Націоналізм без націоналістів

 

 

Головною інтригою запланованих на наступний рік парламентських виборів в Україні скоріш за все стане те, чи ВО «Свобода» потрапить до Верховної Ради і чи зуміє в ній утворити свою окрему фракцію. Ця партія нині відіграє роль головного «націоналістичного пугала». Але навіть якщо за її посередництвом націоналістична риторика вихлюпнеться на трибуну парламенту, то це аж ніяк не вплине на збільшення рівня націоналізму в українському суспільстві. Бо насправді в лавах «Свободи», що використовує радикальну націоналістичну риторику, практично немає націоналістів. Справжніх націоналістів.


Під «справжніми» націоналістами маються на увазі такі апологети націоналістичної ідеї, які б її не лише розуміли і поділяли, але й плекали в теорії та втілювали на практиці. І готові були б понести за це покарання. Серед її лідерів, та й простої «піхоти», якось не спостерігається прагнення посидіти у в'язниці за ідею, але вони, здається, радо посиділи б у Верховній раді за гроші.


Так, і у чільних, і у рядових «націоналістів» є великі проблеми з ідейністю і принциповістю. Їх можна зрозуміти, адже доводиться поширювати ідеї націоналізму в країні, де немає нації як такої. Якщо відкинути взірцевих ворогів українського націоналіста - «москалів, жидів, ляхів», а до них додати ще й «зрадників» - манкуртів і хрунів, русифікованих і совєтизованих, ліберастів і толерастів, а також закарпатських сепаратистів та власників документів інших держав (будь-то паспорти чи так звані «карти» - поляка, угорця, румуна тощо), то виходить, що справжньої «української нації» не так вже й багато. Біда ще й в тому, що ті, хто мав би бути популяризатором та реалізатором ідей націоналізму, в плані економічно-соціального розвитку становлять здебільшого «соціальне дно».


В такій ситуації лідерам націоналістичних сил мало не зі сльозами на очах доводиться поступатися характерним для націоналізму принципом «зверхності національних інтересів над соціальними» на користь «боротьби за виживання». Як показує останнє протистояння «Свободи» з місцевою владою у Львові, колотнеча за низькі комунальні тарифи чи вищі соціальні оплати для населення (серед якого є не тільки прихильники націоналізму) з практичної точки зору є перед наступними виборами важливішою, ніж деклароване перед виборами минулими завдання «усунення від влади неукраїнського елементу».


Зрештою, прихильникам націоналізму бракує послідовності і у інших сферах, наприклад, у важливій для справжнього націоналіста справі «захисту національної гідності». Коли преса розтиражувала висловлювання імпортованої з Києва чиновниці районного міста Калуш на Прикарпатті про те, що «галичани - цигани немиті», націоналістичні організації Галичини теж це «проковтнули».


Несправжність українських націоналістів можна підтвердити й відсутністю у них ще одного базового правила націоналіста - солідарності з представниками своєї нації. Про те, як «свободівці» в галицьких органах місцевого самоврядування розбудовують власний бізнес, говориться чимало. А от, щоб вони пробували реалізувати старе націоналістичне гасло: «Свій до свого по своє!», не доводилось чути. Чи українські націоналісти купують тільки українське, чи купують передусім в українців, чи роблять скидки клієнтам за національною ознакою? Не видно.

Зате неозброєним оком видно брак національної солідарності в Галичині на прикладі стосунків поміж водіями громадського транспорту та пасажирами з загадковими посвідченнями «учасник». Не відомо, учасниками яких саме подій були ці 60-70-річні громадяни, але відомо, що значна частина з них отримала пільги як учасники націоналістичного підпілля. Потрібно бачити, з якою ненавистю до них ставляться водії «маршруток», більшість з яких у свою чергу прикрашені червоно-чорними та «свободівськими» прапорцями.


Зрештою, водіїі маршруток – це окрема тема. Пристрасть цих водіїв - судячи по символіці, прихильників націоналістичних ідей - до російської попси, взагалі переходить всі межі безідейності.


Але це підштовхує нас до чергового прикладу до тези про несправжність українських «націоналістів», а саме – їхня кричуща неповага до культури як такої і української мови, зокрема. Авторові цих рядків доводилось бачити націоналістів польських і російських. Більшість з них при спілкуванні з «інородцями» роблять все, щоби підкреслити свою приналежність до цивілізаційно вищої нації: чи то вишуканими манерами, чи досконалою мовою, чи доглянутим зовнішнім виглядом тощо.


Головною ж «мовою» пересічного українського націоналіста є махровий суржик з неодмінними вставками російського мату.


Дивлячись же на його поведінку, манери і одяг закрадається сумнів – мабуть Господь не всіх людей створив за своїми образом і подобою. Щодо декого певне рацію мав і Дарвін. А може навіть і Йозеф Рот, котрий ще сто років тому писав, що націоналістів на драбині еволюції варто було б ставити перед мавпами.


Всі ці спостереження підводять нас до логічного висновку. Політичну дійсність незалежної України можна окреслити як час домінації технологій при відсутності ідей. За останніх двадцять років ми вже в цьому переконалися, спостерігаючи за комуністичними і соціалістичними партіями, різного роду демократичними та ліберальними. Націоналістичні партії в цьому сенсі не були і у найближчій перспективі не стануть винятком. Принаймні, поки в їхніх рядах не з'являться справжні націоналісти.

 

 


29.12.2011 Володими Павлів 1922 8
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

544
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

1472
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3046
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2081 3
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

4160
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

5933

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

389

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

406

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

398

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

523
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

840
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

801
11.04.2025

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

1088
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

530
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2400
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

841
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

1164
23.04.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

34122 1
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

389
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

728 2
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

918
13.04.2025

Президент США Дональд Трамп продовжив дію санкцій, які Байден запровадив проти РФ з 2021 року.

690