Пол Кругман: Велика депресія в Європі вже почалася

 

 

В своей последней колонке в газете New York Times известный американский экономист и публицист, лауреат Нобелевской премии по экономике Пол Кругман в который раз разоблачает политику европейских лидеров. Подорожание кредитов для Италии и Испании в последние две недели подхлестнуло волну новых публикаций экономистов, которые настаивают, что, вводя жесткую экономию в госрасходах, европейские страны сами лезут в петлю.

 

 
Если Европа не откажется от экономии, ей придется отказаться от единой валюты.

 

Пол Кругман: В прошлую субботу газета Times напечатала репортаж об участившемся в последнее время феномене в Европе: "самоубийство из-за экономического кризиса", когда люди накладывают на себя руки, отчаявшись найти работу или потеряв собственный бизнес. Это, без преувеличения, была душераздирающая история. Однако, я уверен, что не был единственным читателем, у которого мелькнула мысль, не относится ли эта история, скорее, к лидерам Европы, которые наметили экономическое самоубийство для всего континента.

 

Еще несколько месяцев назад у меня была надежда по поводу Европы. В конце прошлой осени страны еврозоны находились на краю финансового краха и Европейский центробанк пришел им на помощь. ЕЦБ выделил банкам неограниченные временем кредиты под залог государственных облигаций европейских правительств. Это решение напрямую помогло частным финансовым организациям и косвенно правительствам ЕС и как результат "погасило" панику. В тот период был лишь один вопрос: сможет ли смелый и эффективный шаг ЕЦБ стать началом более широкого осмысления ситуации, в результате чего европейские лидеры кардинально изменят финансовую политику. Однако этого не случилось. Все произошло наоборот: они стали еще активнее проводить старую, провалившуюся политику. И самое тревожное то, что, похоже, уже ничто не сможет заставить политиков Европы поменять этот курс.

 

Рассмотрим ситуацию в Испании, которая сегодня является эпицентром кризиса. Это страна переживает не просто рецессию, а самую настоящую депрессию. Безработица в Испании достигла 23,6%, что сравнимо с уровнем безработицы в Америке во время Великой депрессии. Распространившийся на рынке пессимизм по поводу будущего страны еще больше взвинчивает проценты по займам для Мадрида, что еще сильнее усугубляет ситуацию.

 

Самое интересное то, что Испания не была финансово расточительной страной и накануне кризиса имела невысокий долг и бюджетный профицит. Но, к сожалению, там был огромный "пузырь" на рынке недвижимости, который отчасти возник из-за безудержного кредитования финансовыми организациями Германии испанских банков. Когда "пузырь" лопнул, экономика оказалась на мели. Следует отметить, что финансовые проблемы – это последствие начавшейся в Испании депрессии, а никак не наоборот.

 

Тем не менее из Берлина и Франкфурта продолжают поступать рекомендации о продолжении проведения политики жесткой финансовой экономии. Все это абсурд и сумасшествие.

 

Европа уже несколько лет упорно внедряет различные программы жесткой экономии, которые в итоге привели депрессивные экономики континента в состояние большей депрессии. В связи с тем, что инвесторы смотрят на общее состояние национальной экономики, определяя способность страны вернуть долг, программы по сокращению расходов не помогают снижать ставки по займам.

 

Какая всему этому альтернатива? В 1930-х годах – эра, которая по многим критериям уже началась в Европе, - основным условием выхода из депрессии был отказ от золотого стандарта. Подобным шагом могли бы стать отказ от евро и восстановление национальных валют. Конечно, некоторые скажут, что это немыслимо и может привести к катастрофическим последствиям как в экономике, так и в политике. Но проводить политику жесткой экономии в странах, которые уже страдают от безработицы уровня Великой депрессии, по-настоящему непостижимо.

 

Но если европейцы хотят сохранить евро, они должны искать альтернативный курс, и формы его довольно ясны. Европе необходимы направленная на стимулирование роста политика, которая позволяет странам иметь относительно высокую инфляцию, а также проведение экспансионистской финансово-бюджетной политики, которая разрешает увеличение денежной массы. Даже следуя этим рекомендациям, периферийные страны ждут длительные годы тяжелой жизни. Но в этом случае у них будет хоть какая-то надежда на выход из затянувшегося кризиса.

 

 vestifinance.ru


23.04.2012 1271 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

462
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

917
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2224 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3300
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2742 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5539

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

621

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

798

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1270
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8630
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11079
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5472
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

539
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

894
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

714
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22790
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5614
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

628
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1275
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1256
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1492