Прикарпатські письменники виступили за повернення політики діалогу між Україною та Польщею

Громадські й культурні діячі з Польщі та України заявили свій протест проти ескалації конфронтаційної політики між двома державами. Серед підписантів – і прикарпатці.

Відповідне звернення під назвою "Разом будувати Європу ХХІ століття" опублікував сайт "Збруч", пише ІП.

Підписанти переконані, що "ця політика нищить зусилля й доробок кількох поколінь поляків та українців, які привели до діалогу, співпраці та дружби між нами".

На їх думку, попри трагічне сплетіння історії українців та поляків у минулих століттях і криваві конфлікти ХХ століття, розділити назавжди українців і поляків не вдалося. Після 1989 і 1991 років "неможливе стало можливим",

"..гасло "Нема вільної Польщі без вільної України і вільної України без вільної Польщі" набуває нового значення: воно означає нашу відповідальність за майбутнє наших країн і всієї Європи – зокрема, за подолання трагічного історичного спадку", – йдеться у зверненні.

Українцям і полякам, твердять підписанти, вдалося утвердити нове партнерство, тому що наші країни розпочали діалог, що будується на основі стандартів, прийнятих у Західній Європі після 1945 року. "Тобто ми шукали те, що зближує і єднає народи, а не те, що ділить їх; шукали виходу з історичної пастки шляхом далекої від політизації праці істориків та освіти", – говориться у зверненні.  

"У стосунках між Польщею та Україною ми хочемо повернення політики, що спирається на справжній діалог, а не на диктат однієї зі сторін. Хочемо політики, яка звернена до сьогодення і до майбутнього! Будьмо свідомі тієї відповідальності, що лежить на наших плечах, і того шансу, який стоїть перед нами!", – звертаються автори документа до українців, поляків, а передусім, до політиків,  оскільки, на їхню думку, саме вони несуть остаточну відповідальність за відносини між нашими країнами.

Автори переконані, що конфронтації між українцями і поляками часто інспіровані Росією і обов'язково призводять до спільної поразки наших країн. Відповідно, протидіяти національному егоїзму і російському імперіалізмові легше разом.

Підписи з України:

Юрій Андрухович, перекладач Бруно Шульца

Євген Бистрицький, професор, Інститут філософії НАН Украіни  

Тарас Возняк, політолог, редактор незалежного культурологічного часопису "Ї"

Микола Горбаль, дисидент, громадський активіст 

Євген Глібовицький, засновник, експертна компанія pro.mova

Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету

Вл. Борис Ґудзяк, правлячий єпископ єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, президент Українського католицького університету

Орест Друль, редактор, інтернет-видання Zbruč

Євген Захаров, правозахисник, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Олександр Зінченко, історик, публіцист

Йосип Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад Украіни, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор проекту "Історична правда"

Георгій Коваленко, протоієрей, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості

Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (2014), громадський діяч

Ростислав Лужецький, художник, видавець

Андрій Любка, літератор

Юрій Макаров, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Віталій Нахманович, історик, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування памʼяті жертв Бабиного Яру

Віталій Портников, журналіст, співголова Українсько-Польського форуму партнерства

Тарас Прохасько, письменник

Олег Репецький, генеральний директор підприємства "Комора"

Микола Рябчук, письменник і публіцист, президент Українського ПЕН-клубу

Назар Стригун, актор, директор проекту "Сестри Тельнюк"

Галя Тельнюк,  співачка, поетеса

Леся Тельнюк, композитор, співачка

Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера", Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Наталя Яковенко, історик, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Оксана Забужко, письменниця

Підписи з Польщі:

Edwin Bendyk (Едвін Бендик), публіцист

Iza Chruślińska (Іза Хруслінська), публіцистка, громадська діячка

prof. Przemysław Czapliński (Пшемислав Чаплінський), професор сучасної літератури, Університет імені Адама Міцкевича в Познані

Tomasz Dostatni (Томаш Достатні), домініканин, публіцист

prof. Barbara Engelking (Барбара Енґелькінґ), соціолог, Польська Академія Наук

prof. Andrzej Friszke (Анджей Фрішке), історик, Польська Академія Наук

prof. Irena Grudzińska-Gross (Ірена Ґрудзінська-Ґросс), історик літератури, Прінстонський університет

Agnieszka Holland (Аґнєшка Голланд), режисерка

Konstanty Gebert (Константи Ґеберт), публіцист

Krystyna Janda (Кристина Янда), акторка

Danuta Kuroń (Данута Куронь), голова Освітньої фундації Яцека Куроня

Jarosław Kurski (Ярослав Курський), заст. головного редактора "Gazety Wyborczej"

prof. Andrzej Leder (Анджей Ледер), філософ культури, Польська Академія Наук;

prof. Andrzej Mencwel (Анджей Менцвель), культуролог, Варшавський університет

Adam Michnik (Адам Міхнік), головний редактор "Gazety Wyborczej"

Andrzej Seweryn (Анджей Северин), директор Польського Театру у Варшаві

Sławomir Sierakowski (Славомір Сєраковський), соціолог, головний редактор "Krytyki Politycznej"

Paweł Smoleński (Павел Смоленський), репортер

Grażyna Staniszewska (Ґражина Станішевська), суспільна діячка, кол. євродепутатка

Krzysztof Stanowski (Кшиштоф Становський), суспільний діяч

Andrzej Stasiuk (Анджей Стасюк), письменник

Monika Sznajderman (Моніка Шнайдерман), антрополог культури, видавчиня

Olga Tokarczuk (Ольга Токарчук), письменниця

prof. Joanna Tokarska-Bakir (Йоанна Токарська-Бакір), антрополог культури, Польська Академія Наук;

Piotr Tyma (Петро Тима), історик, голова Обʼєднання українців у Польщі

prof. Anna Wolff-Powęska (Анна Вольфф-Повенська), історик ідеї, Університет імені Адама Міцкевича в Познані

Krystyna Zachwatowicz-Wajda (Кристина Захватовіч-Вайда), сценографістка

Adam Zagajewski (Адам Заґаєвський), поет


11.03.2018 980
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1875
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

912
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1158
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1595
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2792 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3888

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1079

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

596

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

421

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1128
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5734
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5286
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10686 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1358
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7612
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1050
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1170
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15916
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

486
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1485
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1936
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1816