Наша депутатська рать

 

Вже у жовтні в Україні відбудуться чергові вибори до парламенту. Повноваження нардепів шостого скликання закінчаться. А вам відомо, що весь цей час робило у Верховній Раді прикарпатське лобі?

 

 

 

Роман Ткач: багато і всюди

 

Наш екс-губернатор став нардепом 23 листопада 2007 року. У парламенті він входить до фракції «НУ-НС», є членом лічильної комісії, а також секретарем комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

Ткача можна назвати чи не балакучішим із прикарпатців: 33 виступи з трибуни і 119 з місця. Хоч на роботу він ходить не так уже й справно. Система реєстрації каже, що Ткач був на 461 засіданні, а 68 пропустив.

 

 

За цих неповних п’ять років він написав 14 депутатських запитів. Правда, тільки два з них безпосередньо стосувалися Прикарпаття. Перший — генпрокурору, щодо відкриття кримінальної справи по розкопках у Пшеничниках. Другий — у співавторстві з іншими — про загрозу міні-ГЕС для Карпат.

 

Законопроектів, де є прізвище Ткача, також немало — 47. Переважно це внесення змін до законів та проекти постанов ВР. В основному Роман Ткач займався земельними питаннями та національно-виз­вольною боротьбою. Приклади — проект закону про визнання ОУН-УПА воюючою стороною, проект постанови відзначення 100-річчя Бандери і т.д.

 

З усіх напрацювань Ткача чинними актами стали тільки два. Перший, автором якого є сам нардеп, про внесення змін, завдяки яким прийомним батькам встановлюють такі ж соціальні гарантії, як і рідним. Другий — закон про державний земельний кадастр.

 

 

Зіновій Шкутяк: рідна комуналка

 

Екс-мер Франківська також став депутатом у листопаді 2007-го і також є членом фракції «НУ-НС». У раді він очолює підкомітет з питань ЖКГ.


З відвідуваністю у Шкутяка теж непогано. З 529 засідань він пропустив 82. Хоч говорив значно менше. Лише 12 виступів з трибуни і 47 з місця. Зате депутатських запитів аж 39 штук. Переважно його цікавили національно-культурні питання, як то наруга над гімном України, вивішування радянських прапорів на держустановах, конфлікти навколо музеїв націоналістичного спрямування і т.д.

Із законотворчістю у Шкутяка нормально: 21 законодавчий акт, переважно у співавторстві з іншими, серед них проект Житлового кодексу та закону про комунальну власність. Але поки що серед усіх його напрацювань чинними актами стали тільки два, обидва у минулому році.

Перший — зміни, якими полегшується процедура приватизації квартир у гуртожитках. Другий — постанова про відзначення 170-річчя Миколи Лисенка.

 

 

 

Дмитро Шлемко: а як там Юля?

 

Шлемко — єдиний прикарпатський нардеп-бютівець. Як і два його попередники, депутатське посвідчення він отримав у листопаді 2007-го. Член комітету з питань економічної політики.

На сесії ходить доволі справно, пропустив тільки 59 засідань. За чотири з половиною роки виступав 35 разів: 21 — з місця, решту з трибуни.
Запитів у Шлемка — рівно три десятки. Вагома частка їх щодо долі патрона білосердечних Юлії Тимошенко. Він писав і в генпрокуратуру, і в пенітенціарну службу, і уповноваженому з прав людини. Ще Шлемка дуже турбувало обмеження руху транспорту в Києві. А от тих, що прямо стосуються рідного Прикарпаття, — тільки два. Шлемко доєднався до колективного запиту по міні-ГЕС, а ще намагався привернути увагу до порушення законів під час слідства у справі «Тризуба».

Дмитро Шлемко значиться серед авторів 18 законопроектів. Але поки що жоден із них не став чинним. Певно, варто відмітити останнє напрацювання Шлемка (у співавторстві), яке було зареєстровано 13 квітня цього року. Це пропозиції щодо змін до закону про статус гірських районів. Ним пропонуються додаткові пільги для горян. Наприклад, для тих, хто живе на висоті понад 650 мет­рів на рівнем моря, збільшення усіх видів державної матеріальної допомоги не на 20%, а на 40%.

 

 

 

Микола Круць: якось набридло

 

Цементно-шиферний король, як його інколи в нас називають, став нардепом трохи пізніше — 27 грудня 2007 року. Офіційно Круць вважається у фракції «НУНС» і є членом комітету з питань транспорту і зв’язку.

От за що його варто відзначити, так це за кількість прогулів. Електронна система реєстрації стверджує, що з 512 засідань він пропустив 216. І з часом Круцеві все більше набридає ходити до парламенту. За останній рік із 116 засідань він відвідав лише вісім.

Не дивно, що й виступів тут найменше — 11 і всі з місця. Жодного депутатського запиту. За весь цей час ім’я Миколи Круця фігурувало у списку авторів тільки дев’яти законопроектів. І лише один із них став чинним актом — це зміни до кримінально-процесуального кодексу, якими підприємствам надається право отримувати копії вилучених при перевірці документів. А от по чому Круць побив усі рекорди, так це по пропозиціях щодо правок у законопроектах — 193.

До слова, Микола Круць разом з іншим депутатом із Прикарпаття Василем Чудновим є авторами проекту постанови про відзначення 800-річниці міста Тлумач. Приймуть чи ні, подивимося.

 

 

 

Валерій Келестин: головне — ходити

 

30 березня 2010 у парламенті склали присягу 22 представники Партії регіонів. Вони потрапили до парламенту, бо їхні попередники у списку регіоналів пішли працювати у виконавчу владу. Серед «нових» були троє прикарпатців.

Валерій Келестин — відомий рогатинський бізнесмен. Нині він є членом комітету ВР з питань правосуддя та членом спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Якщо вірити системі реєстрації, то на засідання він ходить найсправніше — тільки один пропуск. Проте почути його можна нечасто. За ці два роки Келестин виступав тільки чотири рази, усі з трибуни.

Зате написав п’ять запитів. І всі вони по рідному Прикарпаттю. Так, «скаржився» на безкарність голови Галицького районного суду Василя Клюби та свавілля Рогатинського ВАТ «Кліщінівнянка», яке розробляє піщаний кар’єр біля церкви. Найсвіжіший запит — про недофінансування захищених статей видатків бюджету Калуша на 2012 рік.

Із законотворчістю в Келестина — так собі. Його ім’я у списку авторів шести змін до законодавства. Чинним став тільки один акт — стосовно переліку ділянок надр і процедури їх оренди.

 

 

 

Володимир Личук: майже не чути

 

Личук офіційно мешкає у Калуші. Кажуть, там його добре знають, а минулої осені це прізвище прогриміло чи не на всю Україну — через стрілянину, в якій начебто був замішаний його син.

А що ж в Раді? З відвідуваністю — майже відмінно, тільки два пропуски. Але говорить не часто — за два роки шість виступів, але п’ять — з трибуни.

Колишній директор школи зараз є членом комітету з питань науки і освіти. І три з чотирьох законопроектів, у яких фігурує ім’я Личука, напряму пов’язані з діяльністю освітянського комітету — постанови ВР про призначення премій та стипендій молодим вченим. Ще один — зміни до перехідних положень Податкового кодексу. Проект було відхилено та знято з розгляду.

 

 

 

Василь Чуднов: і буде свято

 

Ще один регіонал, який у отримав депутатське посвідчення 30 березня 2010 року. На засіданнях з’являється рідше, зате чути його значно більше. На 241 засідання — сім пропусків, 13 виступів з місця та ще три з трибуни. У Раді він член комітету з питань бюджету.

За два роки Чуднов написав рекордну кількість запитів — 31. І більшість із них стосується Прикарпаття. Цікавився спецавтотранспортом для інвалідів Франківщини, реконструкцією басейну в Косові, завершенням будівництва хірургічного корпусу Галицької районної лікарні, газифікації населених пунктів Надвірнянщини, навіть поповненням книжкових фондів бібліотек Косівського, Верховинського та Снятинського районів. І це далеко не повний перелік. Чуднов — єдиний із наших нардепів писав запити навіть у нашу ОДА.

Так само активно у нього і з законотворчістю. Ім’я Чуднова серед авторів 20 проектів. Хоча чинними стали тільки шість — і то всі постанови ВР. Одна про основні напрямки бюджетної політики на 2011 рік. Ще п’ять — про свята: 600-річчя рідного Чуднову Космача, 950-річчя Тисмениці, 600-річчя Микуличина та дні народження знаменитих різьбярів — 190-річчя Юрія Шкрібляка і 120-ти річчя Юрія Корпанюка. Також уже зареєстрована постанова спільного авторства Чуднова та Круця про відзначення 800-річчя Тлумача.

Активність Чуднова проявилася і у внесенні правок — він запропонував їх до 120 законопроектів.

 

 

 

Ігор Зварич: і туди, і сюди

 

Колишній заступник голови Івано-Франківської ОДА — «наймолодший» наш нардеп у цьому скликанні. Депутатських повноважень він набув 15 лютого минулого року.

У раді він є головою підкомітету з питань координації програм технічної допомоги ЄС. Протягом року він був членом тимчасової комісії з розслідування обставин підписання газових угод між «Наф­тогазом» і «Газпромом».

Зварич помітний тим, що не втрачає тісного контакту з рідною ОДА та Михайлом Вишиванюком. Він є на засіданнях чи не всіх колегій, буває і на сесіях облради. Завжди готовий відповідати на будь-які запитання щодо економіки області та ставлення до Прикарпаття там, у Києві.

А от у Раді Зварича майже не чути. Хоч на засідання він ходить. Пропустив тільки одне. Але от виступати не любить. У Раді його чули тільки раз, 1 червня 2011 року, та й то все, що він сказав, це передав своє слово колезі по фракції.

Стільки ж у Зварича і депутатських запитів — один, і той колективний, адресований він ген­прокурору та стосується справи Мельниченка.

Ім’я Зварича значиться у списку авторів 10 законодавчих актів. Чинними з них стали тільки чотири. Дві постанови про звіти комісій, членом яких він є, дві — постанови (спільно з Чудновим) про святкування річниць Космача та Тисмениці.

P. S. Це ті результати роботи нардепів, які видно з офіційного сайту ВР. Можливо, кожен із них за лаштунками зробив для виборців значно більше. Цього ми не знаємо. Та навіть за сухими цифрами видно, кому й навіщо було треба те депутатство. Висновки робіть самі. Адже скоро — нові вибори.

 

 

Євгенія Ступ’як, Репортер

 



Коментарі (4)

ШУСТИКІВСКИЙ 2012.05.11, 11:04
Якби виборці хотіли знати, як працють їхні обранці, то народними депутатами були би зовсім інші люди( крім деяких нині чинних ). Тому хоче виборець визнавти чи ні - все залежить від тих, хто голосує і контролює за допомогою спостерігачів свій вибір. ВИБОРЦІ, НЕ СПІТЬ! БО ДІТИ ВАМ НЕ ПРОБАЧАТЬ!!!!!!
так 2012.05.11, 19:05
а діти в них такі самі які і вони...ті ж виборці. Риба погниває з головоньки
Я 2012.05.12, 11:49
Щодо відвідування засідань депутатами-регіоналами є великий сумнів - це ж їхні карточки "відвідують" усі засідання. От саме це є злочином - наші голоси надані депутатам використовуються зовсім іншими людьми і переважно не на нашу користь! Саме за це мають відповідати ці посланці народу, а то доведеться їх послати!
гiсть 2012.05.14, 11:41
люди схаменiться нащо нам такi депутати
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2292
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1114
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1420 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2298
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3761
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2722

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

763

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2513

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

933

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1381
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2477
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19919
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1453
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21450
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9255 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

798
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

718
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1453
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1232
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1614