У сповіді ми приходимо до Бога такими, якими ми є, – зазначив Преосвященний владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської архиєпархії під час прямого ефіру "Живої Інтернет-Зустрічі". Жива Інтернет Зустріч, присвячена темі сповіді, відбулася 8 квітня. Керівник проекту – о. Ростислав Пендюк, голова Комісії у справах молоді Української Греко-Католицької Церкви.
Передвеликодня сповідь не є достатньою. Чим глибше людина провадить своє духовне життя, чим частіше бере участь у Святих Таїнствах, – наголошував владика Венедикт, – тим більше наближається до Бога і тим краще пізнає себе. Пізнавши себе, вона здатна зрозуміти іншу людину, бо усі є створені на образ і подобу Бога і в той же час усі зранені тим самим гріхом. Тому потрібно в середньому раз на місяць приступати до сповіді, щоб приймати Бога у Святому Таїнстві Євхаристії.
Багато запитань стосувалося передумов доброї сповіді: як бути, якщо кожного разу доводиться сповідатися з тих самих гріхів; чи Бог прощає гріхи, якщо не всі були названі; краще сповідатися в одного священика, чи в різних; як бути, якщо часто ходити до сповіді, а вона переростає у розмову, бо сповідник хоче почути поради від священика; як часто сповідатися з усього життя…
"Лишім священика, хай Бог буде з ним, – закликав владика Венедикт осіб, під час сповіді яких виникли певні непорозуміння зі священиком. – Я б не оправдовував священиків – вони мають бути ідеалом, але разом з тим я б хотів, щоб ми зрозуміли, що вони теж є люди, які борються зі своїми недоліками і вадами", – наголосив Преосвященний Владика. Він запропонував передусім молитися, щоб Господь дав сповідника, який не буде ранити, а також розрізняти: коли людина потребує священика, щоб висповідатися, а коли їй потрібен духівник – священик, монах/монахиня чи світська особа, щоб зрозуміти певні духовні питання. Священиків же закликав більше слухати, а не радити.
Серед важливих моментів сповіді владика Венедикт виокремив:
1. Важливо поглянути, що приводить до гріха, бо без цього сповідь є наче ті пожежники, які приїжджають, коли вже все згоріло. Так, потрібно каятися за гріх, але потрібно поглянути, що було його причиною, бо, на думку владики Венедикта, однією з найбільших помилок сповіді є те, що людина не задумується над причиною гріха. Гріх – це те, що ми відкинули Божественну любов. Це свідоме і добровільне переступлення Божого Закону, а сповідь – це, як у притчі про Блудного Сина, повернення до Бога, до Отця.
2. Потрібно зрозуміти, що я реально можу змінити, як можу позбутися гріха і це робити. Бог терпить, бо нас любить, чекає нашого навернення.
3. При сповіді Богу важливе наше сокрушене серце, а не деталі гріха.
4. У сповіді важлива періодичність. Так само якщо спортсмен, скрипаль будуть займатися лише час від часу, то не досягнуть гарних результатів.
"Святість – це нормальний стан, а грішник – це ненормальна людина", – наголосив владика Венедикт, адже згрішивши, людина відпадає від Бога, відкидає Його любов.
На завершення владика Венедикт підкреслив: сповідь – це дещо унікальне, де ми зустрічаємося з Божою любов’ю. Які гріхи ми б не чинили, у сповіді ми завжди зустрінемося з Божим милосердям. Воно чекає на кожного з нас. Тому не біймося прибігти до Бога.
Організаторами "Живих Інтернет-Зустрічей" є Комісія у справах молоді УГКЦ, Живе.ТБ та Інтернет-телебачення "Твоє місто".
Марія Кохановська
http://dyvensvit.org
