Письменник та журналіст Артем Чапай презентував в Івано-Франківську книжку "Тато в декреті", написану на реаліях з власного досвіду.
"Книжка орієнтована на те, щоб показати українцям, особливо людям доволі консервативних поглядів, що не обов’язково тільки мама повинна бути з дітьми. Єдина різниця – у перші місяці, коли є грудне вигодовування. Все решта тато може робити так само, без розподілу на чоловічі і жіночі обов’язки. Часто розподіл обов’язків буває на користь чоловіка, коли у нього їх значно менше", – зазначив автор, пише Курс.
Кілька років тому Артем Чапай (справжнє ім’я Антон Водяний) став батьком спочатку одного сина, а згодом і другого. Оскільки у відносинах з дружиною досить демократичні стосунки, в декрет домовлялися йти по черзі: перший рік – дружина Оксана, другий рік – Артем. Хоч і плани були одні, в житті склалося трохи по-іншому. Якщо про першу дитину вдалося піклуватися по черзі з самого народження, то другою – перші 9 місяців в декреті провела Оксана, а потім довелося йти Артему.
"Мені не треба було на це наважуватися, бо я з самого початку не вважав, що це не є чоловіча справа. Потрібно було подолати свої лінощі, оскільки це доволі тяжка робота, і чоловіки цього часто не усвідомлюють", – каже Артем Чапай.
У час декрету йому вдалося збагнути усі тонкощі і відповідальність батьківства. З’явилося і розуміння жіночої долі та поведінки у різних обставинах.
"Ти потрапляєш в такі ситуації, коли в тебе час від часу будуть істерики, але в чоловіків і жінок вони можуть проявлятися по-різному. Психози – неминучі", – зазначає Артем Чапай.
"У книзі є розділ про двоїстість почуттів, коли, з одного боку, діти виносять мозок. А з другого боку, ти почуваєш до них любов і ніжність. Тут не може бути конкретної історії, але коли ти сидиш вдома сам з двома маленькими людьми, з якими можна поговорити на дуже обмежене коло тем, то тут виносить мозок сама ситуація, а не діти. Це не їх проблема і не проблема дорослих, коли вони психують", – розповідає письменник.
Взаємозв’язок з дитиною з’являється тоді, коли батьки "ефективно" проводять із нею час.
"Коли немає часу займатися дитиною, то і не виникає такої прив’язаності. А коли сам купаєш, годуєш, починаєш розуміти, що вона від тебе залежить", – згадує Артем власний досвід.
Хоч і здавалося би, що ця книжка мала би бути цікавішою для чоловіків, читають її переважно жінки. Для них є і багато різноманітних форумів, а от для татів батьківських форумів чомусь досі немає.
Артем Чапай зазначає, що в Україні часто вирішальним фактором стає зарплата кожного з членів подружжя. Частіше чоловіки заробляють більше і можуть утримувати цілу сім’ю. Крім того, у багатьох випадках українці отримують офіційну мінімальну зарплату, решту – у конвертах, через що декретні виплати залишаються мізерними незалежно від того, хто піде в декрет. Врешті, кожна сім’я вирішує сама, як чинити і як виховувати дітей.
Сміливим татусям, які наважаться провести тривалий період часу з маленькими дітьми, Артем радить не боятися осуду інших чоловіків. З власного досвіду каже, що інтелектуальні люди завжди підтримають, а думки інших – не цікавлять, бо "треба думати своєю головою, а не головою сусідів".
