ПАВЛО ФЕДОРУК. Інформаційні технології проти корупції

Вже майже століття у цивілізованому світі широко використовують освітні технології, які передбачають передачу знань на відстані — від того, хто навчає, до того, хто навчається. Такі системи отримали узагальнену назву – дистанційне навчання.

В Україні вагомий внесок у розвиток сучасної дистанційної системи навчання зробив франківчанин Павло Федорук. Павло Іванович — наймолодший в країні член-кореспондент  Академії технологічних наук, доктор технічних наук, завідувач кафедри інформаційних технологій та директор Центру інформаційних технологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вчений розробив унікальну математичну модель адаптивної системи дистанційного навчання і контролю знань.

 

 

 

Павле Івановичу, у чому особливість і новизна Вашої системи? 

Сьогодні більшість систем дистанційного навчання виглядають як набір однакових для всіх тестів, які використовуються для контролю знань. Вийшло так, що ми охопили велику аудиторію з різним рівнем початкових знань та іншими індивідуальними особливостями, які не дозволяють їм всім однаково вчитися. Виникло питання: як же цей процес індивідуалізувати? Власне, те, чим ми займаємося, — це системи нового управління, які передбачають індивідуальну навчальну траєкторію для кожного, хто навчається, залежно від того, який в нього рівень знань, як він швидко сприймає інформацію, наскільки висока якість засвоєння знань і багато інших параметрів, які стосуються моделі студента. Як розробники таких систем, ми маємо добрий імідж не тільки в Україні, а й у світі. Ми представили адаптивну систему дистанційного навчання та контролю знань “EduPRO” в різних країнах, на різних міжнародних конференціях, і на сьогодні вона вважається досить авторитетним у світі інструментом для індивідуалізації навчання.

 

Чи можливе запровадження дистанційного навчання в Україні?

В Україні є розуміння того, що дистанційне навчання потрібне. Як форма навчання воно навіть відображене в законі “Про вищу освіту”. Але коли дійшло до втілення в життя, трапилися, як це часто буває, цікаві речі. Тобто насправді немає нормативно-правових актів, які передбачають, наприклад, нарахування годин вчителю, який викладає в дистанційній формі навчання; використання так званих кредитів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу тощо.

І вийшло так, що якби ми хотіли зараз вчити і видавати диплом у дистанційній формі навчання, ми цього робити не можемо. Тому що умов для отримання ліцензії міністерством не розроблено. Є ніби початок легалізації такої форми, але немає завершення.

Скажімо, в багатьох країнах можна отримати диплом про вищу освіту, не виходячи зі свого помешкання. Це є дуже демократичним та часто єдиноможливим варіантом отримати вищу освіту, наприклад, для інвалідів. В Україні така система не працює. Поки що…

 

Для кого призначена ця система?

Дистанційна форма навчання може використовуватися як допоміжна при очному навчанні. Дуже багато сучасних університетів використовують при очному навчанні електронні курси, тести тощо. Тобто всю самостійну роботу перенесли в мережу. І це якраз ті елементи, які формують систему дистанційного навчання. Зрозуміло, що дистанційна система використовується в заочному навчанні, екстернаті, післядипломному навчанні, підвищенні кваліфікації, корпоративних навчальних системах. І в принципі, в Україні всі ці форми тим чи іншим чином представлені.

Зокрема, є декілька університетів, які отримали статус пілотних проектів з навчання дистанційної форми. Вони мають право видавати дипломи, навчаючи студентів дистанційно. Це Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова і Хмельницький національний університет. Але, попри те, вони використовують класичні схеми дистанційного навчання, які вчать всіх однаково.

 

Які недоліки класичного дистанційного навчання?

Однакове для всіх навчання – це рух у тупик, тому що воно не передбачає добре організованого зворотнього зв'язку. Такою системою можуть користуватися люди, рівень знань яких вже передбачений в цій системі. Тому що вона ні для кого індивідуально не коригується, і ті, хто навчається, в процесі навчання змушені адаптовуватися до цієї системи.

 

Чи вдалося виправити ці недоліки?

Ми навчили систему пристосовуватися до того, хто навчається. Тобто вона, використовуючи адаптаційні механізми (теорію штучного інтелекту, інтелектуальних систем), передбачає можливість збору інформації про того, хто навчається, а потім може визначити для нього кожен наступний навчальний крок. Ми розробили технологію квантування знань, тобто знання поділяються на найменші неподільні частинки — кванти, які формують базу знань. Відповідно, з цієї бази знань ми створюємо кожен навчальний блок, з нього формується навчальний крок, а він далі формує навчальний курс. У цьому процесі ми отримуємо контроль знань, корекцію навчальної траєкторії і потім підсумковий контроль знань. В таких автоматизованих системах, де велика частина навчальних функцій перекладається на машину, виникає потреба  оптимізованого контролю. Тому в світі давно використовуються тестові технології.

 

Але тестові технології допомагають виявити теоретичні знання, а практичні — не завжди. Наприклад, знання іноземної мови...

Знову ж, підходимо до цього напрямку з новаторського боку і запроваджуємо так звані адаптивні тести. Тобто тест передбачає, що наступне запитання залежить від попередньої відповіді. Це знову дає налаштування системи до того, хто тестується. Якщо людина не може відповісти на прості питання, то, можливо, нема сенсу їй ставити складні. Якщо людина добре орієнтується в якійсь тематиці матеріалу, то, можливо, не варто її в цій тематиці далі запитувати і декілька разів повторювати з різного боку запитання. Тобто є ряд таких адаптаційних параметрів, які дозволяють пристосувати тест до того, чиї знання ми контролюємо.

 

Чи потрібно, на Вашу думку, і надалі використовувати тестову систему для вступу у ВНЗ?

Ми п'ять років використовували тестову систему вступу до того часу, як було введено ЗНО. Наша система передбачає можливість отримати індивідуальний пакет завдань. Тобто кожен абітурієнт мав унікальний пакет тестових завдань, який ніде в жодного абітурієнта не повторювався, тому можливість впливу чи підказки чи чогось іншого автоматично виключали — це перше. Друге — обробка результатів. Відповіді на такі тести оброблялися автоматично, тобто сканувалися, як це відбувається зараз у зовнішньому незалежному оцінюванні. Але, на відміну від системи ЗНО, результати миттєво показувалися на екрані в актовому залі через мультимедійний проектор. Відповідно, прозорість процедури була досягнута за рахунок того, що не було перерви між здачею абітурієнтами робіт і обробкою результатів.

Система зовнішнього незалежного оцінювання, як і кожна нова технологія, має свої певні плюси-мінуси, і в процесі її впровадження ці мінуси потрібно долати. В попередні роки якісь вузи отримали кращих студентів, якісь – гірших. Хтось отримав тих, які на першому курсі чомусь не змогли підтвердити того рівня знань, який був у них у сертифікатах. Такі невідповідності зменшують рівень довіри до ЗНО. Але в принципі цей процес повинен продовжуватися.

 

То як викорінити корупцію у вишах?

Можна говорити про різні психологічно-філософські аспекти. Наприклад, що спочатку її треба викорінити в свідомості, і це було б ідеально. Але, як технократ, я не буду зачіпати цей бік. Якщо говорити про механізми, які максимально унеможливлюють корупцію, тоді мова має йти про впровадження комп'ютерного тесту контролю знань з автоматичною його обробкою без участі людини. І тоді не потрібно буде щось забороняти, контролювати, залучаючи відповідні правоохоронні структури, бо не буде прецеденту.

 

Марія Гаврилюк, ГК


31.03.2011 Марія Гаврилюк 3107 2
Коментарі (2)

пан пупець 2011.04.01, 00:45
О! В Станіславі є ще трохи мудрих людей.
Машка 2011.04.01, 19:01
Корупція непереможна, але давити гадину треба.
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2204
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1112
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1418 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2286
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3761
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2722

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

749

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2502

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

927

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1379
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2476
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19918
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1452
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21446
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9254 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

796
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

706
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1451
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1230
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1603