Неофіційний рейтинг пологових будинків Прикарпаття

 

/data/blog/37966/0418402c66da6086052e95fb82bce8c1.jpg

 

Доводилося чути, що народження дитини – це бізнес. Ні, малят не продають. Можна вважати, що їх купують – у лікарів. Ті за певну плату організовують і приймають пологи та забезпечують комфортні й безпечні умови народження дітей. Звісно, гроші беруть не у всіх і не кожного разу.

Та випадки, коли медики цілком безкоштовно допомагають малюкам з’явитися на світ, у Франківську переповідають один одному як визначні події. Є категорія батьків, які з різних причин не бажають задовольняти апетити гінекологів міського пологового будинку та обласного перинатального центру. Ці їдуть народжувати на периферію – в райони.

Усе частіше майбутні батьки надають перевагу пологовим будинкам, які співпрацюють із закордонними організаціями. Кілька років тому мамочки, що шукали природного способу народження маляти в присутності тата і в найбільш відповідних для цього умовах, намагалися народжувати в Богородчанах чи в Городенці. Тепер обирають Тлумач.

«У свої тридцять один я свідомо чекала дитину, – розповідає Галицькому кореспонденту франківчанка Ярослава Олексюк-Тихоліз. – Шукала пологовий будинок, де були би добрі лікарі, фаховий персонал і умови. Переконана, що те місце, де діти з’являються на світ, повинне бути чистим, світлим, мало би оновлюватися хоча би раз на два роки. Ми вже давно пережили «совок» і «суворі будні». Сьогодні холодильник у лікарняній палаті, санвузол і душ з гарячою водою, розетка, в якій можна зарядити мобільний телефон чи закип’ятити чайник, – це звичайна річ. А у випадку пологів – необхідність. Так само як м’ячики, спеціальні крісла та інший допоміжний інвентар у передпологових палатах, функціональні ліжка з розкладними спинками в пологових залах. І можливість народжувати з чоловіком чи з кимось із рідних. Усе це разом я називаю «умовами». І все це разом створює враження, що про жінку і її дитину турбуються. Відповідно, допомагає почуватися затишно і комфортно. Допомагає встановити довірчі стосунки з лікарем і максимально безболісно пройти фізіологічний процес пологів. Бо пологи – це природній процес, який у нас спотворюють і довкола якого роблять «бізнес».

Ярослава і Володимир готувалися пройти пологи разом. Жінка стояла на обліку у міській жіночій консультації, відповідно, і народжувати мала у міському пологовому будинку. «Моя дільнична лікарка працює в міському роддомі. З її поведінки було зрозуміло: вона сподівалася, що ми автоматично станемо її клієнтами. Коли ж побачила, що може бути інакше, змінила доброзичливе ставлення на дещо нервове. Чесно кажучи, в питаннях поводження вагітної жінки ми з нею так і не знайшли порозуміння. Але я про це не шкодую, бо все, що робила, робила правильно і найкраще для свого новонародженого синочка», – каже жінка.

Ярослава розповідає, що спочатку хотіла народити сина в Городенці. Її привабило, що тамтешнє пологове відділення було третім в Україні і першим в області з тих, які були реконструйовані і запрацювали за швейцарською програмою «доброзичливих до дитини». Зупинилася на Тлумачі тому, що в січні цього року пологове відділення Тлумацької центральної районної лікарні також зазнало перебудови. Лікарня вже кілька років є учасником українсько-швейцарського проекту «Здоров’я матері і дитини». В рамках цього проекту і оновили відділення. «Я дуже емоційна людина, і на мене тяжке враження справила пологова зала у Франківському міському пологовому будинку, та, що на першому поверсі, – пояснює Ярослава. – Коли я була на консультації, мене завели у неї. Може, справа у давній сіруватій плитці, може, у потріпаному кріслі, може, ще в чомусь, але було таке враження, що я потрапила в минуле. Звідти я вийшла з твердим переконанням, що їду в Тлумач».

Чоловік Володимир підтримав Ярославу. За тиждень до пологів жінка знялася з обліку у Франківську і стала на спостереження в жіночій консультації у Тлумачі. «Хто з лікарів буде приймати пологи?» – допитувалися родичі. «Хто буде на чергуванні, той і прийме», – відбивався чоловік. Ті знизували плечима. Воно й зрозуміло: у Франківську прийнято замовляти лікаря – це поширена практика. Вважається, саме лікар гарантує, що все пройде без проблем. Про пологи домовляються вже з перших місяців вагітності. Доходить до казусів: то когось «кріплять» на збереженні, щоби дотримати до часу, коли лікар вийде з відпустки. То лікар їде на море – уже куплені квитки! – і породіллю вирішують «стимулювати». Обидві історії – реальні випадки із знайомими наших співрозмовників, читачів "ГК".

Можливість вибирати, як відомо, дорогого варта. Жінки, яким доводилося впродовж минулого року народжувати у Франківську, називають однакові цифри. Своєрідний прайс, який поширюють майбутні мами та їхні родичі, а підтримують усілякі порадники-посередники з медичного середовища. Неофіційна платня у міському пологовому будинку залежить від складності пологів, але в середньому становить 2000 грн. Кесаревий розтин вартує вдвічі більше. Плюс список медикаментів та витратних матеріалів – до півсотні позицій, до 1500 грн. Плюс благодійний внесок при поступленні – 50 грн. І ще плата за партнерські пологи. «Моя дільнична лікарка попереджала, що треба буде офіційно оплатити квитанцію в бухгалтерії і з нею прийти на пологи – з квитанцією і з чоловіком», – каже Ярослава. А ще можуть бути видатки на палату покращеного перебування – раптом не захочеться човгати в туалет і ванну коридором на поверсі.

«У Тлумацькій лікарні, куди я прийшла народжувати разом із чоловіком, на приймальному перевірили тільки його обов’язкові довідки, – зазначає жінка. – Не виставляли ніяких рахунків. Направили у передродову палату для партнерських пологів. У відділенні були три різні передпологові палати з одним на всіх туалетом і душем. У нашій передродовій був умивальник з антисептичним милом. А ще два м’ячики, крісло, ліжко, інші меблі. Вже тепер можу сказати, що без Володимира не змогла би так спокійно, як це було, перебути період переймів. Він розтирав мені спину, робив масаж ніг, водив по кімнаті – і так сім годин поспіль. Відпрацював серйозно, разом зі мною. У пологовій залі я зрозуміла, що не потребую присутності чоловіка і можу цілком довіритися черговому лікарю. Народжувати мені було дуже зручно. Медсестри підняли спинку ліжка, і я була у напівсидячому положенні. Самі пологи тривали півтори години. Коли син народився, його зразу ж поклали мені на живіт. Після того, як відійшла плацента, малюка обтерли, вдягли і допомогли прикласти до грудей. В цей час, а я ще була на ліжку, де народжувала, зайшов чоловік і, поки мені накладали шви, був із дитиною».

Ярослава показує фото і розповідає, що всі післяпологові палати у відділенні – двомісні, з окремою вбиральнею. Їм з Володимиром як учасникам партнерських пологів відвели єдину одномісну палату. В ній був тапчан, так що чоловік міг ночувати разом із дружиною та сином. Було нове дитяче дерев’яне ліжечко. «Ми й собі додому захотіли таке», – сміється Ярослава. За її словами, обійшлося без благодійного внеску. Список ліків був на дві третини менший, аніж у Франківську. «Нас ніхто не ганяв докуповувати одну чи дві ампули, бо ліки закінчилися. Якщо медикаментів у нас не виявилося, але вони були потрібні, давали у відділі. Вся процедура народження дитини обійшлася нам приблизно у 700-800 грн., – продовжує мама сина, якому нещодавно виповнився місяць. – Ми дуже задоволені – і умовами, в яких з’явився на світ наш хлопчик, і ставленням до нас медиків. І у мене душа болить, що жінки можуть не знати, як гарно можна зустріти свою дитинку – не знають про можливість, яка є так близько. Тому ми дуже хотіли розповісти про свій досвід. Про те, що нам вдалося уникнути конвеєра народжень і вирватися з «бізнес-центру». Хочемо сказати всім майбутнім мамам і татам: часто лікарі бачать, що люди переживають, маніпулюють цим і спонукають приймати не найкращі рішення. Треба на це зважати».


13.07.2013 6296 8
Коментарі (8)

док 2013.07.13, 11:15
Дуже приємно чути такий коментар з перших вуст. І разом з тим дуже шкода, що в обл. центрі не створено хоча б подібних умов і так багато негативів. Це звичайно на відповідальності керівництва, хоча багато залежить і від конкретноі людини.
Знаючий 2013.07.13, 13:28
Для обєктивності картини слід написати де працюють родичі Володимира, та й сам Володимир... :))) З таким впливом у містечковому Тлумачі - там усі певне бігали за ними як за богами, не те щоб гроші....А вибирати треба не умови, у персонал....
лео 2013.07.13, 15:40
У франику в роддомi теж сказали платити благод. внесок 250 грн. так як ми прописанi в районi, але наполегливiстю домiгся i не платив, за сiмейну палату вимагають 400-750 грн., але в чеку оформляють як благод.допомогу. Таким чином можна взагалi нiчого не платити, але на практицi майже не реально
Анон 2013.07.14, 01:50
Ми народжували два роки тому в Лисці.Від Франківська одразу відмовились,(через дорожнечу)хоча проживаємо неподалік від роддому.В Лисці умови звичайні.Гроші не вимагали,але від нашої "подяки" не відмовився ніхто.Пологи були надскладними.Обійшлися в 1100 грн.(ліки+"бонуси" лікарям).Не повірю,що в Тлумачі чи Городенці не "беруть".Беруть всюди тільки в різній формі.
док 2013.07.14, 09:54
Те що люди ідуть родити в район-це нонсенс і ганьба для області. Такого не було ще ніколи!
Афганець 2013.07.15, 08:52
В Калуші 30 відсотків народжують з інших міст області.
Каріна 2020.02.10, 20:29

Як мама, народженої у Івано-франківському Обласному роддомі,,,цей мед заклад не рекомендую,у жодному разі.Ужасні умови страшенно,такого не бачила ніде ще за своїх 30 р.Медперсонал безвідповідальний,байдужий,не професійний,просто ніякий.Довго пояснювати у деталях,,бо це буде шок звичайно ,у тих,хто ще не знає.Усе дуже дуже погано.

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

613
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1969 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3044
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2528 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5287
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3075

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

402

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

571

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1049
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8385
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10865
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5251
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

621
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

498
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22556
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

871
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5384
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1003
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1023
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1293
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1572