

«Серед учнів також є майбутні музиканти, художники тощо. Однак згідно з статистичними даними їх значно менша кількість, аніж тих учнів, які в майбутньому здобувають вищу освіту гуманітарного або природничо-математичного спрямування», - каже Рудик.

 

На думку Марії Рудик при реформуванні системи освіти не варто робити такі експерименти з навчальними предметами. Щоб зробити освітню систему більш ефективною, покращити якість освітніх послуг, на переконання Рудик, варто надавати середнім школам профільне спрямування, де основна увага приділятиметься чи гуманітарним, чи точним наукам. Однак, в жодному разі не позбавляти дітей змоги всебічно розвиватись, та отримати базові знання у різних галузях знань.

 

«Реформування освітньої галузі необхідне, однак його потрібно впроваджувати виважено, з урахуванням сучасного стану, в якому перебуває освіта, до прикладу, сьогодні сільські школи не мають достатньої матеріально-технічної бази і не готові до впровадження таких реформ. Тому треба зважити всі особливості української освіти і втілювати зміни, грунтовно підійшовши до вивчення питання», - переконана Рудик.


11.07.2017 1902 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2014
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1119
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1267
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1712
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2892 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3986

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1198

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

691

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

459

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1221
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5836
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5383
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10786 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1617
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1513
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7665
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1243 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16012
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

590
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1590
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2039
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1936