Стагнація може наступити після кризи, а не замість неї

 

Все эти саммиты похожи друг на друга, хотя по мере того как в глобальной экономике созревает новый «гнойник», у них меняется фактическая повестка.

 

Это способ лечения болезни медленным убийством больного

Сейчас G20 было посвящено борьбе мощной коалиции американских и примкнувших к ним других инфляционистов с Ангелой Меркель. Их идея в том, что Америка держится на плаву, потому что она печатает деньги, обеспечивает денежное смягчение, берет на себя риски и способствует таким образом экономическому подъему. А Германия навязывает Европе режим жесткой экономии, не печатая деньги. Вот и хотят, чтобы ЕЦБ делал то же, что и ФРС, – т. е. чтобы он напрямую скупал проблемные долги. Практически это означает национализацию значительной части европейских банков. Но на первой фазе кризиса уже была осуществлена стабилизация путем национализации долга, и поэтому банковский кризис перешел в долговой кризис. А теперь предлагается национализировать второй раз уже национализированные долги, т. е. зайти с другой стороны. Теоретически это может дать эффект, и это работает в Америке, Англии и т. д. Но это способ лечения болезни медленным убийством больного. Это отсрочивание перехода кризиса в фазу падения.

Если говорить о настойчивых рекомендациях Европе, то попытка совершить над евро то же, что совершали над долларом, чрезвычайно опасна. Я думаю, что немцы это хорошо понимают, потому что евро не является реальной резервной валютой. Это экспортная валюта, ее сила – в объемах экспорта, а эти объемы поддерживались в т. ч. и кредитованием пузырчатого характера. Сейчас это кредитование, естественно, рухнуло. Доллар как основная резервная валюта мира в случае любых обострений держится, потому что резко растет спрос на ликвидность, а ничего ликвиднее доллара в мире нет. А если рынок увидит открытую, ничем не обеспеченную эмиссию евро, который и не является резервной валютой, и не является национальной валютой, и его репутация чрезвычайно подорвана, а доверие к еврозоне чрезвычайно низко, то мы увидим вспышку деловой активности, но это будет удар по евро. Он похоронит всякие надежды сделать из него реальную резервную валюту.

 

Европейская политика – это компромисс между двумя плохими альтернативами

Немецкая политика имеет под собой логику. Они хотят использовать кризис для того, чтобы превратить Евросоюз из мягкой, в первую очередь денежной коалиции в жесткую фискальную коалицию, которая будет управляться Германией. Понятно, почему немцы сопротивляются инфляционистским набегам и наскокам Обамы, Рубини и прочих, не говоря уже о Южной Европе, которая хочет, чтобы ей покрывали долги любой ценой. Немцы понимают, что меры фискальной экономии, которые они прописывают своим реципиентам, никаким образом не способствуют экономическому выздоровлению. Но есть такое подозрение, что для них важны не сами меры, а те институты финансовой, банковской и бюджетной европейской дисциплины, которые они создают в рамках этих мер. Это все было бы вполне резонно, но дело в том, что без эмиссии коридор реальных возможностей стабилизировать евро недостаточен, чтобы решить задачу. Так что европейская политика – это компромисс между двумя плохими альтернативами.

Что касается общих настроений на G20, то речь шла об антикризисной политике и европейской стабилизации. Позиция ряда стран сводится к разговорам о конфигурации мировой финансовой системы, к борьбе с «пузырями» и к борьбе за банковскую систему. В принципе, это разговоры в правильном направлении, да только они ни о чем. То, что предлагают американцы, выполнимо и, скорее всего, и будет сделано, но бесперспективно с точки зрения выхода из кризиса. А то, что говорят ряд других стран, включая Россию, – это правильно, но совершенно невыполнимо в рамках современной реально действующей финансовой системы. Была и одна вещь, которая отличает этот саммит от других: появилась концепция, что мир обречен на долгосрочную стагнацию. Но это – правдоподобная попытка самообмана, потому что никакой стагнации быть не может, пока не случился кризис. Стагнация может наступить после кризиса, а не вместо него.



Михаил Хазин,

km.ru


22.06.2012 Михайло Хазін 929 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

634
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

472
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1751
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1462
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1413 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1283

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

537

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

557

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

800

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1874
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

236
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1280
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

765
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

229
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1452
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1034
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1609 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

420
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

609
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1242
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1556
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1043