Павло ФЕДОРУК: «Виграє нація, яка найбільш інтелектуально озброїться»

 


Наймолодший в Україні академік Академії технологічних наук Павло Федорук став стипендіатом Кабінету Міністрів у тридцять чотири. Розроблена ним адаптивна система дистанційного навчання на базі інтелектуальних інтернет-технологій сколихнула науковий світ. Сьогодні науковця вважають одним з найкомпетентніших фахівців у цій галузі. Сфера зацікавлень молодого вченого на межі кібернетики, семіотики й філософії, де, на думку провідних епістеміологів, людство чекають великі відкриття, які започаткують епоху П’ятої науково-технічної революції.

 

 

 

 

— Як випускникові  Івано-Франківської школи №18 і Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника вдалося здивувати світ?


— Донині із вдячністю згадую своїх наставників. Поруч з іменами світил вітчизняної науки пригадую також вчительку англійської мови Дарію Іванівну Барту. Адже завдяки знанням з іноземної зміг презентувати свої наукові здобутки в міжнародних фахових виданнях. А водночас міг ознайомитися, що робиться там.

Більше половини працівників у розвинутих країнах зайняті у сфері інтелектуальної діяльності. Знання нині швидко старіють. Сучасній людині слід підвищувати свою кваліфікацію без відриву від виробництва: і в гірській глибинці, і в столичному офісі.

А наша система дистанційного навчання з використанням систем штучного інтелекту здатна адаптуватися до кожного, хто хоче навчатися. Іншими словами, це комплексна система, в основі якої лежить теорія побудови адаптивних систем дистанційного навчання на базі інтелектуальних інтернет-технологій.

 

— Що це дає нашій державі?


— Якісне переформатування наукової бази країни та виведення її на орбіту сучасних знань і технологій. Я цілеспрямовано працював у новій царині науки і звірявся набутками зі світом. Не лінувався публікуватись в авторитетному міжнародному видавництві «Акта прес», що має низку поважних наукових журналів у паперовому й електронному варіантах. Адже важливо, коли на конференціях, симпозіумах звучить не лише прізвище, а й держава, яку представляє науковець. Україна, на жаль, представлена ще дуже мало.

 

 

— Як гадаєте, чому?


— Мовна причина, а також недофінансування — звідси недостатність матеріальної і моральної мотивації здібних людей працювати в науці. От, скажімо, зі ста працівників наукової установи на симпозіум за кордон можуть поїхати лише четверо науковців. Це число можна збільшити, якби в державі була продумана, послідовна, а не випадкова мотивація займатися наукою.

 

— Ви не відгукнулися на запрошення працювати за кордоном. Яка ваша мета в Україні?


— Створюю наукову школу і кафедру інформаційних технологій у своїй альма-матер. Цікаво творити українську кібернетику XXI сторіччя.

 

— Чи відчуваються проблеми з фахівцями у вашій новітній галузі?


— Так, ті талановиті люди, з якими починав, сьогодні за кордоном. Маємо сімдесятирічних грандів науки і прогалину з науковцями середнього та молодого віку.

 

— З якими вітчизняними вишами співпрацюєте? Хто нині лідер у галузі наукових, навчальних інтернет-технологій?


— Активно співпрацюємо з Київським національним університетом ім. Т. Шевченка, Національним технічним університетом «КПІ», Інститутом штучного інтелекту в Донецьку. Наші розробки використовують 14 вітчизняних структур. Послуговуємося досвідом таких  країн, як Великобританія, Японія. У США, наприклад, річний обсяг у галузі дистанційного навчання становить $10 млрд.

 

— Чому наші університети не потрапили до 500 кращих у Європі?


— Наші виші не ввійшли до рейтингу згідно з критеріями, які встановлюють ті, хто їх обирає. Про це вже частково йшлося: оцінюють наукові публікації в міжнародних фахових виданнях, відповідно — індекс їх цитування. Знову дається взнаки та сама мотивація: щоб демонструвати освітні, наукові напрацювання, потрібне відповідне технічне забезпечення, системна робота суспільства у цьому напрямі.

Багато талановитої молоді, наприклад, з Івано-Франківщини навчається за кордоном, зокрема у Польщі. Там створено умови, навчання обходиться дешевше, студенти опановують одразу три іноземні мови, одержують адаптований до європейських вимог диплом,їх забезпечують місцем праці. Також ринок фахівців відповідає потребам держави, чого, на жаль, у нас ще немає. Маємо багато вишів, приватних зокрема, які вчать хіміків та фізиків без сучасних лабораторій. Переважають «модні професії», а не ті, що потрібні державі. За кордоном є фонди, які, прицільно орієнтуючись на потребу, вкладають кошти в освіту і науку. Вона сьогодні приносить на кожну умовну одиницю найбільші дивіденди. А доки ми дискутуємо про десятирічну чи дванадцятирічну освіту, світ займається її якістю. Завтра виграє та нація, яка найбільш інтелектуально озброїться.

 

— Як переможець обласного конкурсу в номінації «Відомий науковець» Павло Федорук ще якось прислужився рідній Івано-Франківщині?


— Взяли під свою опіку видавництво «Плай», яке продукує наукову та іншу літературу. Впроваджуємо пілотний в Україні проект електронного медичного паспорта. З інститутом туризму Прикарпатського національного університету за кошти ЄС впроваджуємо систему дистанційних курсів підвищення кваліфікації фахівців туристичної галузі, щоб успішно долучити область до участі в Євро-2012.

 

— А голова від цієї праці та науки не болить?


— Ні, переключаюся на улюблену музику. Після закінчення музичної школи мені, до речі, пророкували кар’єру альтиста.

А щоб відпочити, люблю з дружиною і донечками поїхати до батьківського села на Снятинщині. Тут маємо чималий яблуневий садок. А ще  біжу до спортзалу, на самбо, встигаю складати творчі проекти з молодими талановитими прикарпатськими художниками.

 

 

Ольга ЛОБАРЧУК, 
«Урядовий кур’єр»

 

ДОСЬЄ «УК»

Павло ФЕДОРУК. Народився 15 травня 1972 року у Львові. Завідувач кафедри інформаційних технологій Прикарпатського університету. Очолює секцію дистанційної освіти Міжнародної асоціації наукових досліджень. Член  Міжнародного комітету рефері з оцінки розробок та робіт молодих учених світу. Автор 80 наукових праць. Призидент Івано-Франківської обласної федерації бойових мистецтв.


Коментарі (3)

Cпокій 2011.09.20, 16:24
Так-таки один, на все місто? :))
вуя 2011.09.20, 13:46
Мудрий чувак, вчив мене в універі
Пуцер 2011.09.20, 14:13
Шкода що він в нас один такий.
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4001
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2181
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2402
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5505
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21256
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3226

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

987

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1015

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1790

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1756
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7498 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15643
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9055
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3960
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

908
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

822
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5094
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42538 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

523
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

751
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1676
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1604