Міський голова Івано-Франківська про конфліктні будови, генплан та будівельну галузь

 

/data/blog/106962/de259163775257231692252b7ad1a1e7.jpg

 

Проект «Побудовано в Івано-Франківську» поспілкувався з міським головою. Руслан Марцінків в ексклюзивному інтерв’ю розповів про долю нового генерального плану міста, план розвитку будівельної галузі, мотивацію у прийнятті рішень та особисту позицію в питанні конфліктних будівництв.
 
 

Пропоную почати розмову з проекту нового генеральний плану міста Івано-Франківська.

- На жаль, в нашому місті чинний генеральний план часто недотримувався. В переважній більшості, будівництва порушують ті принципові бачення та базові речі, які містяться в генеральному плані. Сьогодні є багато можливостей, законних і підзаконних актів, які дозволяють збудувати більше поверхів, ніж передбачено генпланом. Тому новий генплан має стати Конституцією і Біблією для будь-якого будівництва. А  департамент архітектури не повинен видавати дозволи, містобудівні умови і обмеження, якщо це суперечитиме генплану. Все має бути згідно з генпланом. Але він визначає тільки загальне зонування, тому  теж треба розробляти і приймати проекти детального планування територій, які передбачають, що на цій зоні буде конкретно.

 

Так, але місто розробляє плани детального планування територій на основі генплану 2001 року, який морально застарів.

- Ми його обов’язково відкоригуємо. Мені цікаво зараз зберегти в першу чергу історичну частину міста і внести в проект генерального плану нові інфраструктурні об’єкти, які раніше не були передбачені. От, наприклад, будівництво нового моста на Пасічній. Він не передбачений в проекті генплану, а ми його плануємо будувати. І логіка підказує, що найреальніше збудувати його як продовження вулиці Хіміків. А це треба передбачити в новому генплані, бо такі інфраструктурні об’єкти безпосередньо впливають і на потенційний розвиток території довкола.

 

Тобто цього року буде затверджений новий генплан?

- Я планую, але ще не можу точно сказати коли.

 

- Чому міська рада разом з міськвиконкомом не могли з першого разу розробити такий генплан, щоб потім не треба було доробляти і переробляти?

- Тому що був виконавчий комітет і міський голова, а міська рада була окремо.  Міським головою був Анушкевичус, тоді це була одна вертикаль влади, міська рада – інша. Зараз ми плануємо налагодити ефективну роботу, щоб усі рішення були узгоджені, консолідовані та зрозумілі. Ясна річ, не обійдеться без нюансів, бо в минулій каденції в будівельній комісії більшість мала «Свобода», а міський голова був не свободівець. А зараз свободівець міський голова, але «Свобода» не має більшості в міській раді. Ми теж будемо враховувати всі ці позиції, щоб прийняті рішення були збалансовані і колективні.

 

Ви сказали, що Вас, в першу чергу, цікавить центральна частина міста. Тобто плануєте реконструкції чи ремонтні роботи?

- Цього року ми виділили на це півмільйона гривень. Плануємо відновити фортечний провулок біля «Бастіону», відремонтувати три будівлі. Також окремо передбачили кошти для оглядового майданчика на міській ратуші. Почнемо з малого. Якщо минулі роки на це взагалі не виділялися гроші, то ми заклали хоча б якісь кошти. Я розумію, що передбачено не таке велике фінансування, але, думаю, що інвестори також будуть зацікавлені і долучаться до робіт. Треба терміново щось робити із будинком на Площі Ринок, 5. Готель «Дністер» теж заслуговує отримати гарний вигляд.

 

Кільки тижнів тому Ви заявили про те, що будете скасовувати величезну кількість містобудівних умов і обмежень, які видані за попередньої каденції міської влади. Поясніть…

 - За період минулої каденції міськвиконком видав 300 містобудівних умов і обмежень на будівництво в Івано-Франківську. І ми зараз переглядаємо ці дозвільні документи і, в разі необхідності, скасовуємо. Якщо умови відповідають генплану, то, зрозуміло, що проблем немає. А якщо будівництво прямо суперечить генплану, то будемо скасовувати. Одним з перших скасованим був документ, виданий на забудову мікрорайону «Рінь». Потім скасували містобудівні забудови в парку Військових Ветеранів, нещодавно скасовано містобудівні умови будівництва по вул. Мазепи, навпроти «Сільпо». Тому зараз йде перегляд відповідності виданих дозволів до генплану. Ми розуміємо, що це не завжди вихід із ситуації, бо забудовники підуть в суд і будуть оскаржувати наше рішення. Але іншого шляху немає.

 

Міська рада створила управління держархбудінспекції при міськвиконкомі. Призначення його начальника відбулося з конфліктами і різними звинуваченнями. Чому Ви зупинились саме на цій кандидатурі?

- Нам потрібна була людина, яка має досвід роботи у цій системі і може перебрати ці повноваження й функції на плечі новоствореного управління. Коли я приймав рішення, то хотів, щоб цей фахівець у перехідний період, коли передаються функції, могла виконати поставлені завдання. Людина без відповідного досвіду з цим би не справилась. Тому завдання теперішнього керівника управління – перебрати повноваження і налагодити роботу. Це достатньо довготривалий і важкий процес, бо мають привести у відповідність закони, організувати навчання і так далі. Здається, що держава сама створює такі моменти, щоб уповільнити цей процес. Але коли ми отримаємо ті функції, які передбачено, це буде великим успіхом для Івано-Франківська. Тому хотілось мати того керівника, який міг би їхати в Київ чи підказати мені, куди і в які кабінети заходити, щоб ті повноваження перебрати.

 

Ваш заступник Олексій Кайда обіцяв працювати із забудовниками, які не платять внески у фонд пайової участі. Які методи переконування використовуєте і чи є результати?

 - В цьому напрямі йде робота. Уже кілька забудовників таки уклали угоду з містом про пайову участь. Зараз є позитив і в тому, що відбулися зміни в законодавстві. Тому для отримання декларації про введення в експлуатацію тепер потрібно мати підписану угоду про пайову участь. Загалом, намагаємось доходити консенсусу.


19.05.2016 1513 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2311
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1126
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1424 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2305
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3776
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2724

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

777

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2517

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

935

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1384
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2479
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2546
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3134
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19921
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1455
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21451
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9258 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

801
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

729
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1457
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1239
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1615