Проект «Тиша». У Франківську відкривають кафе зі слабочуючими офіціантами

Троє молодих активістів: Євгеній Божевський з Дніпра, Валентина Ротарі (Молдова, м. Бєльці) та Мар’яна Корольчук з Івано-Франківська вперше познайомилися на YEP Startup Summer Camp 2018, міжнародному таборі з підприємництва.

Міжнародний табір з підприємництва проходив 11-15 липня у Києві і за кілька днів молоді люди розробили унікальний проект із назвою «Тиша».

Його суть полягає у створенні кав'ярні, де весь персонал складається з глухих або слабочуючих. Локація розрахована в тому числі і на відвідувачів, котрі не мають особливостей слуху.

Наразі заплановано відкриття таких просторів на базі закладів громадського харчування у містах проживання засновників проекту.

Особливістю стане запровадження інтерактивного меню, де крім текстових назв страв, будуть розміщені картинки-підказки з їх зображенням жестовою мовою, котрі допоможуть зробити замовлення та поспілкуватися з офіціантом.

Проект «Тиша» отримав багато позитивних відгуків на Summer StartUp Camp 2018, як серед учасників, так і серед членів жюрі.

Підхід студентів до вирішення такого складного соціального питання оцінили спеціальною премією від міжнародної компанії Lucky Labs:

«Ми відзначили стартап Тиша ще на церемонії переможців у таборі Summer StartUp Camp 2018. Цей проект вирізнявся з-поміж інших не тільки важливою соціальною складовою, але й доволі оригінальною презентацією. Його автори не з чужих слів знайомі з проблемою інклюзивності і змогли створити корисну ініціативу, яка спрямована не тільки на вирішення бізнес-задач, але й на розширення соціальної орієнтованості», — коментують у прес-службі Lucky Labs.

За словами Валентини Ротарі, співзасновниці проекту, люди із вадами слуху дуже чутливі, їх легко образити.

"Вони мають відкриті серця та прагнуть бути корисними світові, але на жаль, буденні для нас речі для таких людей стають майже нездійсненними. На жаль, глухі найчастіше контактують лише із тими, хто знає мову жестів. Живе спілкування із зовнішнім світом, де панують слова та інтонації, у них часто обмежується походом до лікаря та в магазин. Та іноді навіть цього неможливо зробити без супроводу сурдоперекладача чи без застосування додатку в смартфоні. Тому є потреба саме у взаємодії, у відчутті причетності та залученості до решти соціуму".

Про це дівчина дізналася не з книжок, адже обоє її батьків мають вади слуху.

Валентина цього року отримала диплом магістра психології та працює директоркою ресторану. Дівчина має на меті розпочати реалізацію проекту у своєму місті саме із закладу, котрим керує. Валентина, не зважаючи на притаманний їй оптимізм, досі не впевнена, чи сприймуть належним чином це нововведення в її містечку.

Про другого творця проекту «Тиша», Євгенія Божевського, знає не лише рідне місто, але й, без перебільшення, значна частина країни. Євгеній заснував у Дніпрі школу вивчення мови жестів «Sound of Silence», де всі охочі можуть безкоштовно навчатися та відкривати для себе світ глухих людей, котрий не менш цікавий, ніж той, до якого ми звикли. Хлопець також дуже тісно зіткнувся із даним питанням, адже його прадід був глухим.

Як стверджує Євгеній, проект потребує реклами, але такої, котра буде йти від людини до людини, адже має мрію, що колись мова жестів стане популярним брендом.

17-річна студентка Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Мар’яна Корольчук також підтримує ідею необхідності популяризації проекту «Тиша».

Дівчина додала, що перед введенням проекту в дію в місті мають проводитися публічні дискусії та організовуватися тематичні події. Потрібно пояснювати людям цілі проекту та різнобічно підготувати підґрунтя до втілення задуму у життя.

Третя співзасновниця проекту «Тиша», Мар’яна Корольчук, має найменший досвід спілкування з глухими, проте нещодавно із власної ініціативи вивчила жестову мову та популяризує її серед друзів та знайомих.

За словами засновників, стартап виконуватиме надзвичайно важливу соціальну функцію: надасть можливість людям із вадами слуху отримати робоче місце та соціалізуватися.

Планується, що це буде спільнота, де слабочуючі і відвідувачі, які вільно чують і розмовляють, зможуть поспілкуватися, повчитися або просто попити кави в тиші. Частина прибутку від проекту буде йти на закупівлю слухових апаратів.


22.08.2018 2606
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1721
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

743
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1046
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1476
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2692 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3786

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

869

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

480

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

367

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1041
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5640
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5193
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10573 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1073
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7561
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

893
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1061
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15822
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

295
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1386
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1807
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1705