Олександр Шевченко: Увійде в історію і прославить Україну той президент, котрий зробить суд незалежним

Нещодавно народний депутат України Олександр Шевченко взяв участь в ефірі програми «Право на владу».

 

Тема передачі стосувалась необхідності створення майбутнього антикорупційного суду.

 

«З 2014 року ми всі, як і міжнародна спільнота, чекали поки в Україні запрацюють суди. Але цього не сталося. І досі наповнювалися за квотним принципом: частину вирішує Банкова, частину вирішують депутати від провладної коаліції. Вони ж і суди формували на свої уподобання. Таким чином ми отримали ситуацію сьогодні, коли суди залежні від волі Президента чи якихось інших провладних чиновників. І тому міжнародна спільнота нам не довіряє», – зазначив Олександр Шевченко.

 

Також політик додав, що найгірше, з чим нині доведеться боротися українцям, це корупція. Цей процес впливає і на функціонування української системи правосуддя, і на процес створення антикорупційного суду.

 

«Я за те, щоб судді чи будь-які інші чиновники були забезпечені, щоб вони мали соціальні гарантії. Але якщо хтось із них візьме хоч одну гривню, він повинен отримати від десяти років і до пожиттєвого ув’язнення. І для корупціонерів треба зробити спеціальну тюрму, тому що сидіти прийдеться дуже довго. Без повної вертикалі, без некорумпованої першої поліцейської інстанції, не може бути повноцінного антикорупційного суду. Якщо запрацює апеляція антикорупційна, яка буде висвітлюватись журналістами, яка буде незалежна від влади, НАБУ і спеціальна антикорупційна прокуратура, тоді в нас усе вийде. І в результаті, боротьба з корупцією на першопочатках буде завершена», – поділився Олександр Шевченко.

 

Проте, на жаль сьогодні ситуація не з найкращих. І так звана «боротьба з корупціонерами», зазначив нардеп, нагадує радше показові вистави. Такі дійства, зазвичай, створюють красиву картинку на телебаченні, проте не дають жодного результату.

 

«В нашій країні боротьба з корупцією виглядає як спортивна рибалка. Показують нам по телевізору прекрасні фільми, як ловлять корупціонерів, з літаками. В результаті, розповідають, як ми добре будемо жити, бо вже ці хабарники сидять. Але ані народ, ані міжнародна спільнота уже не вірить у таку ситуацію. Ще рік, два, три назад я сподівався. Небесна Сотня, тисячі людей, які загинули на сході, – що це буде мотивацією для будь-якої влади не стати новими януковичами. На жаль, цього не сталось. Я хочу сказати, що якщо антикорупційний суд не запрацює, то ми продамо суверенітет, будемо маріонетками в руках то одних, то інших. Якщо не запрацює, не дай Бог, антикорупційний суд, на який не буде впливати ані Президент, ані Кабмін, ані перепрошую, США чи Росія, то нічого хорошого в далекій перспективі не буде», – сказав нардеп.

 

Також Олександр Шевченко додав, що на створення суду, перш за все, має бути воля керівників держави. В тому числі Президента.

 

«Судова гілка повинна бути незалежною. Я вам хочу сказати, що та людина, той Президент, який колись це зробить, який дозволить та ініціює закон про імпічмент президента, той який дозволить проголосувати у Верховній Раді про відкликання будь-якого чиновника, в тому числі і депутатів із їхніх посад: люди їх обирали і мають право відкликати, той дійсно прославиться, його будуть пам’ятати багато років. В будь-якому випадку створення антикорупційного суду буде. Хочуть наші чиновники цього, чи не хочуть. У цій інституції мають працювати абсолютно нові, незаплямовані люди. У нас нарешті має сформуватись судова еліта. Але не з тих старих чиновників, які були до цього. Щоб це сталося, раз у місяць всі судді, топ-чиновники, депутати, губернатори мають проходити детектор брехні. Якщо ти не пройшов детектор брехні, значить до тебе є питання у антикорупційного суду чи НАБУ», – сказав Олександр Шевченко.

 

Саме ця думка нардепа отримала найбільшу підтримку аудиторії. Своє схвалення слів Олександра Шевченка висловили майже 90 % присутніх у залі.

 

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook і Twitter, щоб першими дізнаватися про ключові події дня


29.01.2018 1036 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1901
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1000
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1613
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2816 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3907

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1102

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

615

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

429

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1146
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5755
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5307
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10707 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1297
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1395
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7622
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1081
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15939
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

505
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1510
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1959
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1848