Неприємна асоціація

 

 
 

В п'ятницю вранці в Брюсселі прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, лідери Євросоюзу та країн-членів ЄС зроблять крок, який так і не насмілився зробити колишній президент Віктор Янукович. Три десятки підписів - українського та європейських лідерів - будуть поставлені під угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Але те, що відбувається з церемонією підписання угоди зараз, не може не викликати подив.

Євросоюз наполегливо знижує важливість цієї події. Раз за разом ми чуємо з Брюсселю заяви про те, що 21 березня угода буде "недопідписана". Лідери ЄС протягом двох останніх тижнів дослівно повторюють фразу про те, що "готові підписати лише політичну частину угоди про асоціації, а економічна буде підписана пізніше".

У четвер представництво Євросоюзу в Україні ще раз офіційно підтвердило УП, що Брюссель буде діяти саме так.

"Ми чекаємо на підписання в п'ятницю політичних положень Угоди, а також підтверджуємо стремління перейти (в майбутньому -УП) до підписання інших її розділів" - пояснив прес-секретар представництва Давід Стулік.

От тільки джерела УП свідчать, що ця позиція не до кінця відверта.

Численні співрозмовники в Брюсселі і в Києві наполягають, що угода не буде розділена, вона лишиться єдиним документом.

Як з’ясувалося, лідери ЄС хотіли би розділити її, але це виявилося неможливо зробити. А тому - 21 березня Угоду про асоціацію буде підписано повністю. Але вводитися в дію вона буде частинами і досі неясно, коли почнеться другий етап.

Про причини такої позиції - нижче. Але спершу зазначимо, що український МЗС у четвер  ризикнув публічно заявити про необхідність збереження єдиної угоди. "Має бути і буде збережена цілісність угоди як єдиного документа. Угода лишається одним, нерозділеним документом", - пояснив "Українській правді"  директор департаменту інформаційної політики МЗС Євген Перебийніс.

Угода неділима

Джерелом нинішнього нерозуміння став попередній, екстрений саміт ЄС, що відбувся в Брюсселі 6 березня, і був присвячений українській кризі. Тоді європейські лідери протягом більше ніж 5 годин шукали згоду з українського питання. Як це часто буває, думки розійшлися.

Співрозмовники УП кажуть, що одним зі спірних питань на закритому засіданні стало прохання української влади якомога швидше підписати Угоду про асоціацію.

Як завжди, кілька східноєвропейських країн (умовно назвемо їх Польщею та Литвою) гаряче підтримали ініціативу Києва. Але цю ідею заблокував президент однієї західноєвропейської країни (умовно назвемо її Францією). Він наполягав, що таку важливу угоду неможна підписувати, доки в Україні не буде обрано нову владу, підтримка якої населенням ні в кого не викликатиме сумнівів.

І хоча чимало лідерів країн-членів ЄС розуміли, що така позиція ллє воду на російський млин, переконати цього президента ніхто не зміг. А оскільки в ЄС рішення в сфері зовнішньої політики ухвалюються консенсусом, протесту одного президента було достатньо для зриву рішення.

Тоді голова уряду іншої західноєвропейської країни (умовно назвемо її Німеччиною) запропонувала компроміс, який згодилися підтримати всі учасники саміту - розділення угоди на політичну і економічну частину і підписання спочатку першого, а потім другого документа. До речі, лідери країн не встановили тривалість паузи між цими підписаннями, що згодом створило ще одну проблему - наразі різні європейські політики і функціонери дають різні прогнози завершення процесу - від літа 2014 до початку 2015 року.

Але найбільша біда - в іншому.

Якщо хтось думає, що європейські лідери не ухвалюють "сирих", непродуманих рішень, то глибоко помиляється. І підсумок саміту від 6 березня - наочний приклад.

Вже після того, як політики оголосили своє рішення, юристи схопилися за голову. Справа в тому, що угоду неможливо розділити на "чисто економічну" та "чисто політичну" частини. Глави, розділи та статті документу посилаються один на одний. Є навіть статті, де в одному абзаці їдеться про політичну співпрацю, а в наступному - про економічну.

І, нарешті, у випадку розділення угоди на два документи кожен з них довелося би погоджувати з усіма 28 країнами ЄС. Мало того, що цей процес тривалий та навряд він завершився би до травня, та ще й створює небезпеку того, що одна зі сторін просто заблокує документ на етапі погодження.

І неможливе буває можливим

Здавалося б, для виходу з кризи треба підписувати повний текст угоди, включно з економічними положеннями. Але це означало би, що європейські структури пішли наперекір рішенню Європейської ради, тобто самміту, проігнорувавши той компроміс, що був досягнутий президентами.

Пошук прийнятного шляху підписання був завершений лише кілька днів назад - ще на початку тижня джерела УП запевняли, що ситуація "надто крихка". "Українській правді" вдалося з'ясувати, як саме буде підписаний документ.

"Одночасно (з текстом угоди про асоціацію -УП) також буде підписаний і оприлюднений документ під назвою "заключний акт", - розповів УП Євген Перебийніс.

В цьому короткому документі перераховані три розділи, які Україна та ЄС домовилися вважати підписаним.

Саму угоду, тобто її решту, так звані "економічні розділи", фізично ще раз підписувати, очевидно, не будуть - там просто не передбачене місце для нових підписів. Замість цього згодом, коли ЄС згодиться на "остаточне підписання" УА, буде знову підписаний якийсь технічний документ, схожий на нинішній "заключний акт".

Джерела УП свідчать, що цей другий етап підписання може відбутися взагалі за відсутності лідерів - те технічному рівні, або взагалі шляхом обміну документами.

"Потім буде знайдена форма того, як буде здійснено підписання решти угоди - чи то буде просто заява про підписання, чи інший шлях", - підтвердив цю інформацію пан Перебийніс. Тобто сторони свідомі того, що зараз вони підписують всю угоду, а не якийсь її фрагмент.

Яку політичну мету переслідує цей складний процес?

Нажаль, точної відповіді наразі немає. Серед співрозмовників УП є і оптимісти, і песимісти. Перші кажуть, що мета "роздвоєння" підписання - не дратувати Росію та східні регіони України, які чутливі до створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Тим більше що зараз на носі вибори, а створення ЗВТ призведе до піар-атак на проєвропейські сили з боку Кремля та проросійських сил і зменшить їх електоральний результат.

Але песимістів серед співрозмовників УП дещо більше. Вони кажуть, ключові країни-члени ЄС, в тому числі й ті, що блокували підписання угоди "в один етап" і ініціювали затягування цього процесу, планують використати паузу для торгівлі з Росією. Дискусія буде серед іншого й з приводу створення чи не створення ЗВТ з Україною. Самі європейці, звісно, запевняють, що таких планів у них немає.

Завдання для Ради

Цікавий момент - відразу після "першого етапу" підписання УА буде спрямована до Верховної Ради для ратифікації. Імовірно, туди надійде повний текст всіх розділів угоди разом із "заключним актом", який визначатиме, що ратифікуються лише "політичні розділи".

А от в Європарламент і до парламентів країн-членів ЄС угода невідкладно надсилатися не буде, запевнили УП в Раді Євросоюзу. За словами Сюзанни Кіфер, офіційного представника Ради ЄС, зараз ухвалене рішення тільки щодо "тимчасового виконання" угоди, а його можна проводити без ратифікації.

"Ще восени, до Вільнюсського самміту, Європарламент давав згоду на тимчасове виконання УА. Тому з боку ЄС ніяких подальших дій не потрібно", - пояснила вона. 

Схоже, в Брюсселі вирішили дочекатися, коли Україна і ЄС вирішать, що угоду можна вважати остаточно підписаною. До того ратифікація документу, юридичний статус якого не до кінця зрозумілий навіть багатьом експертам, буде проходити лише в українському парламенті.

При чому гарантій, що другий етап підписання відбудеться, немає ні в кого. Україна і ЄС декларують своє "стремління" до підписання, але не дають одна одній жодних обіцянок.

 

Сергій Сидоренко, для УП


21.03.2014 1316 1
Коментарі (1)

Iryna 2014.03.24, 20:26
До кого звернутися , щоб надіслати речі з Луцька?
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1263
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1372
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1224
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3351
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2163
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3334

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

862

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1191

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1267

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2556
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

436
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6167
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6174
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

545
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

783
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1613
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1830
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16547
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

885
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1550
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1814
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2815