Сьогодні на Прикарпатті стартує Міжнародний фестиваль «АртПоле» (програма)

 

/data/blog/37808/a35a9ed7bda2345392fa1a6b95045361.jpg

 

Сьогодні в селі Уніж Івано-Франківської області розпочинається ювілейний міжнародний фестиваль «АртПоле».

 

Фестиваль триватиме з 10 по 14 липня.

 

Музика, перформанс, лендарт. Близько 300 учасників з 12 країн — від Індії, через Україну до Фінляндії.

 

Протягом п’яти днів тут відбуватимуться унікальні концерти, вистави, кінопокази — адже деякі з них готуються спеціально для АртПоля, а деякі  імпровізаційні.

 

Тут створюватимуться об’єкти в довкіллі, проводитимуться нетрадиційні майстер-класи з традиційних ремесел, танців і співів; цього року до українських майстрів долучаються їхні колеги з Польщі та Австрії. Майстер-класи відбуватимуться по всій території фестивалю — у відреставрованих приміщеннях старої ферми, в гончарній, кузні, їдальнях і просто в яблуневому садку. Щодо концертів, крім Великої сцени фестивалю, планується ще Public- та Water-сцени, де музиканти з різних проектів зустрічатимуться й імпровізуватимуть разом з публікою, птахами, рікою...

 

Проживання на фестивалі — в наметовому містечку. Сніданки/обіди/вечері — в кафе, які відкривають українські клуби з різних міст, постійні музичні партнери АртПоля. Тут же час від часу проходитимуть майстер-класи — тобто можна або їсти, або співати, ліпити і робити повітряних зміїв.

 

АртПоле — не просто фестиваль, це атмосферне явище, постійна взаємодія один з одним і з усім, що навколо. Всі, хто опиниться в цьому місці у цей час, стають учасниками одного процесу, який часом називають життям, а часом — мистецтвом. На АртПолі публіка не відокремлюється від артистів, адже в кожного можуть відкритися приховані здатності. Один мистецький напрямок не відокремлюється від іншого, а лиш доповнює, створюючи чарівну багатогранну дійсність. Середовище людське не відокремлюється від природного. Головне — максимально далеко відійти від штучно створених декорацій і ефектів, дати серцю працювати на повну, щоб на цій неймовірній швидкості, яку дає лише спільна енергія, вирушити далі.

 

10 липня о 10:00 з Незвіська (Nameless:) — такий населений пункт по дорозі на Уніж — з-під старого мосту над Дністром вирушить одна з фестивальних сцен, на якій вже під час подорожі гратиме Гич Оркестр. От тоді все і розпочнеться. Хоча воно ніколи й не закінчувалося!

 

 

ЗВУК МУЗИКА

Не варто шукати стилістичної чи жанрової визначеності, це — музика, яка добре звучить у відкритому просторі, музика різна — від автентики до її цитування, нагадування й натяків на те, чим є первинна-етнічна-природна музика в нашому сучасному світі.

 

Україна: Перкалаба / ПУШКіН Клезмер Бенд / Гич Оркестр / Гудаки / Крапка / Перкалабські Придатки / Йорий Клоц / Cherry Band / Уніж-Цех

Польща: Enchanted hunters /  Karolina Cicha / Miąższ 

Білорусь: НагУаль / Князь Мышкин

Росія: uSSSy / Сонные мишки / Рви Меха Оркестр

Франція: Fantazio / Red Сardell  

Фінляндія: Faarao Рirttikangas

Чехія: Evolution Dejavu

Угорщина: Napra

Туреччина: Magiviz

та ін.

 

ДІЯ ПЕРФОРМАНС

Абсолютні прем’єри очікуються на нічній сцені, де оповідатимуться казки й міфи, як стародавні, так і сучасні авторські. В проектах задіяні учасники з різних куточків України, а також з Туреччини, Індії та Великобританії.

Індійську легенду The King and The Corpse розповість Тьюп, харизматичний вокаліст Transglobal Underground,  під віртуозну гру Шими на сітарі. 

Історія від Юрія Андруховича про спаленого у старому Львові Альберта Вироземського супроводжуватиметься львівськими музикантами — співачкою Уляною Горбачевською та контрабасистом Марком Токарем.

Казка про бідного мандрівника Ашик-Керіба поведе нас на схід. Мультимедійна вистава поєднає урумські народні пісні Аполлінарії Налчі, сучасну музику та відеоарт.

Містичну Гуцулію створюватимуть народжені у Верховині й Космачі — Остап Костюк з «Гич Оркестра» і Олег Гнатів з «Перкалаби».

 

ДІЯ МАЙСТЕРНІ

На будь-який смак! Можна долучитися до репетицій оркестру «Паприкалаба», що гратиме на дудках-морквах і кавунах-барабанах. А можна — до хору «Як умієм, так і пієм» — для всіх, хто бажає (не обов’язково вміє:) співати. Можна потрапити в Обертонкі простори й освоїти варган та діджеріду. Можна відчути, що собою являє контактна імпровізація. Можна оволодіти мистецтвом крутіння вогню. Можна навчитися ліпити з глини, вирізати чудернацькі витинанки, робити повітряних зміїв, блокноти для найсокровенніших записів, листівки із зображенням рослин — за допомогою цианотіпії, давнього способу монохромного фотографічного друку, який давав відбитки блакитного відтінку.

Вперше на АртПолі протягом всього фестивалю дитяча програма — Велика Галявина, на якій співатимуть, танцюватимуть, гратимуть, водитимуть хороводи та плестимуть солом’яні обереги. І вистава «Кораблик» від дитячого театру з Москви — спеціально для малих, що супроводжуватиметься справжніми флейтами й барабанами.

 

ПРОСТІР ЛЕНДАРТ

Тут завдання художника полягає не в пошуках сенсу, а в умінні побачити надзвичайне в звичайному й своїм твором звернути нашу увагу на постійний і досконалий рух всередині й навколо. Не осягнути, не охарактеризувати, а просто роздивитися й дати іншим побачити диво, що існує поруч. Тому шукайте нові об’єкти у полях, лісах і садах над таємничим Дністром.

ПРОСТІР ДРЕВОВИДИ

Це місце, в якому існують вікна, але не існує стін. І дивлячись крізь таке вікно, можеш потрапити далі — не лише в просторі, але й часі. Аудіо-перформенс відбудеться в неділю — останній день фестивалю — у відкритому просторі — в полі над селом. На створення перформансу надихнула унікальна традиція багатоголосся, яка досі збереглася завдяки учасницям гурту «Древо», що існує вже близько 50 років.

ПРОСТІР УНІЖ — СВІТ

Фотовиставка представить роботи відомих фотографів — учасників АртПоля — відзняті ними в мандрах по Європі, Близькому та Далекому Сході, Африці. Експозиційною залою цього разу стане закинуте поштове відділення, яке оживе на час фестивалю й з’єднає Уніж зі світом.

А у фестивальному кіноклубі Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA традиційно покаже документальне кіно з різних куточків світу.


10.07.2013 823 0
Коментарі (0)

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

617
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1971 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3047
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2529 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5288
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3077

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

407

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

573

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1051
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8388
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10866
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5254
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

625
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

503
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22559
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

873
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5386
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1006
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1024
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1294
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1573