Принаймні, це випливає з повідомлення в шанованому і рецензованому журналі «Бюлетень експериментальної медицини», який випускає офіційна Російська академія медичних наук.
У цьому журналі, який перекладається та розповсюджується у наукових мережах, були опубліковані вкрай неоднозначні результати досліджень в інституті нормальної фізіології імені Анохіна - теж академічному закладі.
Це икликало настільки неоднозначну реакцію серед наукового співтовариства стаття називається «безконтактний передачі придбаного ІНФОРМАЦІЇ ВІД вмирає СУБ'ЄКТА до зароджується. Експериментальне дослідження на щурах».
Надруковано це було все влітку в офіційному друкованому виданні «Бюлетень експериментальної біології і медицини», тобто рецензувати. І керував дослідженням глава Інституту нормальної фізіології ім. Анохіна РАМН Сергій Судаков - інститут шановний в наукових колах.
Спочатку проводилися досить стандартні дослідження в басейні Морріса - це поширений досвід, коли щурів опускають в басейн із замутненою водою, де розташовується майданчик, яку миша і знаходить, як мовиться наосліп, а з часом запам'ятовує туди шлях. У підсумку, було відібрано 20 щурів, які справлялися з цим завданням найкраще - останні спроби пошуку платформи у них не перевищували десяти секунд.
А ось після цього починається трилер. Цих мишей присипляли, а через півгодини декапітували. Простіше кажучи, відрізали голову. Після цього їх поміщали у спеціальний двоповерховий шухлядку на нижній рівень, верхній же, в свою чергу, відводився для парування пари щурів. У підсумку, якщо не вдаватися в подробиці, вийшло так, що народжені в настільки екзотичних умовах самки навчалися знаходити майданчик в басейні Морріса швидше від інших. Висновок був зроблений наступний: «Результати дослідження свідчать про можливість безконтактної передачі інформації про попереднє навчанні від вмираючого організму до зароджується, який не має в цей час ніяких органів сприйняття відомих типів інформації».
Сергій Савельєв, доктор біологічних наук: Це крутіше, ніж переселення душ у буддистів, це крутіше, ніж передача інформації з далекого космосу від інопланетян. Ця безглуздість, яку можна поставити в ряд з такими ж подіями. Те, що затверджується в цій статті, є безглуздістю останнього розливу. Мене безмежно дивує безграмотність людей, що беруть участь в цих проектах. Як не дивно, це вже не перші проекти, що виходять з цього інституту. Це далеко не перший проект, в якому затверджуються безглузді речі, які при першій же перевірці розвалюються. Тим не менше, мабуть, така наука потрібна нашій країні, тому що зазвичай ці люди отримують додаткове фінансування, в тому числі, всякі героїчні, когнітивні проекти.
Багато вчених, м'яко кажучи, скептично налаштовані до таких висновків. Окреме питання викликає і те, хто фінансував ці дослідження. Як згадав їх автор Сергій Судаков в інтерв'ю журналу «Хімія і життя», це було зроблено на позабюджетні гроші у вільний від роботи час із цікавості, однак навряд чи він платив з власної кишені.
Надія Маркіна, науковий журналіст: Мене дивує, що ця стаття з'явилася в рецензованих журналів, тобто вона повинна проходити рецензування. Мене дійсно дивує, що вона зроблена в такому місці, що керівник інституту - академік РАМН. Всі нині працюючі вчені і мої колишні колеги, яким я це розповідала, були, як кажуть, «вчені в шоці». У будь-якому випадку щури - це річ досить дорога, експерименти на щурах чимало коштують, за ними треба доглядати, з ними треба працювати. Уявити, що це все пан Судаков платив все зі своєї кишені, складно. Або дійсно був якийсь замовник.
Багато заговорили, що тепер існування душі доведено вченими. Втім, експерти в цій галузі, навіть якщо не говорити про наукової складової експерименту, називають причинами такого роду дослідженнями не науку.
Микита Максимов, науковий журналіст: Така тема з приводу переселення душ і всяких інших скандальних полунаучних досліджень пов'язані, швидше, не з бажанням вчених з'ясувати місцезнаходження душі чи щось на зразок цього, а, скоріше, з бажанням привернути до себе увагу. Існує клан вчених, які спеціально готують свої наукові роботи для того, щоб прийняти участь в цій смішний дисципліні, тому що залучення хоч таким способом до себе уваги виявляється важливим для вчених, щоб претендувати на гранти.
