“Прописи-2021”: відкриття фестивалю нагод

Впродовж чотирьох днів, з 9 по 12 вересня, в Івано-Франківську проходитиме фестиваль-воркшоп «Прописи» від Українського ПЕН-клубу.

У ці дні запланована професійна програма для авторів-дебютантів, які пройшли конкурсний відбір, та публічна – для всіх, хто цікавиться літературою, інформує журналіст Фіртки.

Переможцями конкурсного відбору стали: Богдан Бень, Олеся Богдан, Ганна Гнедкова, Софія Головецька, Орися Грудка, Аріна Кравченко, Ростислав Кузик, Романія Строцька, Дарія Суздалова, Вікторія Фещук.

В журі проєкту “Прописи”: Андрій Курков, Тарас Прохасько, Остап Сливинський, Тетяна Терен та Андрій Вахтель.

“Перед журі постало пекельне завдання. Ми отримали 62 зголошення, і кожне було по-своєму цікаве. Примітно, що багато молодих авторів і авторок сприймають літературу не просто як текст, письмо, а як творення смислів на межі різних мистецтв, як суцільний неперервний процес, як активізм врешті-решт.

Як діяльність, яка передбачає чутливість і відповідальність. І це нам видається особливо цінним і цікавим”, – поділився враженнями щодо отриманих заявок Остап Сливинський, куратор проєкту “Прописи”, поет, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН.

Він зазначив, що подавати заявки на участь могли дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років, які мають щонайменше три художні чи критичні твори, опубліковані в інтернеті, медіа чи колективних збірках, однак жодної опублікованої книжки, й поділяють цінності та ідеали, закріплені в Хартії Міжнародного ПЕН.

“Десять обраних авторів матимуть індивідуальні заняття з досвідченими менторами – Вікторією Амеліною, Галиною Крук, Тарасом Прохаськом та Ганною Улюрою. Лекції та воркшопи для них також проведуть Лариса Денисенко, Роман Малиновський, Богдана Неборак, Марися Нікітюк і Тетяна Терен”, - додає Остап Сливинський.

Також він наголосив, що це неймовірний шанс для молодих письменників, тому що у жовтні 2021 року вийде друком альманах, до якого ввійдуть твори молодих письменників та літературних критиків – учасників проєкту. Він буде доступний у друкованому та електронному форматах.

“Ми сподіваємося, що в майбутньому фестиваль-воркшоп “Прописи” стане щорічним. Він покликаний сприяти розвитку сучасної літератури шляхом відкриття нових імен, а також просувати правозахисні цінності ПЕН серед молодих авторів”, - говорить Остап Сливинський.

Також, декілька слів для молодих авторів сказав директор українського ПЕН-центру Андрій Курков:

“Я хочу привітати всіх, кого сьогодні зібрав Івано-Франківськ. Це перший, маю надію не останній, такий незвичний фестиваль. Ви маєте можливість багато чому навчитися. Я хочу побажати учасникам, щоб цей фестиваль став поштовхом для вашого подальшого літературного життя. Звичайно потрібно вчитися, писати, слухати критику, сприймати її чи не сприймати, прислухатися до менторів”, - заявив директор.

Також Андрій Курков додав, що в учасників буде можливість погуляти Івано-Франківськом та вивчити його таємниці.

Не обійшов стороною фестиваль й відомий український письменник, корінний франківчанин Тарас Прохасько.

“Література - це як величезний пласт нафти чи вугілля. Це особлива субстанція, яка полягає у можливості контакту та діалогу. Кожен твір, написаний будь-де та будь-ким - він є включений в літературу, і немає різниці, хто його написав”, - звернувся він до молодих письменників-початківців.

Прохасько додав, що фестиваль є неймовірно важливим і потрібним для нашого міста. Тому що, такі події - створюють атмосферу, розробляють інфраструктуру для міста.

Проведення подібних фестивалів приваблюватиме в місто інші культурні промоції. Івано-Франківськ зацікавлений в тому, щоб стати майданчиком для таких нематеріальних проєктів. 

“ПЕН вибрав наше місто Івано-Франківськ - це означає, що тут є можливості для цього. Тому наступні ініціативи будуть орієнтуватися на це резюме”, - наголосив франківський письменник.


Це наша нагода!

Журналіст Фіртки поспілкувався з деякими авторами-дебютантами, котрі пройшли конкурсний відбір фестивалю.

“Мета, перш за все - комунікація. Комунікація зі старшим поколінням, тими, хто вже досягнув в даній сфері великого успіху. В нас немає книжок, але ми пишемо та у нас є певні публікації. І це, по суті, обмін досвідом. Зараз молодим письменникам важко потрапити на полиці, але опісля цього фестивалю буде видано альманах - це є хорошим досвідом і шансом для нас”, - ділиться своєю думкою Аріна Кравченко.

“Насамперед, наша ціль - перезнайомитися та об'єднатися. Це також наша можливість заявити про себе та отримати публікацію. Також, отримати фідбек від таких крутих менторів і письменників - це дуже мотивує”, - говорить Вікторія Фещук.

“Як вже всі зазначали - це нагода. Це практична нагода заявити про себе, я розцінюю це саме так. Також, це нагода покращити свої навички письма та одразу застосувати їх. Це поєднання теорії та практики. Це - фестиваль нагод”, - зазначає Ростислав Кузик, поет зі Львова.

Також, молоді українські письменники поділилися своїми думками щодо сучасної української літератури.

“Важко сказати, куди прямує наша література. Наразі це вінегрет з різних напрямків. Мені здається, що ми всі шукаємо нових слів і нових способів сказати, куди рухається література”, - ділиться своєю думкою на цю тему Романія Строцька.

Про різноманіття української літератури говорить Вікторія Фещук. Вона стверджує, що кожен може знайти щось для себе.

Про це говорить і письменниця Аріна:

“В нашій літературі є все, тому я обожнюю її. Все вже залежить від читача. Сьогодні ми намагаємося відірватися від постколоніального радянського минулого і наблизитись до європейського досвіду. Але я б не сказала, що ми сильно наслідуємо, наша література - це така окремішня штука, своя.”

“Я стараюся не думати про нашу літературу (сміється). Жартую, я думаю про неї завжди. Але не думати - погано. Література - різна. Я не можу сказати, що є якийсь спільний вектор. Ми можемо цей вектор якось промальовувати, але я маю на увазі те, що сучасний літературний процес - він досить строкатий, він досить різноманітний і в нас є література на різних пластах. Наша література - це нашарування. І кожен відрізняється від іншого - і це прекрасно”, - підсумовує Ростислав Кузик.


На відкритті фестивалю були не лише фіналісти відбору. Так молодий франківський письменник Тарас Ріль теж подавав заявку, але, на жаль, не пройшов відбір. За словами Тараса, брак досвіду не дозволив йому потрапити у десятку кращих. 

“Я думаю, що мені не вистачає досвіду, поки. Також, я не є сильно популярним автором. Але я прийшов на відкриття, хоча і не пройшов відбір. Тут багато крутих подій буде, тому якщо буде потрібно - то буду тут жити.”

Для тих, хто не пройшов відбір, Остап Сливинський порекомендував не засмучуватися і подавати свої заявки та роботи наступного року.


Довідково:

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 136 членів і є одним зі 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова, імені Георгія Ґонґадзе, а також Drahomán Prize.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


09.09.2021 Іван Муканик 7811
Коментарі ()

27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6088
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3281
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2408
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5263
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

4211 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2808

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

133

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9070 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

996

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

4047
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3302
30.04.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

4290
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4892
03.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8793
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

1813
24.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

2529
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7180
01.05.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

2872
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

384
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

852
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2065
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1917