“Прописи-2021”: відкриття фестивалю нагод

Впродовж чотирьох днів, з 9 по 12 вересня, в Івано-Франківську проходитиме фестиваль-воркшоп «Прописи» від Українського ПЕН-клубу.

У ці дні запланована професійна програма для авторів-дебютантів, які пройшли конкурсний відбір, та публічна – для всіх, хто цікавиться літературою, інформує журналіст Фіртки.

Переможцями конкурсного відбору стали: Богдан Бень, Олеся Богдан, Ганна Гнедкова, Софія Головецька, Орися Грудка, Аріна Кравченко, Ростислав Кузик, Романія Строцька, Дарія Суздалова, Вікторія Фещук.

В журі проєкту “Прописи”: Андрій Курков, Тарас Прохасько, Остап Сливинський, Тетяна Терен та Андрій Вахтель.

“Перед журі постало пекельне завдання. Ми отримали 62 зголошення, і кожне було по-своєму цікаве. Примітно, що багато молодих авторів і авторок сприймають літературу не просто як текст, письмо, а як творення смислів на межі різних мистецтв, як суцільний неперервний процес, як активізм врешті-решт.

Як діяльність, яка передбачає чутливість і відповідальність. І це нам видається особливо цінним і цікавим”, – поділився враженнями щодо отриманих заявок Остап Сливинський, куратор проєкту “Прописи”, поет, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН.

Він зазначив, що подавати заявки на участь могли дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років, які мають щонайменше три художні чи критичні твори, опубліковані в інтернеті, медіа чи колективних збірках, однак жодної опублікованої книжки, й поділяють цінності та ідеали, закріплені в Хартії Міжнародного ПЕН.

“Десять обраних авторів матимуть індивідуальні заняття з досвідченими менторами – Вікторією Амеліною, Галиною Крук, Тарасом Прохаськом та Ганною Улюрою. Лекції та воркшопи для них також проведуть Лариса Денисенко, Роман Малиновський, Богдана Неборак, Марися Нікітюк і Тетяна Терен”, - додає Остап Сливинський.

Також він наголосив, що це неймовірний шанс для молодих письменників, тому що у жовтні 2021 року вийде друком альманах, до якого ввійдуть твори молодих письменників та літературних критиків – учасників проєкту. Він буде доступний у друкованому та електронному форматах.

“Ми сподіваємося, що в майбутньому фестиваль-воркшоп “Прописи” стане щорічним. Він покликаний сприяти розвитку сучасної літератури шляхом відкриття нових імен, а також просувати правозахисні цінності ПЕН серед молодих авторів”, - говорить Остап Сливинський.

Також, декілька слів для молодих авторів сказав директор українського ПЕН-центру Андрій Курков:

“Я хочу привітати всіх, кого сьогодні зібрав Івано-Франківськ. Це перший, маю надію не останній, такий незвичний фестиваль. Ви маєте можливість багато чому навчитися. Я хочу побажати учасникам, щоб цей фестиваль став поштовхом для вашого подальшого літературного життя. Звичайно потрібно вчитися, писати, слухати критику, сприймати її чи не сприймати, прислухатися до менторів”, - заявив директор.

Також Андрій Курков додав, що в учасників буде можливість погуляти Івано-Франківськом та вивчити його таємниці.

Не обійшов стороною фестиваль й відомий український письменник, корінний франківчанин Тарас Прохасько.

“Література - це як величезний пласт нафти чи вугілля. Це особлива субстанція, яка полягає у можливості контакту та діалогу. Кожен твір, написаний будь-де та будь-ким - він є включений в літературу, і немає різниці, хто його написав”, - звернувся він до молодих письменників-початківців.

Прохасько додав, що фестиваль є неймовірно важливим і потрібним для нашого міста. Тому що, такі події - створюють атмосферу, розробляють інфраструктуру для міста.

Проведення подібних фестивалів приваблюватиме в місто інші культурні промоції. Івано-Франківськ зацікавлений в тому, щоб стати майданчиком для таких нематеріальних проєктів. 

“ПЕН вибрав наше місто Івано-Франківськ - це означає, що тут є можливості для цього. Тому наступні ініціативи будуть орієнтуватися на це резюме”, - наголосив франківський письменник.


Це наша нагода!

Журналіст Фіртки поспілкувався з деякими авторами-дебютантами, котрі пройшли конкурсний відбір фестивалю.

“Мета, перш за все - комунікація. Комунікація зі старшим поколінням, тими, хто вже досягнув в даній сфері великого успіху. В нас немає книжок, але ми пишемо та у нас є певні публікації. І це, по суті, обмін досвідом. Зараз молодим письменникам важко потрапити на полиці, але опісля цього фестивалю буде видано альманах - це є хорошим досвідом і шансом для нас”, - ділиться своєю думкою Аріна Кравченко.

“Насамперед, наша ціль - перезнайомитися та об'єднатися. Це також наша можливість заявити про себе та отримати публікацію. Також, отримати фідбек від таких крутих менторів і письменників - це дуже мотивує”, - говорить Вікторія Фещук.

“Як вже всі зазначали - це нагода. Це практична нагода заявити про себе, я розцінюю це саме так. Також, це нагода покращити свої навички письма та одразу застосувати їх. Це поєднання теорії та практики. Це - фестиваль нагод”, - зазначає Ростислав Кузик, поет зі Львова.

Також, молоді українські письменники поділилися своїми думками щодо сучасної української літератури.

“Важко сказати, куди прямує наша література. Наразі це вінегрет з різних напрямків. Мені здається, що ми всі шукаємо нових слів і нових способів сказати, куди рухається література”, - ділиться своєю думкою на цю тему Романія Строцька.

Про різноманіття української літератури говорить Вікторія Фещук. Вона стверджує, що кожен може знайти щось для себе.

Про це говорить і письменниця Аріна:

“В нашій літературі є все, тому я обожнюю її. Все вже залежить від читача. Сьогодні ми намагаємося відірватися від постколоніального радянського минулого і наблизитись до європейського досвіду. Але я б не сказала, що ми сильно наслідуємо, наша література - це така окремішня штука, своя.”

“Я стараюся не думати про нашу літературу (сміється). Жартую, я думаю про неї завжди. Але не думати - погано. Література - різна. Я не можу сказати, що є якийсь спільний вектор. Ми можемо цей вектор якось промальовувати, але я маю на увазі те, що сучасний літературний процес - він досить строкатий, він досить різноманітний і в нас є література на різних пластах. Наша література - це нашарування. І кожен відрізняється від іншого - і це прекрасно”, - підсумовує Ростислав Кузик.


На відкритті фестивалю були не лише фіналісти відбору. Так молодий франківський письменник Тарас Ріль теж подавав заявку, але, на жаль, не пройшов відбір. За словами Тараса, брак досвіду не дозволив йому потрапити у десятку кращих. 

“Я думаю, що мені не вистачає досвіду, поки. Також, я не є сильно популярним автором. Але я прийшов на відкриття, хоча і не пройшов відбір. Тут багато крутих подій буде, тому якщо буде потрібно - то буду тут жити.”

Для тих, хто не пройшов відбір, Остап Сливинський порекомендував не засмучуватися і подавати свої заявки та роботи наступного року.


Довідково:

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 136 членів і є одним зі 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова, імені Георгія Ґонґадзе, а також Drahomán Prize.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


09.09.2021 Іван Муканик 8033
Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2293
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1185
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2463
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1565
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1660
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2092

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

259

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

460

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1663

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1048
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11021 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5022
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6206
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23255
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1353
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5981
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2044
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43559 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

669
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1009
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1974
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2426