Олег Заріцький: Якщо громада проти - забудовувати «Бастіон» не будемо. Почнемо дискусію

 

/data/blog/74993/98a16a80ead46a9a763c4b0ebcd55d4b.jpg

 

Власник фортечного комплексу «Бастіон» Олег Заріцькій зізнався у коментарі, що шокований резонансом, який викликав проект забудови, винесений на містобудівну раду.

 

Підприємець запевняє, що всупереч бажання громади нічого будувати не буде, але мріє про сучасний об’єкт біля давніх фортечних мурів і готовий до цікавих думок та обговорення. Далі – пряма мова Олега Заріцького, пише Фіртка з посиланням на ГК.

 

"У 2007 році ми вирішили зробити приклад для міста, як зберегти старе, і як можна збудувати гарне нове. Оскільки немає пророка в своїй Батьківщині, на проект реконструкції «Бастіону» ми запросили франківського архітектора Володимира Мартинюка, а на сучасний –австрійського архітектора з бюро «Шищковіц і Ковальські» -- вони якраз проектують на важких ділянках в історичних місцях, де має бути поєднання старого і нового.

Ми зініціювали публічне обговорення проекту. Тоді перший раз була дискусія у фаховому середовищі Івано-Франківська. В ті часі ніхто нічого не обговорював, будували собі всі на свій смак. Громадянського суспільства як такого не було. Ми якраз намагалися змінити цю ситуацію і запропонували максимально широке обговорення. В «Надії» був повний зал, тільки архітекторів десь 40. Шишковіц пояснював, що він хотів гармонійно поєднати старе і нове. Якщо стіни бастіону мали відкоси в один бік, то елементи проекту були скошені в інший. Була також ідея, щоб якось підніматися наверх бастіону, хотіли мости зробити. Плюс ескалатори, щоб нагору могли підніматися мами з візочками та люди з особливими потребами. Проект був цікавий і в його основі було скло. Практично всі стіни були скляні, тому з Новгородської крізь скло було видно майже весь бастіон і Катедру. Дворівневий паркінг він завів під землю.

Зараз ми просто хотіли нагадати, що з самого початку у нас була така задумка - поєднати старе і нове.  Зрозуміло, що зараз робити такий закритий бастіон, як на австрійському проекті, буде не дуже гарно. Тому ми попросили Микуляка його осучаснити. Хочемо подивитися, яка зараз думка щодо цього проекту. Хочемо подивитися, як змінилася думка архітекторів від часу тієї зустрічі у 2007 році, які зараз підходи. Микуляк сказав, що закривати бастіон не треба, а було би гарно на колонах4-метрових підняти, щоб був проїзд. Ця будівля на проекті масштабно виглядає, але насправді вона досить далеко від самого бастіону. Ми також планували зробити повну реконструкцію того старого будинку з тріщиною, що зліва від входу в «Бастіон». Він мав бути відновлений і це мала бути прибудова до нього.

Резонанс піднявся такий, ніби вже завтра хтось буде щось будувати. Ні. Це не є питання нагального будівництва. Це швидше на рівні теорії. Хочемо підняти дискусію більш широку – як взагалі в Івано-Франківську має виглядати сучасна архітектура. Ми якраз зараз у «Теплому місті» обговорюємо, як би мала зароджуватися нова архітектура, яка би мала бути дискусія. Ми останні, хто би міг нашкодити своєму місту. Хочемо подивитися, чи хтось у Франківську здатний проектувати, чи взагалі нічого зараз не проектувати. Хочемо почути наших архітекторів. Хочеться залучимо до цієї дискусії Віктора Зотова.

Зрозуміло, що ні проект Шишковіца, ні Микуляка зараз не піде. Моя мрія – збудувати щось маленьке, сучасне і симпатичне біля «Бастіону», якщо це вдасться. Якщо не вдасться – не будемо будувати нічого. Можливо, біля тої частини, де представлена реконструкція за склом, обговорити ідею транспортування наверх ліфтом і якогось мостика. Я би хотів, щоб якийсь був приклад гарної сучасної архітектури, спільно з австрійцями, чи спільно із Зотовим, щоб не було такого, що ми прожили за незалежної  України 40 років, а ні одного красивого будинку, яким би можна було пишатися, не залишили. В Австро-Угорській імперії щось будували, поляки будували, а за сучасної України в Івано-Франківську, фактично, немає жодного будинку, який би подобався людям.

 Ніхто так не любить «Бастіон», як ми, бо це наша дитина, яку ми «виходжували» понад 10 років, і ми дуже раді, що зараз люди його люблять. Хочемо лише почати цивілізовану дискусію. Я чув що говорили архітектори у 2007 році. Хочу почути, що вони зараз скажуть. Думка громади також важлива. Важливо, щоб до дискусії долучилася громада, були альтернативні думки, а не просто крик. Якщо зараз не буде гарної ідеї і розуміння, я можу знову цей проект заморозити на 10 років. Це має бути будинок – «Вау!»  і не інакше. Просто банальний будинок я будувати не буду, бо я не забудовник".

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Бастіон» збирається забудувати його власник

Тарас Прохасько: Не розумію, як проект забудови Бастіону взагалі можна обговорювати


21.04.2015 656 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1627 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

660
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

2021
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1675
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1636 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1470

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

144

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

927

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

746

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1006
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

709
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

452
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1487
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1374
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

402
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1628
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1222
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

610
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

921
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1419
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1758
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1220