«Прокляття багатоопорності»

 

Філософи кажуть, що кожна культура має своє золоте століття. Свій опорний час, в якому вона розкрилась у повноті своїх ознак і свого самоусвідомлення. В якому вона сформувала свої смислові та естетичні «маркери». Скажімо, для Великої Британії це Вікторіанська епоха, для Франції – доба Наполеона Третього, для Німеччини – часи Гете, Канта і поетів-романтиків.

Опорні часи в культурній історії, часто-густо, виступають в якості канону та еталона. Діячі золотого століття складають культурний пантеон, а їхні діяння і твори перетворюються на маркери національного буття. Це такий собі «універсальний позитив», якого застосовують для різних потреб – від ужиткових і туристичних до філософських проблем ідентичності.

Якщо в межах однієї культури існують кілька альтернативних варіантів опорних часів, то «універсальний позитив» не складається як єдине ціле. Більше того, поміж кількома такими «позитивами» виникають культурницькі ігри розрізнення і протистояння. Власне цю ситуацію ми і спостерігаємо в сучасній Україні. Для тих, хто народився в україномовних родинах і вчився в україномовних школах опорним часом виступає доба Шевченка і українського просвітництва, а для російськомовних існує аж два альтернативних варіанта – золоте століття російської культури (Пушкінська доба) і «золоті десятиліття» совка, себто епоха від смерті Сталіна до горбачовської перебудови. При тому тих, хто зорієнтований на добу Пікуля, Висоцького і Пугачової набагато більше, аніж шанувальників творчості Пушкіна і Жуковського.

Така «багатоопірність» і породжує ситуацію ментальної схизми, яка пролягла містами і селами України. Дві частини України живуть у різних мета історичних просторах. Одні у дев’ятнадцятому столітті з його містечковим ідеалізмом, колядками, конфесійними протиріччями і культом родинних цінностей, інші – у середині двадцятого, де панували індустріальний релятивізм, «старі пісні про головне» і «понятійні комплекси», в яких суб-культура студентських будзагонів в дивний спосіб змішана з суб-культурою виправно-трудових закладів. Ці метаісторичні простори принципово не з’єднюються. У їхніх мешканців все-все різне. Навіть кулінарні уподобання і спосіб заварювання чаю. Єдине, що їх об’єднює – обидва погано стикуються з реаліями ХХІ століття.

При тому кожний із «сповідників» цих опорних часів претендує на межову універсальність і позачасся свого світовідчуття. Кожний оточує себе непробивним панцирем з міфів і стереотипів. Їм здається, що вони воюють одне з одним. Насправді ж вони воюють з власним майбутнім, тому що безнадійно застрягли в минулому. Світ змінюється, але в Україні не грають в ігри світу. У нас загрались в історію.

Але ж з досвіду багатьох країн відомо, що суперечка про те «чиї могили святіші» не має вирішення. Єдиний спосіб – відірватися від історичної тематики і тверезими очима подивитись на оточуючий світ. В ньому вже все не так, як двадцять років тому, коли на уламках СРСР виникли нові незалежні держави. Та епоха минула. Настала нова епоха.

Більшість людності в Україні, як здається, зовсім не помітила цього. Принаймні, коли слухаєш наших політиків або митців, виникає саме таке відчуття. Вони все ще розмовляють мовою проповідників, радянських пропагандистів і дисидентів-шістдесятників. Мовою своїх опорних часів. Навіть не роблячи спроб піддати цю мову редагуванню.

Саме тому в Україні поміж суспільними дискурсами пролягли безодні нерозуміння. Кожний майструє свою «Україну», виходячи з еталонів та символів свого опорного часу. Ці всі «україни» живуть своїм ущербним проектним життям, сваряться одна з одною, витісняють одна одну з екранів телевізорів. Єдиної великої України з цих партикулярних «україн» не зліпити. Не упокояться Бандера і Корольов в одному пантеоні, як не мудруй. Й хто б додумався запросити мудрого «редактора», який би пояснив, що різні опорні часи треба «розвести» в окремі історичні резервації. І жити реальним життям, не оглядаючись на битви цвинтарів та істориків.

Якщо ж «редактора» не запрошують, він приходить некликаним. Але вже не в образі гуманітарія з ноутбуком, а в плямистій формі зі зброєю. Адже без «редактора» все одно не відірватись від гри у вічне протистояння опорних часів.

 

Володимир Єшкілєв

 


Коментарі (3)

ник 2012.06.21, 20:33
ЗА МІФАМИ СТОЯТ ЇХ ТВОРЦІ: ЗА СОВКОМ СТОЇТ ЕНЕРҐЕТИЧНА ІМПЕРІЯ РФ, ЗА ЕТНОГРАФІЗМОМ СТВОРЕНИМ У ЧАСИ ЦАРЯ І СССР, МІЖ ІНШИМ ШЕВЧЕНКО МАЄ ДЕКІЛЬКА ЛИЦЬ, СТОЇТ "ХИТРИЙ ПИСОК ЮДИ", ЯК СКАЗАВ НАШ ПРАГМАТИК І.ФРАНКО. СІ МІФИ ПОМОГАЮТ ЇМ НАС ДОЇТИ, ХОТЬ Є ДАВНО У НАС ЇМ ОБОМ ОДНА ДОСТОЙНА І СУЧАСНА ВІДПОВІДЬ: УКР. НАЦІОНАЛЬНИЙ СОЦІАЛІЗМ, НА ЖЄЛЬ, СНПУ ЇГО ПРОГОЛОСИЛА, АЛЕ БОЇТСІ ПРОПАГУВАТИ, ТИМ БІЛЬШЕ ВВОДИТИ НА ЗАВОЙОВАНІ ТЕР=Ї. др.ЄШКІЛЬ, НАДІЮСІ, ЩО В ФОРМІ ТИ ВИДИШ НЕ РОДИЧІВ СВОГО ДІДА З АРХАНГЕЛЬСКА, А ВОЯКІВ УНСО І "ЗАЛІЗНОЇ ОСТРОГИ".
www 2012.06.23, 08:48
Ніку,він у формі бачить америкоських морпехів
ник 2012.06.24, 11:47
ФОРМА ИНЧА, А ВМІСТ ТОЙ САМИЙ. І З ОБОМА ВІН МАЄ БЛАТ.
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1227
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1344
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1202
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3328
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2143
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3314

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

838

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1171

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1249

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2540
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

399
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6146
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6159
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

501
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

759
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1591
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1808
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16529
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

862
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1531
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1794
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2793