Правозахисники Росії оскаржують у суді "приєднання" Криму

 

 

Керівник російського Товариства захисту прав споживачів "Громадський контроль" Михайло Аншаков і його соратники подали скаргу до Конституційного суду Росії, в якій заперечується конституційність закону про "приєднання Криму і Севастополя до РФ".

 

Про це Аншаков розповів в інтерв’ю "Радіо Свобода".

 

"У цій скарзі, поданій до Конституційного суду, просимо визнати невідповідним Конституції федерального конституційного закону про прийняття Криму і Севастополя до складу Російської Федерації, і там ми посилаємося на пріоритет міжнародного права, який закріплений у статті 15-й, частини 4-ї Конституції Російської Федерації", - розповів Аншаков.

 

Він пояснив, чому саме зараз правозахисники звернулись до КС:

"Ми вирішили звернутись до Конституційного суду ще восени минулого року, але у зв’язку з особливостями законодавства це не можуть просто зробити громадяни, які вважають, що їхні права порушені ухваленням того чи іншого федерального закону. Тут потрібно, щоб права були порушені в конкретній справі, розглянутій в суді".

 

"Для цього восени минулого року ми подали на реєстрацію документи міжнародного громадського руху "Союз на підтримку російсько-української дружби" одне з відділень якого було створено в Криму", - каже Аншаков.

 

За його словами, міністерство юстиції відмовило у реєстрації цього руху, пославшись на федеральний конституційний закон про прийняття Криму і Севастополя в Російську Федерацію.

 

"Пізніше ми пішли до суду, і ось приблизно півтора місяця тому Замоскворецький районний суд підтвердив це рішення Мін'юсту і знову ж відмовив нам із посиланням на федеральний конституційний закон про прийняття Криму і Севастополя в Російську Федерацію. Тоді у нас з’явилося процесуальне право на звернення до Конституційного суду. Що ми, власне, і зробили", - пояснив Аншаков.

 

За його словами, правозахисники не мають особливих ілюзій з приводу цієї справи:

"Природно, сама по собі скарга містить наші вимоги, і основне – визнати неконституційним цей федеральний закон. Хоча ми не будуємо ніяких ілюзій щодо цього, прекрасно розуміючи, що Конституційний суд не є повністю незалежним органом, і в такого роду питаннях він схильний частіше керуватися міркуваннями політичної доцільності".

 

На думку Аншакова, важливо привернути увагу громадськості, насамперед юридичної громадськості, для обговорення цієї теми, на яку накладено табу.

 

"Оскільки конституцію порушили шляхом такого неконституційного ухвалення приєднання двох суб’єктів до складу Російської Федерації, це може мати найсерйозніші і небажані наслідки для нашої правової системи, для практики застосування права. Тобто фактично відбулася зміна конституційного ладу. Про це потрібно говорити. Ми вважаємо, що робимо дуже важливу справу", - зазначив правозахисник.

 

За його словами, законом відводиться термін у три місяці на ухвалення рішення про те, чи припустима ця скарга, і чи буде він її розглядати, чи ні.

 

"Протягом трьох місяців ми чекаємо відповідного рішення Конституційного суду з цього питання", зазначив Аншаков.

 

За його словами, питання про відповідність російській Конституції – виключно в компетенції Конституційного суду Росії, ніякі міжнародні суди це питання вирішити не можуть:

"Але ми будемо намагатися зі свого боку щонайменше привернути увагу юридичної громадськості, фахівців із конституційного права, для того щоб все-таки це питання в російському юридичному дискурсі публічно обговорювалося. Це завдання для нас цілком посильне".

 

"Зараз вже з’являються певні відгуки на нашу оцінку ситуації, і якщо Росія хоче все-таки залишатися далі правовою державою, то ця ситуація, коли фактично відбулася зміна конституційного ладу, абсолютно неприйнятна, її доведеться вирішувати. Тут навіть незалежно від того, який політичний курс у керівництва країни, ситуація неприйнятна саме з правової точки зору", - зазначив Аншаков.

 

Раніше Роскомнагляд вніс до чорного списку блог Аншакова. Громадська палата Росії направила до Генпрокуратури РФ запит про перевірку резонансної пам’ятки для туристів, які збираються до Криму, на наявність ознак посягання на основи конституційного ладу.


03.07.2015 408 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1312 2
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

598
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1931
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1608
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1553 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1399

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

779

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

687

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

933

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

2023
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

373
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1404
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

883
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

349
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1571
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1159
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1756 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

549
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

817
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1358
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1685
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1159