Прикарпатські письменники виступили за повернення політики діалогу між Україною та Польщею

Громадські й культурні діячі з Польщі та України заявили свій протест проти ескалації конфронтаційної політики між двома державами. Серед підписантів – і прикарпатці.

Відповідне звернення під назвою "Разом будувати Європу ХХІ століття" опублікував сайт "Збруч", пише ІП.

Підписанти переконані, що "ця політика нищить зусилля й доробок кількох поколінь поляків та українців, які привели до діалогу, співпраці та дружби між нами".

На їх думку, попри трагічне сплетіння історії українців та поляків у минулих століттях і криваві конфлікти ХХ століття, розділити назавжди українців і поляків не вдалося. Після 1989 і 1991 років "неможливе стало можливим",

"..гасло "Нема вільної Польщі без вільної України і вільної України без вільної Польщі" набуває нового значення: воно означає нашу відповідальність за майбутнє наших країн і всієї Європи – зокрема, за подолання трагічного історичного спадку", – йдеться у зверненні.

Українцям і полякам, твердять підписанти, вдалося утвердити нове партнерство, тому що наші країни розпочали діалог, що будується на основі стандартів, прийнятих у Західній Європі після 1945 року. "Тобто ми шукали те, що зближує і єднає народи, а не те, що ділить їх; шукали виходу з історичної пастки шляхом далекої від політизації праці істориків та освіти", – говориться у зверненні.  

"У стосунках між Польщею та Україною ми хочемо повернення політики, що спирається на справжній діалог, а не на диктат однієї зі сторін. Хочемо політики, яка звернена до сьогодення і до майбутнього! Будьмо свідомі тієї відповідальності, що лежить на наших плечах, і того шансу, який стоїть перед нами!", – звертаються автори документа до українців, поляків, а передусім, до політиків,  оскільки, на їхню думку, саме вони несуть остаточну відповідальність за відносини між нашими країнами.

Автори переконані, що конфронтації між українцями і поляками часто інспіровані Росією і обов'язково призводять до спільної поразки наших країн. Відповідно, протидіяти національному егоїзму і російському імперіалізмові легше разом.

Підписи з України:

Юрій Андрухович, перекладач Бруно Шульца

Євген Бистрицький, професор, Інститут філософії НАН Украіни  

Тарас Возняк, політолог, редактор незалежного культурологічного часопису "Ї"

Микола Горбаль, дисидент, громадський активіст 

Євген Глібовицький, засновник, експертна компанія pro.mova

Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету

Вл. Борис Ґудзяк, правлячий єпископ єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, президент Українського католицького університету

Орест Друль, редактор, інтернет-видання Zbruč

Євген Захаров, правозахисник, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Олександр Зінченко, історик, публіцист

Йосип Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад Украіни, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор проекту "Історична правда"

Георгій Коваленко, протоієрей, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості

Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (2014), громадський діяч

Ростислав Лужецький, художник, видавець

Андрій Любка, літератор

Юрій Макаров, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Віталій Нахманович, історик, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування памʼяті жертв Бабиного Яру

Віталій Портников, журналіст, співголова Українсько-Польського форуму партнерства

Тарас Прохасько, письменник

Олег Репецький, генеральний директор підприємства "Комора"

Микола Рябчук, письменник і публіцист, президент Українського ПЕН-клубу

Назар Стригун, актор, директор проекту "Сестри Тельнюк"

Галя Тельнюк,  співачка, поетеса

Леся Тельнюк, композитор, співачка

Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера", Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Наталя Яковенко, історик, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Оксана Забужко, письменниця

Підписи з Польщі:

Edwin Bendyk (Едвін Бендик), публіцист

Iza Chruślińska (Іза Хруслінська), публіцистка, громадська діячка

prof. Przemysław Czapliński (Пшемислав Чаплінський), професор сучасної літератури, Університет імені Адама Міцкевича в Познані

Tomasz Dostatni (Томаш Достатні), домініканин, публіцист

prof. Barbara Engelking (Барбара Енґелькінґ), соціолог, Польська Академія Наук

prof. Andrzej Friszke (Анджей Фрішке), історик, Польська Академія Наук

prof. Irena Grudzińska-Gross (Ірена Ґрудзінська-Ґросс), історик літератури, Прінстонський університет

Agnieszka Holland (Аґнєшка Голланд), режисерка

Konstanty Gebert (Константи Ґеберт), публіцист

Krystyna Janda (Кристина Янда), акторка

Danuta Kuroń (Данута Куронь), голова Освітньої фундації Яцека Куроня

Jarosław Kurski (Ярослав Курський), заст. головного редактора "Gazety Wyborczej"

prof. Andrzej Leder (Анджей Ледер), філософ культури, Польська Академія Наук;

prof. Andrzej Mencwel (Анджей Менцвель), культуролог, Варшавський університет

Adam Michnik (Адам Міхнік), головний редактор "Gazety Wyborczej"

Andrzej Seweryn (Анджей Северин), директор Польського Театру у Варшаві

Sławomir Sierakowski (Славомір Сєраковський), соціолог, головний редактор "Krytyki Politycznej"

Paweł Smoleński (Павел Смоленський), репортер

Grażyna Staniszewska (Ґражина Станішевська), суспільна діячка, кол. євродепутатка

Krzysztof Stanowski (Кшиштоф Становський), суспільний діяч

Andrzej Stasiuk (Анджей Стасюк), письменник

Monika Sznajderman (Моніка Шнайдерман), антрополог культури, видавчиня

Olga Tokarczuk (Ольга Токарчук), письменниця

prof. Joanna Tokarska-Bakir (Йоанна Токарська-Бакір), антрополог культури, Польська Академія Наук;

Piotr Tyma (Петро Тима), історик, голова Обʼєднання українців у Польщі

prof. Anna Wolff-Powęska (Анна Вольфф-Повенська), історик ідеї, Університет імені Адама Міцкевича в Познані

Krystyna Zachwatowicz-Wajda (Кристина Захватовіч-Вайда), сценографістка

Adam Zagajewski (Адам Заґаєвський), поет


11.03.2018 821
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1312 2
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

598
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1931
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1608
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1553 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1399

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

779

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

687

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

933

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

2023
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

374
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1404
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

883
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

349
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1572
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1159
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1756 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

549
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

817
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1358
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1685
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1159