Роман Гонтюк: Я звик ламати стереотипи

 

Без цього спортсмена сьогодні складно собі уявити українське дзюдо. І не тільки тому, що він привозив медалі з двох Олімпіад - срібло з Афін і бронзу з Пекіна.

 

Він з тих, про яких кажуть: душа команди. З Романом Гонтюком мені пощастило познайомитися, побувавши в його рідному залі в Надвірній, ще після перших в його житті Ігор-2004.

 

Потрібно визнати, що ні травми, ні друга олімпійська медаль, його ні крапельки не змінили. Такий же життєрадісний і веселий - вчора на тренуванні він примудрявся посміхатися, навіть падаючи з гуркотом на килим після потужних прийомів свого спаринг-партнера чемпіона світу серед юніорів Кеджау Ньябалі.

 

- Ви не найстарший за віком, але найдосвідченіший в плані олімпійських баталій дзюдоїст в чоловічій збірній Україні і власне єдиний, хто має за плечима дві Олімпіади. Роман Володимирович, може до вас так варто звертатися ...

 

 - У жодному разі! Хоча я дійсно самий титулований в команді і неофіційно ношу капітанську пов'язку. Мені в першу чергу хотілося б надихнути інших хлопців своїм прикладом. Щоб вони зрозуміли, що олімпійський п'єдестал - це не фантастика. Завоювати медаль цілком реально. Я дуже сподіваюся, що покаже високий результат в Лондоні Георгій Зантарая. Головне - правильно себе налаштувати. Олімпіада - це величезне свято і я пишаюся тим, що втретє на такому масштабному старті буду представляти Україну. А ще для мене велика честь нести прапор на церемонії відкриття Ігор. Кажуть, мовляв це не до добра. Сергій Бубка, Денис Силантьєв були прапороносцями і потім не завойовували медалей. А я знаю інші приклади. Іліас Іліадіс ніс прапор Греції і став олімпійським чемпіоном в Афінах. Це все забобони, нашим людям тільки дай привід попліткувати. Кажуть, недобре себе хвалити. Я - Роман Гонтюк не дуже себе люблю, але дуже собі подобаюсь. (Сміється). Так от, знаєте, яка про мене думка склалася: чим важче, тим краще. Я звик ламати стереотипи і докладу максимум зусиль, щоб в Лондоні прозвучало «Ще не вмерла Україна»!

 

- Як виглядають ваші тренування на килимі, ми сьогодні побачили, а як готуєтеся до почесного обов'язку нести прапор збірної України на церемонії відкриття Ігор у Лондоні?


 - Замість зарядки тягаємо крісла в їдальні, щоб в руках сила була. Але це все жарти, звичайно. А якщо серйозно, думаю, нічого складного в тому, щоб нести прапор, немає. Головне, зробити це з гордістю, передати привіт близьким і вселити оптимізм у всіх людей, які будуть вболівати за нас в Україні.

 

- Може, відкриєте секрет, що потрібно, щоб привозити медалі з двох Олімпіад? Бути супервезучим, суперталановитим або ж суперпрацелюбним ...


 - Все разом плюс ще потрібно вірити в Бога. Головне робити все, що від тебе залежить, починаючи з зарядки. А не забитися будинку в куточок і нарікати: як нам не щастить. Повезти може тільки тим, хто працює. А далі вже на все воля Божа.

 

- Маркіян Івашко український лучник, у якого, правда в послужному списку немає олімпійських нагород, стверджує, що краще вже виграти бронзу, ніж програти золото. Ви на собі випробували і одне, і інше - і що краще, по-вашому?


- Звичайно, краще закінчувати змагання на переможній ноті. Бронзу потрібно вистраждати - ти або завойовуєш медаль, або залишаєшся ні з чим. У фіналі ж на килим виходиш вже з думкою про те, що ти в будь-якому випадку поїдеш додому з медаллю. Я пам'ятаю, як боровся з поляком в півфіналі на Олімпіаді в Афінах. Програючи всю зустріч, я за п'ять секунд до кінця здобув перемогу. Це було схоже чуду! У великому спорті таке трапляється вкрай рідко. Господь Бог, мабуть, любить мене. Але я не до цього веду, а до того, що я так радів перемозі в півфіналі, що навіть забув про те, що мені належить боротися за золото. На фінал вийшов, як на прогулянку, за що і поплатився.

 

- Шлях на яку Олімпіаду був найскладніший - в Афіни, Пекін або ж Лондон?


- Зараз вже все і не згадаєш. Зате свіжі спогади про те, як важко було потрапити на ці Ігри. Переслідували травми. Багато в мене вже не вірили. Але у нас вдома є такий девіз: тільки наполегливі і терплячі побачать щасливий кінець початої справи. Ще рік тому я не знав, потраплю на Олімпіаду чи ні, чи буду нести прапор на відкритті Ігор. Я просто працював - багато працював! Хотів, у що б то не стало довести справу до кінця. Хіба можна було після стількох зусиль зупинятися на півдорозі. Хоча якщо чесно, було пару моментів, коли я вже подумував все кинути. Спасибі тренерському колективу, який мене підтримав, і зокрема Віталію Дуброві. Насправді це було б дуже неприємно зізнатися одного разу самому собі: міг, але не зробив!

 

- Але хоч те, що в новій категорії, в яку ви перейшли в цьому олімпійському циклі, не потрібно було зганяти вагу, трохи полегшило тренувальний процес?

 

- Це так, я навіть невеликий животик дозволив собі отримати, як бачите. У мене зайвої ваги зараз кілограма три, а це не вісім-дев'ять, які доводилося зганяти раніше.

 

- Отже, за вечерею ні в чому собі не відмовляєте?


- Не можу сказати, що так вже й нема в чому. Пиво, наприклад, не можу зараз випити, та й келих вина не дозволяю. Намагаюся менше смаженого вживати, по більше корисної їжі.

 

- А сало - це корисно?


- А звідки ж силі взятися без сала. Я сам з маленького містечка Надвірна на Івано-Франківщині. Мій батько - корінний гуцул. У нас вдома без шматочка сала з часничком і чорним хлібом жоден обід не обходиться!

 

- А яке б блюдо хотіли побачити в центрі святкового столу, зібраного в вашу честь в Українському домі в Лондоні?


- Не треба так офіційно в честь Романа Гонтюка. (Сміється). Досить буде такого ж свята, як нам олімпійцям влаштовували в Афінах і Пекіні. Там був борщ, варенички і сало, звичайно ж. Роман Гонтюк кайфував! 

 

 

за матеріалами Спорт-Экспресс в Украине


19.07.2012 1668 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2292
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1114
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1420 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2298
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3761
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2722

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

763

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2513

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

933

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1381
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2477
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19919
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1453
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21450
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9255 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

798
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

718
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1453
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1232
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1614