Новий мер Івано-Франківська хоче з 1 січня запровадити безоплатний проїзд для школярів і студентів

Публікації

«Безвісти — це дуже важкий стан. Ти живеш і не живеш одночасно»: дружина полеглого воїна Віталія Олійника про 456 днів пошуків і життя після втрати

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2335

Дефіцит робітників, тисячі вакансій, мігранти з Індії та відтік кадрів: як війна змінила ринок праці Івано-Франківщини

26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1211

«Я відходив пів року. Щоранку під гімн України вставав і плакав»: історія ветерана Юрія Довгана, який добровольцем пішов на війну

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки.

2491

Захист дітей чи легалізація порно? Що насправді приховує законопроєкт №15294?

16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1592

Кити і паразити: чому найбільший промисловець країни-бензоколонки заговорив про катастрофу?

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1685

Удень — психологиня у шпиталі, увечері — акторка на сцені: Ірина Онищук про театр, війну і силу людської підтримки

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2117

Коментарі (1)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Панас Мирний 2015.11.17, 11:26

«Любий каприз – за Ваші гроші». Думаю, що після такого «покращення» багато перевізників, їх водіїв та механіків перекваліфікуються у заробітчан, та на жаль безвізового режиму нам знову не бачити з Нового року (а за що за й починався Майдан ) тож треба розкошелитись і на «дешеві» паспорти та візи. Хоча багато ходжу пішки та все ж і міськими автобусами користуюсь і скажу Вам друзі, що діти молодшого та й середнього шкільного віку і так в автобусах не платять, хто питає водія чи можна під’їхати, а хто і так сідає. Старшокласники, на мою думку, повинні платити, адже чи не кожен з планшетом за 3-5тис. грн.. ходить. Наступна категорія халявщиків – найбільша : пенсіонери. Катаються цілий день базар-сільпо кишеня-метро. Інвалідів та учасників АТО не враховую бо їх не більше 2% їздить. Так от а хто ж платить: 1) студенти (чи не 40% з яких багаті іноземці); 2) Дрібні бюджетники та робочі, яких їздить щодня 30-40% ну максимум 50% зранку та увечері від усього пасажиропотоку, решту часто тарабанять на роботу пішака як і я щоб зекономити 8 гриваків. Так от, порахуйте тепер, якщо учні від 1 по 11 клас + студенти + пенсіонери+решту з «пошвідченнями» поїдуть безплатно то з 10-ти пасажирів в автобусі заплатить не більше двох. Нам не треба пільг, подачок і субсидій – треба просто одне гідну і стабільну роботу - зарплату,а пенсіонерам-пенсію, з якою можна ьулоб як німці цілим світом а не Станіславом кататись, бо наша земля і країна багатша за Німеччину, та у них нема олігархів і дурнів при владі, а люди обираючи собі «вождів» думають і рахують розумом та шлунком якщо хочете, а не «серцем» чи взагалі задом на канапі.