MitOst-фестиваль зібрав у Івано-Франківську понад 300 гостей з 10 країн

 

/data/blog/87819/190ded27384af0117b5b9dfa06ea0811.jpg

 

13-й міжнародний MitOst-фестиваль відбувся в Івано-Франківську з 23 по 27 вересня.

 

На MitOst-фестиваль з’їхалися 330 гостей з 10 країн, пише Фіртка.

 

Разом із мешканцями міста вони мали змогу взяти участь у близько 100 подіях: дискусіях, лекціях, кінопоказах, презентаціях, майстер-класах, концертах.

 

Метою MitOst-фестивалю був культурний обмін між членами спілки MitOst з різних країн та мешканцями міста, обмін кращими практиками роботи в культурній та громадській сферах України, ЄС та сусідніх країн, обмін досвідом будівництва миру та роботи на постконфліктних територіях, встановлення контактів та партнерств між громадськими організаціями та культурними ініціативами різних країн та міст України.

 

Головними темами фестивалю цього року були урбаністика, екологія, роль культури та громадянського суспільства у кризові часи, діалог, міграція та біженці, неформальна освіта, німецька та єврейська культурна спадщина в Івано-Франківську.

 

Урочисте відкриття MitOst-фестивалю відбулося в Театрі кіно «Люм’єр» 23 вересня. На ньому були присутні заступник керівника відділу культури Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Даніель Лісснер, виконавчий директор спілки MitOst Даріус Полок, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, начальник управління культури ОДА Володимир Федорак.

 

У подіях фестивалю взяли участь історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак, заступник голови інституту національної пам’яті Олександр Зінченко, дослідниця з Інституту міської історії Центрально-Східної Європи Ірина Склокіна, співзасновник музею історії і культури євреїв Буковини Йосип Зісельс, лектор фонду ім. Роберта Боша в НаУКМА Йоганн Заячковскі, журналіст і конфліктолог з Грузії Мамука Арешидзе, а також культурні менеджери й громадські діячі з Києва, Львова, Чернівців, Черкас, Рівного, Ужгорода, з країн ЄС, країн Східного партнерства та Росії.

 

На дискусіях MitOst-фестивалю запрошені експерти, учасники та мешканці міста обговорювали такі питання як шлях реформ в Україні, єврейська спадщина, політика пам’яті в міському просторі, історична освіта, волонтерський рух, роль громадянського суспільства у побудові діалогу між Україною та Росією, роль культури в часи кризи, проблеми нелегальної міграції в Європі та біженців, а також внутрішніх переселенців в Україні, візії розвитку культури й громадянського суспільства в Україні та будування миру.

 

В рамках MitOst-фестивалю відбулося відкриття семінарського дому «Хата-Майстерня» в селі Бабин Косівського району. Це гуцульська хата, яку команда однодумців з України, Польщі та Білорусі перетворила на семінарський дім, що може розмістити групи біля 30 осіб. Протягом 2015 року у Хаті Майстерні відбулися тренінг «Як працювати з історією і пам’яттю» і семінар «Героїзація VS Демонізація» (проект «Студії живої історії»), тренінги Майстерні громадської активності.

 

Частиною фестивалю став форум «UkraineLab: Візії для побудови миру і нова роль громадянського суспільства і культури». Майже 100 представників громадського й державного сектору, культурної та політичної сфери України, ЄС і сусідніх країн обговорювали дієві підходи та практики у сфері громадянської діяльності та культурних ініціатив. На основі них розробили візії своєї діяльності, а також напрацювали партнерські контакти між організаціями та плани відвідання міст одне одного, щоб сприяти вирішенню проблем та розбудові громадянського суспільства на місцях.

 

8 громадських організацій з Івано-Франківщини та загалом 30 організацій з усієї України та інших країн презентували свою діяльність на Ярмарку партнерства в рамках форуму Ukraine Lab.

 

На фестивалі відбулося 8 мистецьких проектів. Серед них вистава «Альберт, або найвища форма страти» німецькою мовою, вистава групи «Театр для діалогу» «Квиток в один кінець», що висвітлювала війну у театрі-форумі, дійовими особами якого були самі переселенці, вистава «Різні бачення» групи «Різнонаціональне місто», у якій ішлося про війну та конфлікт з перспективи Польщі, Німеччини та Білорусії. У готелі «Дністер» розташувалася виставка арт-групи «Шапка» «Перепрокласти», в «Бастіоні» пройшла фотовиставка «Життя у східноєвропейських потягах» та відеовиставка «Соседи. Живые истории Крыма», а в театрі кіно «Люм’єр» – фотовиставка Крістіни Фрік «Фотопогляд на боснійські кошики для білизни». У Центрі польської культури і європейського діалогу – польсько-українська виставка «Ідентифікація / Інтеграція». Представники Станіславського феномену Тарас Прохасько, Галина Петросаняк, Юрій Андрухович, Володимир Єшкілєв взяли участь у літературних читаннях в рамках фестивалю.

 

Доповнили арт-програму фестивалю покази документальних фільмів з програми Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, стрічок «Александр Гранах. Ось іде людина», «Гуцули. Забуті народи Європи», «Люди з України, що пережили єврейський Голокост», «Lampedusa Mirrors», «Mindependence: Media Independence in Hungary». Кожен фестивальний день завершувався музичною програмою. Для гостей MitOst-фестивалю грали гурти «Запаска», «Патроничі», «Триставісім», а також Joryj Kłoc.

 

Дитяча програма MitOst-фестивалю була представлена кількаденним воркшопом з озвучування казки «Велике вухо. Акустична майстерня казки», майстер-класом «Створюємо мультфільми самі» та «Дитяча література з МitOst-країн».

 

ПодіїMitOst-фестивалю відбувалися на 15 локаціях. Це Театр кіно «Люм’єр», готелі «Надія» та «Станіславів», Центр сучасного мистецтва, виставкова зала Спілки художників, Центр польської культури і європейського діалогу, приміщення мистецької резиденції в готелі «Дністер», Фортечна галерея «Бастіон», Молодіжна бібліотека, Дитяча бібліотека, Театр ляльок ім. Марійки Підгірянки, «Арена Центр», громадський ресторан UrbanSpace 100, бар «Grand America», бар «Barduck», а також внутрішній дворик одного з будинків пішохідної частини вулиці Незалежності.

 

Гості та учасники фестивалю мали змогу глибше пізнати місто Івано-Франківськ завдяки екскурсіям «Місто як місія. Теодор Цьоклер на чолі німецької громади Станиславова» Галини Петросаняк, екскурсії Юрка Прохаська, екскурсії «Станиславів польськими слідами», а також велоекскурсії містом.


28.09.2015 542 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

921
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

491
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1775
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1493
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1446 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1297

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

560

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

571

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

823

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1899
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

275
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1292
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

780
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

254
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1465
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1059
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1630 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

444
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

638
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1262
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1572
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1055