У п’ятницю, 14 жовтня, – на свято Покрови й День захисника – у Тисмениці відкриють антимагазин. Чому «анти»? Бо цін там нема і платити не треба.
Антикрамниця офіційно називається – «Центр допомоги Тисменицького району учасникам АТО, їхнім родинам, малозабезпеченим та інвалідам». Ініціювали центр відоме подружжя волонтерів і меценатів Курта й Мирослави Зіммхенів разом зі Спілкою учасників АТО Тисменицького району. Облаштували його на площі Ринок, 36 у райцентрі. Великі банери українською та німецькою мовами видно здалеку, пише Репортер.
Всередині холодніше, ніж на вулиці. Закутана Мирослава Зіммхен розкладає речі з коробок на стелажі. Курт вирішує якісь організаційні питання з кількома чоловіками у військовій формі.
Подружжя Зіммхенів, особливо Курта, добре знають на Прикарпатті. Чоловік уже понад 10 років мешкає в Україні і страшенно небайдужий до того, що відбувається навколо нього. Зіммхени опікуються дитячими будинками, багатодітними родинами, активно волонтерили під час Майдану і зараз допомагають військовим на Донбасі.
Саме завдяки Курту шестеро поранених майданівців – троє прикарпатців і троє волинян – поїхали на лікування до Німеччини. Зіммхен зв’язався з депутатом Бундестагу Арнольдом Ваатцем, і тоді ще 40 поранених українців відправили лікуватися за кордон.
Коли почалась війна – всю допомогу сфокусували туди. Подружжя активно допомагає різним підрозділам. Особливо тісно співпрацюють з першим добровольчим мобільним шпиталем імені Миколи Пирогова (ПДМШ). З Німеччини Зіммхени постійно привозять їм перев’язочні матеріали.
Курт двічі був на передовій. Каже, для нього було важливо побачити реальну картину того, що відбувається. Потім приїздив у Німеччину і там розповідав, що бачив. Писав у німецькі газети й на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
Мирослава сміється, мовляв, її чоловік веде в Німеччині інформаційну війну проти москалів. «Бо насправді Росія там дуже гарно себе представляє, щось під 20 каналів розповідають, які вони гарні, – говорить жінка. – А от про Україну майже нічого не знають. Курт це виправляє».
«Давно була ідея зробити такий склад чи центр, куди би людина прийшла і вибрала саме те, що їй сподобалося, а не те, що їй тикнули, – говорить Мирослава Зіммхен. – Ми часто возили речі для дитбудинків, переселенцям, багатодітним. Але ж ми не знали точно, що їм треба. Хотілося такого приміщення, аби людина прийшла і вибрала сама».
Кажуть, що ідея зрушилась тоді, коли до них звернулися хлопці зі Спілки учасників АТО Тисменицького району. Курт одразу ж зацікавився. Говорить, що люди прийшли з готовими списками, з конкретними пропозиціями, потребами і бажанням співпрацювати. Йому це сподобалося, бо, мовляв, у Німеччині все так і працює – чітко й конкретно.
