Про політично-наївних громадян

 

У кожній нормальній країні свідомі громадяни діляться на цинічних і наївних. Співвідношення між цими групами громадян формується відповідно до політичної культури, ментальності, традиції etc. В Україні ці пропорції максимально порушені – цинічних громадян є значна меншість, але вони вирішують все, наївних громадян є переважна більшість, але вони не мають впливу ні на що. З одного боку, це видається несправедливим, але з іншого боку, як кажуть, все по-чесному.

 

Поки політично-наївні громадяни влаштовували різні флеш-моби і голодування, квести і фести, паради вишиванок і реконструкції битв із програних воєн – імітуючи таким чином розбудову громадянського суспільства, політично-цинічні громадяни формували так званий «політичний клас». Такий собі клас недоторканих і недосяжних для всіх інших громадян, яким відвели роль політичної масовки.

 

Поки політично-наївні громадяни з’ясовували, якою саме мовою вони повинні посилати один одно «подалі» та обмінювалися пропозиціями, якого саме з антигероїв проголосити героєм, політичний клас творив політичну систему, у якій немає місця для несистемної опозиції. Ті ж, хто намагався не допустити створення такої системи, поступово, в силу, сказати б, не зовсім природних обставин відсіювалися від політичного життя. Хтось в результаті перевищення швидкості на аварійно-небезпечній ділянці дороги. Хтось після зустрічі з анонімними виборцями у темному провулку та отримання від них аргументів середньої важкості або й не сумісних з життям. Хтось внаслідок того, що його прибутковий до того бізнес раптово ставав неприбутковим, злочинним тощо. Як би там не було, а політичну систему створено.

 

І ця система в принципі не передбачає потрапляння в неї ворожих до системи людей. Звісно ж, кожна система повинна оновлюватись – одні вмирають, інші вирішують провести пенсію десь на Сардинії і т.д. – але місце вибулих мають право зайняти тільки особливо заслужені люди. Заслужені, звісно, не для політично-наївних громадян, а для системи.

 

Політично-наївних громадян, це, зрозуміло, обурює. Вони все сподіваються змінити систему за допомогою виборів. Але після кожних минулих виборів страшенно розчаровуються, а перед кожними наступними виборами шукають нові обличчя. І, як не дивно, ці нові обличчя з’являються. Тут варто уточнити, що - саме обличчя, а не особистості. Це пов’язано з тим, що політично-наївні громадяни схильні до створення собі кумирів. Раніше, коли пересічний українець ще вмів читати і любив когось слухати, кумирами були письменники і співаки, але тепер, коли він любить тільки дивитися і репетувати, кумирами стали спортсмени і шоумени.  

 

Вибір кумира, а не особистості, відповідає натурі політично-наївного громадянина – його пристрасті до заздрощів і фантазій, а відтак його відразі до потреби вивчати, аналізувати і оцінювати. Адже це друге веде до сумнівів, які є притаманними швидше політично-несвідомим громадянам.

 

Політично-наївні громадяни не люблять політично-несвідомих. Критикують їх і картають. «Якщо ти не йдеш на вибори, то віддаєш свій голос партії влади!» - кажуть вони. А я питаю - хіба щось зміниться, якщо я віддам свій голос націонал-популістській партії, яка перед виборами демонструє мені три пальці руки, а після виборів демонструватиме тільки один – той найбільший? Чи може краще віддати голос соціал-популістській партії, яка ховає під вишиванкою своє червоне пост-комсомольське серце? Ні, нехай мій голос залишається при мені.

 

Для беззмістовного оновлення політичної системи вистачить і голосів політично-наївних громадян. А якщо й не вистачить, не біда. Адже політична система у нас облаштована таким чином, що політичний клас може взагалі обійтися без виборів. То ж для чого йому вибори? Це така гра. Хтось грає в преферанс, хтось - в «монополію», а хтось – в демократію з виборами. Різниця полягає в тому, що для успішної гри у преферанс чи «монополію» потрібні адекватні партнери. А для гри в демократію і вибори потрібні політично-наївні громадяни.

 


17.10.2012 Володими Павлів 2216 4
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

814
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4441
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1570
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10781
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3260
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3539

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

12939

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

885

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1131

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

896
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6284 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31900 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11488
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8106
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1154
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7622 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38688 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

739
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4592
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1128
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1480