Спогад про Кам’яну Могилу

...Де вони ловили Велику Рибу, нам невідомо. Можливо її витягали з хвиль Евксинського Понту і неквапом везли степами на північ. Везли у бронзовому казані з морською водою. А можливо все було не так. Може Рибу витягали з річкового занорку і перевозили у великому плетеному кошику, обмащеному глиною. Не виключено також, що її присилали, як дарунок, в обшитому шкірами нарвалів та драконів крижаному саркофазі. Присилали з далеких кресів Аратти тамтешні арії і вона, ця Велика Риба, мала меча на носі. «Нащо їй меча?» - питали молодші жерці. «Щоби різати й рубати кригу в тому морі, де крига ніколи не тане», - відповідали старші. І молодші уявляли собі далеке сіре море, де ніколи не тане крига. Море, від берегів якого їхні предки прийшли у південні степи...

Священна валка з Рибою досягала Кам’яної Могили. Там, де тепер туристи повертають з траси Мелітопіль-Запоріжжя на Мирне, жрецький почет Риби зустрічав Яру – несамовите сонце воїнів. Там жерці знімали кошик (казан, ванну чи саркофаг з почорнілої від мандрів драконячої шкіри) з колес і несли її на плечах до самої Могили, на берег ріки Молочної. Вони співали гімни і йшли босоніж. А жриці несли блакитні шматки священної солі аріїв. Повільно і урочисто вони сходили на кам’яні плити найдавнішої споруди планети з північно-східного боку. Так робилося від найдавніших часів, тому що Брама відкрита з півночі і тільки з півночі. Вони клали Рибу на вівтар, обкладали шматками солі і сідали навколо. Їм непотрібно було вбивати її ножем чи довбнею – Яру вбивав її своїми променями, випивав її життя і силу її бога. А вони пили священну сому аріїв, щасливо сміялися, раділи своїй силі й зрілості. І молилися до небесних сил, щоби й цього року улюблений пес Індри Сарама відшукав прабатьківських корів у горах Вар. А коли Риба нарешті вмирала, вони йшли до чуринґи – рибоподібного ідола в печері. В тій печері, яку теперішні дослідники Кам’яної числять номером 56. Її засипано піском, позаяк далекі нащадки воїнів Аратти пишуть на стінах «Тут был Вася».

В печері вони вибачалися перед Рибою ведичними віршами і приносили її богам жертву – кульгаву дівчину. Адже їм було відомо від предків, що водяні боги ласі на кульгавих дівчат. І подвійна офіра замикала коло – всесвіт набував рівноваги і втішені боги мирилися і прощали одне одному мільйонолітні провини...

Сучасність. Я кладу колосок на «риб’ячий» вівтар Кам’яної і шкодую, що не здогадався купити в Мелітополі живої риби. Поклав би її під промені Яру і пішов би шукати чуринґи. Щоправда, водяному – на відміну від Яру - прийшлося б спіймати облизня. Офірні кульгаві дівчата в магазинах не продаються. Ну і риби теж не буде. Отак. Вибачайте, боги, з жертовною живністю напряжонка. Але вівтар приймає рослинку, рука відчуває бриніння енергії, рубін на перстні спалахує кривавими відблисками сарматських пожеж. А потім бриніння уривається, набігає хмара і тінь.

...Як насправді називалася ця споруда? Татари називали її Юн-Таш – «камінь зібрання». Тут зустрічалися орди для спільних походів на північ і захід. Давніші й правдивіші назви втрачені. Можливо саме тут була степова Tula – центр гіперборейської традиції часів панування «сонячних династій» шостого тисячоліття до нашої ери. Ми не знаємо. Мовчать написи на південних плитах споруди, яким двадцять дві тисячи років. Мовчать написи часів бронзи. Мовчать чуринги і дракони арійської доби. Мовчить Печера Чаклуна. А ріка Молочна тече повз підніжжя Кам’яної, як і двісті століть тому, коли її джерелом був близький льодовик (північніше сучасного Дніпропетровська), а мамути мирно паслися в Причорноморській тундрі. І боялися зовсім не волохатих приматів з кам’яними сокирами, радше - гисполинських гієн-рейзодонтів.

Сучасність. Ані мамутів, ані рейзодонтів. Льодовик десь там, на Шпіцбергені – білий і пухнастий. Примати вже не такі волохаті і сокири в них металеві. Пісковикові плити розповзлися степом і форма споруди втрачена. Мастаба? Піраміда? Гіганська стометрова чуринга? На плані-карті Кам’яна нагадує розтягнуту ведмежу шкіру. Південний схил зруйновано невідомою катастрофою. Всі враження фрагментарні. І навколишня метафізика фрагментарна. Неоязичники використовують ці руїни для ритуалів. Відьми живляться тут енергією. Самодіяльні окультисти влаштовують прощі. Чи знайде Сарама корів цього літа?


11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

784
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4440
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1569
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10780
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3259
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3538

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

12924

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

884

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1130

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

886
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6283 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31899 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11486
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8105
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1153
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7621 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38687 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

738
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4591
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1127
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1479