Настав час для того, щоби на культурному фронті українство перейшло до наступу. Ми довго витримували культурну облогу антиукраїнської окупаційної влади, ми перемогли її не лише політично, але й морально, духовно, й тепер маємо повне право затвердити у власній хаті той спосіб осягнення світу, той вимір радості й ту красу, які споконвічно притаманні українському духу.
Прикарпатці знають, що славне місто поміж Бистрицями в останні десятиліття явило себе як твердий оплот української культури, як осередок сучасного українського традиційного мистецтва та центр вишколу молоді в модерній українській духовній традиції. Саме поєднання традиційного і сучасного зробило наше місто знаним в культурному полі не лише в Україні, але й серед українців, розсіяних по світу.
Однією з нагальних потреб українства є створення потужної сучасної культури, актуальної за формою та української за змістом. Культури модерного європейського міста. Ми повинні гідно відповісти російським диригентам інформаційної війни, які намагаються довести і світові і нашим співгромадянам на Сході і Півдні України, що, мовляв, українська культура є безнадійно провінційною, вторинною, старосвітською і сільською, що буцім то вона не спроможна дати світові ХХІ століття нічого вартого уваги.
Маю глибоке переконання, що Івано-Франківськ є саме тим містом, де українська культура європейського спрямування знаходить і знаходитиме зручний майданчик для свого розвитку. Ми вже бачимо в нашому місті такі небуденні прояви українського культурного поступу, як один з найперших в Україні Центрів сучасного мистецтва, як літературний Станіславський феномен, як обласний театр, що дивує глядачів сміливими експериментальними постановами, як філармонія, яка розвернулась обличчям і до світової класики і до сучасних пошуків в царині високої музики.
Імена франківських митців, таких як Юрій Андрухович, Роман Держипільський, Роман Бончук та багатьох інших тепер відомі не лише на Прикарпатті.
Картина Романа Бончука «Небесна сотня»буквально «підірвала» соціальні мережі в Інтернеті, фрагменти з неї користувачі (й не лише в Україні!) розібрали на заставки і «аватарки». Характерним для нової культурної доби Франківська стало бурхливе обговорення «фірмового стилю» міста. Вже тепер прикарпатські та європейські дизайнери пропонують принаймні дві цікаві концепції міського «бренд-буку» без якого у сучасному світі неможливо презентувати місто на міжнародному рівні. Важливо, що ці проекти творяться завдяки громадській ініціативі без жодної підтримки місцевої влади.
Така ініціатива та активність іванофранківців породжує оптимізм щодо місцевого культурного потенціалу. Але не лише від талановитих митців та молодих ентузіастів української культурної справи залежить перетворення столиці Карпатського краю у місто поетів і художників, вулицями якого мандруватимуть цінителі мистецтва. Потрібна конкретна цільова програма розвитку культури у Івано-Франківську і в цілому в області.
Потребують підтримки фестивалі, які притягуватимуть до міста туристів і в тому нам треба вчитись у європейських міст і наших львівських сусідів. В ідеалі фестивалі у туристичному місті мають відбуватись щотижня – кожні вихідні. В найближчий час можна казати про 15-20 тематичних і святкових фестів у Франківську – від Різдвяних Колядок-фесту до Свята ковалів, ярмарок на День Міста і серпневого Франко-фесту.
Ми не повинні чекати милості від чиновників. Головне, щоби бюрократія не заважала і не ставила палки в колеса, як це іноді траплялося. Місцевий бізнес може взяти на себе стартові видатки фестивального руху й вийти на оптимальний рівень вже у 2015 році. Фестивалі притягнуть до міста і області не лише туристів, але й інвестиції. Тисячі краян отримають роботу, цільові замовлення та перспективні контракти. А про те, що фестивалі на Прикарпатті нестимуть потужну українську національну енергію, годі й казати. Місто може прийняти на своїй території й патріотичні фестивалі на штиб знаменитого «Бандерштадту».
Як народний депутат, планую постійно тримати в полі зору підтримку культурних і мистецьких проектів на Прикарпатті і в обласному центрі. Тут знадобиться експертна рада з кураторів та організаторів культурного процесу. Спробуємо відродити ті проекти, які прославили Івано-Франківськ у дев’яності роки, наприклад «Імпрезу», яка притягувала до нашого міста не лише художню еліту України, але й славетних світових майстрів візуального мистецтва.
Підтримки потребують книгарні і бібліотеки, музеї і галереї, видавництва і творчі спілки. Думаю, що назріла необхідність створення у Івано-Франківську спеціального фонду розвитку міської культури. Фонд повинен виділяти гранти і нагороджувати преміями тих перспективних прикарпатських митців, чиї твори і проекти цікаві людям. Така премія має стати альтернативою чиновницьким проектам та відзнакам, які часто-густо надаються не за реальні заслуги, а за принципам «свій до свого». Гідне шанування таланту є прямим обов’язком держави.
Головна увага в цьому приділятиметься молоді. Адже знані майстри культури вже здатні захистити свої бренди. Талановита ж молодь потребує уваги і підтримки меценатів і державних органів. Як народний депутат добиватимусь і від обласної і від міської влади неухильного курсу на перетворення Прикарпаття на місце, де кожний внесок в українську культуру буде гідно пошанованим.
Українці мають гордо нести свій культурний доробок в світ. Час плачів та страхів минув. Настав час українського творчого наступу.
Олександр Шевченко,
депутат Івано-Франківської облради,
директор ТК "Буковель"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чат-люстрація з Олександром Шевченком
Олександр Шевченко: Захист соціально вразливих категорій громадян – обов’язок влади і суспільства
Мета: Івано-Франківськ - місто без теплокомуненерго
