У перший день лютого славне століття зустріла Любов Дмитрівна Керницька.
Поважну ювілярку у цей день вітала велика, дружня і любляча родина, яка вважає свою матір і бабцю живим талісманом, берегинею. У числі перших, хто привітав особливу іменинницю були сільський голова Сергій Шевченко, депутат районної ради Василь Бегей та депутат обласної ради Орися Книшук. Вони вручили квіти, пам’ятний дарунок і грошову нагороду, інформує Снятинська РДА.
Вітальну адресу та квіти від районного керівництва, голови Снятинської РДА Романа Маліновського та голови районної ради Івана Угрина ювілярці вручили заступник голови райради Петро Маліборський та керівник апарату райдержадміністрації Ігор Королько, бажаючи щиросердечній бабусі духовних сил і волі жити далі.
Непроста, але така цікава доля була у жінки, яка народилася в селі Зібранівка 1 лютого 1916 р. в селянській сім’ї, де крім неї виростало ще троє дітей — брати Михайло, Василь, сестра Марія. Коли дівчинці було 7 років, померла мама, а через рік і тато.
Опікуном сирітки стала тітка Софа (мамина сестра). Дитинство було важке. Дівчина згодом була змушена ходити на зарібки в найми по селах Покуття. У селі Торговиця на Городенківщині познайомилася із наймитом (поляком) Казимиром Керницьким із Кулачківців. Молоді полюбили одне одного і своє весілля відсвяткували в Зібранівці у 1936 році. У 1938 р. народилася дочка Ганнуся, а в 1940-у і син Мирослав.
Казимир працював у Зібранівці стельмахом. У сорокові роки німці насильно забирали українців до Німеччини на роботу. Казимир тяжко проливав свій піт на німецьких гірничих шахтах. Довго жінка залишилася одна з двома дітьми. Казимир повернувся на рідну землю аж у 1953 році.
Все своє життя баба Їлена Казиха (то у паспорті вона Любов), як її по-доброму називають і досі, пропрацювала в колгоспі, аж до виходу на пенсію. Жінка, незважаючи на великі і надважкі випробування, має веселу вдачу і навіть тепер любить пожартувати з молодшими. На столітті вона проявила свій оптимізм і вдячність Господу за прожитий вік. Уже чверть віку як вдова, бо 1991 року помер чоловік Казимир, а в 2011 році у місті Здолбунів на Рівенщині сестра Марія.
Має 2 дітей, доньку Ганну та сина Мирослава, а ще 7 онуків, 21 правнука, 8 праправнуків. Усі вони щиро бажають рідній ювілярці многая літ.
