Оксана Федорків: Політика, як жіноче щастя - або шкодуємо за втраченим або живемо очікуваннями

 

 

Оксана Федорків - щаслива успішна жінка, яка працює в команді УКРОПу і більше не уявляє свого життя без активної громадської діяльності. Коли починалась Революція Гідності, вона не могала повірити в те, що одна людина і справді може щось у цьому житті змінити.

 

А після - зустрілася з надзвичайно цікавими людьми, компетентними у різних сферах, і що найприємніше, зізнається, авторитетними. Саме з цією жінкою ми сьогодні поспілкуємося про досягнення і цілі, а також про основні цінності, які творять Людину.

 

- Отож, починалося все з волонтерства?

Так, спочатку я хотіла просто волонтерити. Це був час, коли в Тлумачі починали розбудовувати районну організацію УКРОПу, відбувалися різні мистецькі заходи, тож це мене заінтригувало. Команду починали формувати молоді порядні перспективні люди - Роман Круховський, Ігор Одуд, Іванка Ковбас. За що ми не бралися, нам все вдавалось, оскільки збігалися сфери наших інтересів, працювати було легко і комфортно.

 

- Саме тоді Ви вирішили балотуватися кандидатом у депутати до обласної ради?

Для мене було повною несподіванкою, коли мені запропонували балотуватися. Адже до того, на добрий десяток років я "випала" - навчання в аспірантурі, материнство - все це забирало мою увагу і зусилля. Аж тут раптом випадає нагода реалізувати свої власні внутрішні потреби. Найважливішим було те, що в мене повірили.

Я приїжджала в різні села, зустрічалась з виборцями, шукала можливості, контакти, що привело до непоганого результату. Найбільшу кількість голосів за мене віддали мешканці села Грушка Тлумацького району, і хоча до обласної ради я не потрапила, ці люди і досі не залишаються мені байдужими - намагаюся їм помогти усім, чим тільки можу.

 

- З якими потребами зазвичай до Вас звертаються?

Я була страшенно здивована тим, як різко життя в місті відрізняється від життя в селі. На жаль, немає можливості реалізовувати свій потенціал, проводити якісно дозвілля. Якось мешканці Грушки розповіли мені одну цікаву історію про те, що є в селі криничка, якій більше ста років і яка ніколи не пересихала.

Вона була в занедбаному стані, навіть попри те, що в селі час від часу виникали проблеми з водою. То ж ми вирішили допомогти: повністю відреставрували криницю, облаштували довкола територію, висадили квіти, пізніше навіть і дорогу до неї поліпшили. Словом, в Грушці з'явився невеличкий оазис. Я зробила його за власні кошти, Роман Круховський трохи допоміг. Мене дивує те, що люди не хочуть, а чи не можуть навіть в таких дрібницях облаштувати своє життя.

 

- Як Ви думаєте, чому так відбувається?

Люди зневірені і, на жаль, не бачать свого майбутнього в Україні. В цих історіях дивує найбільше те, що вони масово виїжджають на заробітки, а гроші вкладають не у відкриття власної справи, не в бізнес, а в елементарне облаштування свого житла, часом навіть, купуючи зовсім не потрібні речі. Чому ж не бачать перспектив?

Можна придбати елементарну сушку для фруктів і упаковувати їх для супермаркетів, ідей безліч, маючи землю, можна не просто щось робити на ній, а заробляти. На жаль, люди неосвічені, на жаль, не вірять у власні сили, на жаль, не бачать можливостей перед своїм же носом - може, тому, що 70 років ми жили "колгоспами"? Я вважаю, що варто ламати ці стереотипи, не живучи за принципом "моя хата скраю" і не сподіваючись, що хтось має прийти і подати на тарілочці готове.

Нам не дає жити на належному рівні саме те, що ми, українці, вміємо обманювати і красти. Люди прагнуть влади для того, щоб отримати доступ до ресурсу, і це наша найнебезпечніша пастка, якої ми поки, на жаль, не можемо оминути. Українці - постійно залежні. Однак, працюючи в команді "Українського об'єднання патріотів - УКРОП", я почала вірити у те, що зміни можливі, оскільки пліч-о-пліч ідуть молоді, креативні, розумні, енергійні люди, повні сил і натхнення, а головне - бажання працювати і нести відповідальність за скоєне. І в цьому заслуга керівника обласної організації УКРОПу Миколи Палійчука.

 

- Ви знаходите час не лише на активну громадську діяльність, але й на викладання в Інституті мистецтв Прикарпатського університету, займаєтесь бізнесом. Як вдається все це поєднувати?

Я люблю іноді кидати собі виклики, одним з таких була моя викладацька діяльність. Спочатку я зовсім не бачила себе викладачем, а потім минув час і, захистивши наукову дисертацію з мистецтвознавства, вирішила спробувати. Ось уже 5 років викладаю на кафедрі сценічного мистецтва та хореографії різні музичні дисципліни. Крім того, співаю в хорі "Галицькі передзвони".

Щодо бізнесу, то ми з чоловіком маємо власну справу у Тлумачі, я займаюсь більше документами, оскільки закінчила ще й економічний факультет у Прикарпатському, а господарською діяльністю займається в основному чоловік. Поєднувати вдається легко, оскільки я люблю відчуття постійної зайнятості і активний спосіб життя. Кожен мій ранок розпочинається з пробіжки або з тренажерного залу: це змушує бороти в собі лінь і, як би парадоксально не звучало - навіть втому. Дуже важливо в житті не залишати для самого себе компромісу - це дисциплінує, зміцнює та виховує.

Таке відчуття приносить мені щастя. Є багато людей, які живуть або шкодуванням за минулим, або очікуваннями від майбутнього, я до них не належу, адже вважаю, що щастя - не результат, а процес. Все, що ми робимо, мусить приносити нам задоволення, інакше - життя втрачає сенс. Банально кажучи, треба жити сьогодні. Щось подібне відбувається і в політиці: або шкодуємо за втраченим, або в постійному очікуванні, наповнювати ж треба сьогодення.


05.10.2017 4161 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4007
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2186
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2408
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5507
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21263
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3231

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

989

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1017

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1792

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1761
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7506 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15649
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9058
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3964
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

914
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

824
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5097
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42542 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

526
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

759
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1680
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1611