Олександр Кузик розповів, для чого компанія Electrolux купила завод в Івано-Франківську

 

 /data/blog/86088/2aedab2b209ce91540ee4d1c75da681c.jpg

 

Директор представництва Electrolux в Україні та на Кавказі Олександр Кузик повідав, з якою метою шведський гігант електроніки купив в 2010 році завод в Івано-Франківську.



У SkyArtCafe, розташованому на шостому поверсі PinchukArtCentre в самому центрі Києва, 25 жовтня 2011 коїлося щось дивне.

 

По залу були розставлені пюпітри, на яких висіли футболки з репродукціями картин відомих європейських художників - Гогена, Пікассо, Жоана Міро, Ван Гога, Матісса. Але картини на одязі були намальовані не фарбами, а шоколадом, кетчупом, сирими яйцями. Замість звичних треків популярних європейських діджеїв в той день в унісон дзижчали кілька пральних машин.

 

Так компанія Electrolux представляла свою продукцію, випущену на її новому українському заводі. Прання «забруднених мистецтвом» футболок стала апогеєм шоу. На радість організаторів, слідів від плям не залишилося.

 

«Репетицій не було. Ми були впевнені, що наші машини впораються», - переконано каже директор департаменту маркетингу Electrolux в Україні та на Кавказі Катерина Белобловская.



Роком раніше шведський концерн Electrolux за 19 млн євро купив в італійської компанії Antonio Merloni завод «Українська побутова техніка», розташований в Івано-Франківську.

 

З тих пір на ньому було вироблено близько півмільйона пральних машин під брендами Electrolux і Zanussi.

 

За останні чотири роки сукупна частка обох торгових марок на українському ринку зросла з 5,4 до 16,3%, що дозволило компанії піднятися на друге місце в списку найбільших виробників цієї техніки.



Італійський концерн Antonio Merloni, який виробляє велику побутову техніку під брендом ARDO, купив івано-франківський завод в 2003 році у компанії «Норд», що випускала тоді морально застарілі пральні машини «Івіта». Вклавши 64 млн євро, італійці створили сучасний завод «Українська побутова техніка» з виробництва пральних машин, щорічно випускається близько 150 000 одиниць техніки.

 

Antonio Merloni збиралися нарощувати обороти, але криза внесла корективи в плани. Оптимізуючи роботу групи на міжнародному рівні, в 2009-му італійці вирішили продати українське підприємство. Це співпало з намірами шведської Electrolux розширити потужності у Східній Європі. З кількох причин їх вибір припав на Україну.

 

За чотири роки частка Electrolux і Zanussi на українському ринку зросла з 5,4 до 16,3%

Купівля компаній у Східній Європі була для Electrolux звичною справою. До цього компанія придбала підприємства у Польщі та Угорщині.

 

«Завод, розташований в Україні, давав можливість зміцнити наші позиції на ринках, що розвиваються, зокрема, російському та країн СНД, а також налагодити поставки до Західної Європи», - пояснює глава Electrolux в Центральній і Східній Європі Адам Чих.

 

Купівля підприємства, що знаходиться неподалік від працюючих заводів компанії в Угорщині, Румунії та Польщі, була вигідна з точки зору логістики.

 

«До того ж в Україні дуже низька вартість робочої сили - компанія економить і на цьому», - міркує Андрій Мокряков, аналітик консалтингової компанії Pro-Consulting.


Україна цікавила шведів і як ринок збуту. Згідно з даними GfK Ukraine, в 2010 році ринок великої побутової техніки в країні виріс на 24,5%, до 8,46 млрд гривень. І пральні машини увійшли в другу його групу за обсягами продажів. Низькі доходи українців шведів не збентежили.

 

«Купівельна спроможність в Україні на низькому рівні, але я думаю, що вона буде рости», - заявив віце-президент компанії Electrolux Ернесто Ферраріо в одному з інтерв'ю після угоди з Antonio Merloni.



У шведів пішов рік на те, щоб привести всі процеси у відповідність зі своїми стандартами. На заводі майже повністю змінився персонал і постачальники.

 

«Це дуже складний процес. Навіть з тими, хто залишився, довелося передомовлятися», - розповідає директор представництва Electrolux в Україні та на Кавказі Олександр Кузик.

 

Під брендом Electrolux завод почав роботу в квітні 2011 року, зосередившись на випуску пральних машин Slim Size шириною 34, 38 і 48 см. Саме на вузькі машини, за даними GfK, доводиться 88% продажів.

 

Сьогодні 80% пральних машин, які продаються у вітчизняних мережах під брендами Electrolux і Zanussi, вироблені в Україні. Ефект від наявності у Electrоlux локального виробництва проявився в 2014-2015 роках. Під час девальвації гривні ціни на її продукцію росли повільніше, ніж у конкурентів. Логічно, що попит зріс. «Цінова політика Electrolux була виваженою.

 

Не було різких стрибків через падіння гривні », - розповідає співвласник інтернет-магазину Rozetka.ua Владислав Чечоткін. Машини Zanussi подорожчали до 4500-10 000 гривень, Electrolux - до 5500-15 000 гривень.

 

«Ціна на аналогічну машину, зроблену в Європі, приблизно на 15% вища», - вказує Кузик.

 

За підрахунками Мокрякова, різниця в собівартості виробництва однієї пральної машини в Європі та Україні коливається від 20 до 40% на користь другої. На руку Electrolux грають і постійно підсилюються патріотичні настрої українців. Продукцію оснастили стікерами «Зроблено в Україні», на чому компанія акцентує увагу під час рекламних акцій.



Продажі Electrolux і Zanussi в Україні йдуть врозріз із загальною ринковою тенденцією. За підсумками 2014 року обсяг продажів побутової техніки в Україні знизився на 20-30%. А кількість проданих пральних машин за перше півріччя 2015-го впало на 43%, до 1800000 штук.

 

Electrolux ж, навпаки, вдалося наростити частку ринку і зберегти обсяги виробництва і реалізації. «У нас частка проданих пральних машин Electrolux в 2015 році зросла порівняно з 2014-м удвічі», - констатує Чечоткін. Згідно з даними GfK Ukraine, за перше півріччя 2015 частка ринку Electrolux і Zanussi збільшилася до 16,3%. Electrolux посіла друге місце за обсягом продажів пральних машин після LG, обігнавши таких потужних конкурентів, як Samsung і Indesit. І це не межа, упевнені в Electrolux, так як ринок ще не насичений.

 

За даними Держкомстату, на 100 домогосподарств зараз доводиться 88 пральних машин. З розрахунку, що в Україні близько 17 млн ​​домогосподарств, брак машин складає більше 2 млн штук. До цього варто додати 2-4 млн машин, які щорічно виходять з ладу. На думку Мокрякова, за рахунок місцевого виробництва, і, відповідно, цінової переваги, а також зростаючої довіри до українського продукту Electrolux може розраховувати на подальше зростання і вихід на показник в 20-23% ринку.



Виручку українського заводу в Electrolux не розкривають. У 2011, 2012 і 2013 роках, за даними Forbes, вона склала 429 млн, 521 млн і 479 млн гривень відповідно.

 

Конфлікт з Росією змусила Electrolux переглянути географію експорту продукції івано-франківського заводу. Якщо раніше на РФ припадало близько 80% експорту підприємства, то сьогодні лише 17,4%. Намагаючись компенсувати втрати, Electrolux торік почала освоювати нові ринки, налагодивши поставки з України в Грузію, Азербайджан, Киргизію і Узбекистан.

 

Президент Української асоціації виробників Олександр Громико впевнений, що у компанії є шанс наростити обсяги експорту і в ЄС. Після набуття чинності договору про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, що, як вважають українські влади, відбудеться на початку 2016 року, продукція Made in Ukraine в країнах ЄС буде продаватися без мит.

 

А поки 23,7% івано-франківської техніки їде в Польщу і Чехію, близько 10% - у Францію, Італію та країни Скандинавії.

 

«Але ми нарощуємо продажу в Центральній Європі», - підкреслює Кузик.

 

за матеріалами Forbes


08.09.2015 2580 1
Коментарі (1)

Вольдемар 2018.03.14, 21:21

ех би мені знайти справжнього постачальника , бренд-менеджера цієї компанії щоб купляти і купляти побутову техніку..!

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2390
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1258
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2550
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1642
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1738
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2170

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

370

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

535

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1739

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1129
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11087 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5089
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6283
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23327
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1503
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6052
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2125
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43649 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

755
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1084
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2054
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2509