Сім'я мамонтів скоро в повному складі з'явиться в селі Підгір'ї - двоє менших вже на полі, мама з татом ж ще в процесі. Розміри п'ятиметрових велетнів просто вражають.
Створені скульпторами металеві каркаси двох маленьких мамонтів вже переїхали з майстерні на поле в село і вже на місці будуть «обростати» бетонними тілами. А згодом до них приєднається доросла частина сімейства – мама з татом – справжні п’ятиметрові велетні, пише Фіртка з посиланням на Mariya Kozakevych .
"Вони повертаються. Лише уявіть цю місцевість близько 24 тисячі років тому: пізній палеоліт, навколо незвичні рослини і дерева, тут господарюють великі і сильні тварини – мамонти, волохаті носороги, шаблезубі тигри, олені з величезними рогами, а полюють на них предки сучасних європейців – кроманьйонці! Давні люди мешкали в печерах або будували свої житла з кісток і шкір тварин, окрім полювання займались збиральництвом їстівних плодів та ягід, користувались найпростішими знаряддями праці - загостреними палицями, киями та масивними крем’яними ручними рубилами, лише вчились добувати вогонь. Уявили? Тепер життя зовсім інакше, правда? Та вони повертаються, щоб розповісти нам історію льодовикового періоду", - йдеться у дописі мисткині.
Історична довідка
5 жовтня 1907 року в сусідньому селі Старуня під час підземних робіт у копальні озокериту на глибині 12,5 м знайшли бальзамоване тіло мамонта (Elephas primigenius). Знахідці спершу не надали значення, а робітники розтягли по домівках частини шкіри, використавши її на пошиття взуття. Лише згодом про мамонта доповіли владі в Богородчанах, яка, в свою чергу, повідомила науковців. Наступного дня 6 листопада 1907 року у тій самій копальні на глибині 17,6 м знайдено великий фрагмент забальзамованого волохатого носорога (Rhinoceros antiquitatis).
Розкопки в копальні тривали до 25 листопада, але не дали нових результатів. Після проведених наукових досліджень видобуті рештки мамонта 7 листопада 1907 року перевезли до музею Дідушицьких у Львові (тепер — Державний природознавчий музей НАН України).
У 1929 році експедиція Польської Академії Наук знайшла в околицях Старуні ще одного забальзамованого волохатого носорога (вік — 24 тисячі років), а також рештки інших тварин льодовикової доби: первісного бика, коня, сарни, песця. Загалом в околицях Старуні знайдено 4 бальзамовані туші волохатих носорогів. Більшість знахідок 1929 року зберігаються у музеї Ягеллонського університету в Кракові.
Минулі та майбутні відкриття Дані знахідки періоду останнього зледеніння планети є унікальними та науково дуже цінними, адже, не зважаючи на свій поважний вік у 24 тисячі років, вони добре збереглися (включно з шкірою та внутрішніми органами) завдяки тривалій природній муміфікації в середовищі з озокериту та солі. Цікавим є також той факт, що біля плеча і стегна першого старунського носорога видно сліди поранення, а біля туші знайдено майже метрової довжини дерев’яний стрижень, обпалений з одного боку й загострений з іншого.
Відтак, вчені припускають, що носоріг втікав від давніх людей й провалився в озокеритове озеро. Знайдені в цій місцевості і стоянки прадавньої людини, їх знаряддя праці та полювання – це доводить, що територія була досить інтенсивно заселена, починаючи ще з доби палеоліту. Люди постійно заселяли цю територію впродовж віків. Приваблювали їх сприятливі кліматичні умови, багатство рослинного і тваринного світу, природні ресурси, мисливські угіддя.
Знахідки у товщі озокеритових покладів добре збережених (практично законсервованих природним шляхом) представників фауни і флори наштовхують на думку про високу ймовірність знахідок і прадавніх людей, що могли потрапити і зберегтись в аналогічних умовах. Така знахідка, як і попередні, знову прославила б Івано-Франківську область на цілий світ. Отже, місцевість має грандіозні перспективи та потребує подальших наукових досліджень!
