"Ми бігли, а нас крили фосфором": історія нацгвардійця з Івано-Франківщини, який лікується після поранення (ФОТО)

Калушанин, колишній страйкболіст, Євген Просяновський став на захист України на початку повномасштабної війни, 25-го лютого 2022 року.

Про шлях на війні, поранення та лікування, воїн розповів журналістці Фіртки.

«Я пішов на війну 25 лютого 2022 року. У військовому квитку стоїть, що 26 лютого — дата прийняття присяги.

Можу сказати, що мій шлях почався ще задовго до відкритого конфлікту. Я вчився в класі з історичним нахилом і підсвідомо бачив, яка ж історія циклічна. Я грав страйкбол і, напевно, підсвідомо готувався, бо за станом здоров’я я не підходив для армії.

Утім, коли почалась велика війна хотів бути корисний, принаймні передати ті знання, які мав на той час. Ну й власне все так і сталось.

Коли відчувалась вся та напруга, я думав йти в ТРО, але війна все вирішила за мене. Я та мій брат пішли в Національну гвардію України, в 50 полк», — каже боєць.

«Іноді було бажання піти. Чесно, воно виникало неодноразово, особливо коли на всі груди "вдихнув совка". Це про деякі рішення командирів — "квадратне котимо, а кругле несемо". 

І воно проявлялось майже у всьому. Неодноразово виникало враження, що війна для всіх закінчилась й почалась строкова служба для людей, які вже побачили життя.

Втім, безперечно, бойові командири круті», — додає захисник. 

«Чесно, бути ветераном у 25 — це відстій. Я відчуваю себе, як старий дід. І поводжусь відповідно. Мені було забагато людей й забагато відповідальності за них. Я зараз став затвірником.

Мені болить, коли заходжу в Інтернет. Болить за те, що мої нагороди — це з розряду: "Служи «дурачок» і на тобі значок". Я шокований від своєї сивої голови, своїх шрамів як фізичних, так і моральних.

Посттравматичний стресовий розлад — страшна річ. Болить, коли дивишся історії у соцмережах друзів, які далі живуть своє найкраще життя.

Не дивлюсь історії колишньої дружини, яка вже має іншого. І відбиваюсь від повідомлень, коли питають, що в тебе нового. А я не маю, що сказати.

Дивлюсь, як життя проходить повз. А ще бачу, як болить тим, кому я не байдужий».

На війні Євген Просяновський отримав важке поранення.

«Те, що найбільше залишило слід — це, безперечно, коли мене поранили, а декілька днів перед тим, коли у нас була нічна вилазка.

Нам протермінували евакуацію на п'ять годин й ми бігли до машини, а нас крили фосфором. Я біг останній, щоб бачити всіх своїх.

І коли я вже не мав сили бігти, то просто чув, як снаряди лягають ближче й ближче. Мої хлопці зачекали мене й дотягнули до машини, в якій нікого не було.

Ми ще чекали та шукали водія. І якось виїхали з того «лісу чудес». Це я не забуду ніколи», — ділиться воїн.

 

Після поранення військовослужбовець зіштовхнувся з чималою кількістю викликів.

«Перші труднощі були з транспортуванням в Німеччину. Наша бюрократична машина протримала мене в Україні зайвий місяць.

Складні операції, багато болю, який ще не відступив і до якого неможливо звикнути».

Згодом Євгеній Просяновський зіштовхнувся з німецькою бюрократією.

«Зараз труднощі з німецькою бюрократією. Можна сказати, що все своїми силами. Моє життя зараз — це спортзал, заняття і ще раз заняття. Оплачує все наразі Німеччина.

Але найбільші труднощі — це була смерть дідуся, загибель побратимів, боротьба з самим собою, і, напевно, розлучення».

За словами Євгена Просяновського, ветеранів сприймають добре ті, хто має до них відношення. Сьогодні у суспільстві, на думку військовослужбовця, не вистачає інклюзивності, реабілітаційних хабів, способів розв'язання проблем ветеранів для максимального відновлення.

«Державі варто звернути увагу на інвестування в армію та програми реабілітації, протезування і кіберпротезування».

До сучасних методів мобілізації військовослужбовець ставиться негативно.

«Теперішня мобілізація — це цирк на дроті, працівникам ТЦК варто вдаватись до інших методів. Бо те, як вони іноді працюють, це — неправильна політика.

Люди, які доєднались до війська на початку великої війни та, на жаль, загинули, добре, що вони не бачать цього всього. А решта, які не пішли одразу, побачили, що якщо з тобою щось станеться, то крім твоєї сім’ї, до тебе нікому не буде діла.

Тільки у випадках, коли командири — це ті люди, що на своїх місцях, тоді все складається так, як має бути», — зазначає захисник.

На думку ветерана війни, мобілізація повинна бути добровільною.

«Мобілізація зараз має бути мало того, що добровільна, так ще й за рекрутинговою формою, коли людина точно усвідомлює, в який рід військ йде. З повним соціальним пакетом та гарантіями.

А не корупційний рай, в якому зараз кожного місяця щось нове та ще цікавіше. Зараз сама країна себе топить і її політика. Особливо щодо бізнесу, людей, військових.

Для перемоги не вистачає критичного мислення та єдності, адекватності в політиці».

Ветеран каже, сьогодні сумує за спокоєм, який був до великої війни, а також за друзями, які загинули. 

«До початку великої війни я працював продавцем-консультантом три роки, дружив з технікою, а рік до війни працював у страйкбольному магазині, де постійно спілкувався з військовими.

Дуже сумую за спокоєм, за банальними проблемами та за друзями, яких вже немає».

Найбільшою підтримкою для ветерана стала його мама Галина, яка весь час була поруч. А також друзі з попередньої роботи та психолог, який наразі працює з ним.

«Після перемоги, напевно, наплачусь, міцно вип’ю, а потім в мене буде паломництво по могилах друзів».


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:


10.10.2024 Тетяна Сорока 1278 1
Коментарі (1)

читач 2024.10.11, 10:07

Правильний нерадянський хлопець. Нове покоління. Бо історію знає тому і розуміє що веде до перемоги, а що заважає. Все описав як є. Швидшого одужання йому і емоційного спокою.

17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

955
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1144
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4906
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1883
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11042
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3537

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19092

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1111

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1387

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1128
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1594
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6505 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32083 1
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1156
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8396
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1371
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1730
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

892
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1061
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4818
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1330