Тягнути до кінця. До майбутнього Європи

 

 

Евросоюзовский политический сезон вошел в полную мощь. В Великобритании съезд консерваторов, Меркель сражается с греческими манифестантами в Афинах, премьер Великобритании Кэмерон грозится наложить вето на бюджет всего Евросоюза. За что же борются участники процесса, какой смысл в их активности?

 

Вообще сегодня все политики ЕС разделились на две большие фракции. Первая хочет создания единых органов финансового управления ЕС, с, соответственно, поражением, пусть и частичным, национальных суверенитетов. Вторая настаивает на усилении централизации, утверждая, что это снимет остроту кризиса. И, как это обычно и бывает, здесь нужно тщательно посмотреть как на реальную ситуацию, так и на те виртуальные картинки, которые создают участники процесса, исходя из своих интересов. И начнем мы с реальности.

 

Нынешний кризис в ЕС связан не столько с накопившимися долгами (их -- если, разумеется, их можно зафиксировать в размерах -- можно и отложить, и частично списать, и рефинансировать (не повышая общего объема задолженности). Проблема в другом, я об этом уже много раз писал: дело в том, что рост задолженности через социальные выплаты и различные государственные программы использовался для повышения жизненного уровня населения.

 

Наш оценки начала 2000-х годов, с учетом развития ситуации, показывают, что ВВП Евросоюза по итогам кризиса сократится примерно вдвое, что означает падение уровня жизни населения процентов на 40, как минимум. Но даже если не упоминать масштаб спада (а он гарантирует безработицу в регионе как минимум на уровне 40%, как в пике «Великой» депрессии), открыто говорить о связи долгов с уровнем жизни никак нельзя, поскольку это противоречит базовым идеологемам Евросоюза. Люди должны быть уверены, что экономическая модель капитализма вообще и конкретной «демократии» в частности обеспечивает им достойный жизненный уровень! И никаких махинаций тут нет и быть не может!

 

По этой причине политики никак не могут говорить о том, к каким последствиям приведет кризис и как долго он будет продолжаться, хотя, скорее всего, наиболее прозорливые из них, пусть даже и не понимая экономических механизмов, лежащих в его основе, достаточно адекватно оценивают его последствия. Во всяком случае, это следует из тех разговоров, которые у меня были на V Астанинском экономическом форуме в мае месяце.

 

И вот тут возникает принципиальная проблема – что делать политикам. Вывод, в общем, понятен: поскольку никто не хочет стать изгоем, в период работы которого произошел кризис (тут всем памятная судьба Герберта Гувера и Республиканской партии США по итогам кризиса начала 30-х годов прошлого века), то нужно тянуть, тянуть и тянуть нынешнюю ситуацию. Даже если придется «бросить в топку» часть необходимых в процессе кризиса финансовых резервов.

 

Впрочем, и тут есть важные тонкости – а именно, кто будет управлять этими средствами и кто будет главным донором. Как понятно, в Евросоюзе донорами могут быть только отдельные государства, а вот управлять ... Тут серьезные претензии выражает Брюссель, то есть евробюрократия. Последнюю поддерживают США, поскольку главным донором неминуемо будет Германия, и американцы боятся, что выделение помощи настолько усилит Берлин, что управлять им будет крайне тяжело. И по этой причине они активно двигают разные проекты создания наднациональных органов регулирования финансовой сферой в рамках ЕС, с неизбежным ослаблением национальных суверенитетов.

 

При этом возникают разные смешные коллизии. Дело в том, что все руководители национальных государств в составе ЕС пытаются сделать хорошую мину при плохой игре – то есть на словах улучшают показатели экономик своих стран – что понятно. Но если принять концепцию наднациональных органов, то нужно их наполнить деньгами или полномочиями – что, скорее всего, серьезно ударит по экономическому положению стран–доноров. И, скорее всего, в реальности много сильнее, чем на бумаге, особенно для тех стран, в которых разрыв между этой реальностью и нарисованным благолепием больше всего – в силу упомянутых причин. И вот, например, премьер Великобритании Кэмерон начинает возражать против создания наднациональных органов в ЕС, выступая тем самым против своего постоянного партнера США. Причем возражения очень жесткие – вплоть до готовности ветировать проект бюджета Евросоюза.

 

При этом все, кто выступает не донорами, а получателями евросоюзовской помощи, тоже находятся в сложном положении. Поскольку мало договориться с Брюсселем – нужно еще провести отдельные переговоры со странами-донорами, чтобы они выделили необходимые ресурсы или, хотя бы, дали добро на перечисление этих денег из общих ес-овских структур. А доноры, естественно, ставят свои условия.

 

Теоретически из всей этой ситуации, может быть, и можно было бы выпутаться, но есть одна проблема – вся эта помощь по определению конечна во времени. И либо нужно выбивать все большие и большие транши, либо – соглашаться на дальнейшее падение уровня жизни своего населения. А это риск смены власти в странах – получателях помощи, и нет никакой уверенности, что политические преемники нынешних их руководителей не вытащат на свет Божий все неформальные договоренности. Или, что не сильно лучше, просто не будут их выполнять, потому как ничего о них не будут знать (или не будут хотеть о них знать).

 

При этом положение дел ухудшается и в странах-донорах (как мы видим на примере Великобритании, в которой, судя по всему, из всех крупных экономик ЕС дела обстоят наиболее скверно), так что и они скоро начнут «выступать» против бессмысленной траты таких нужных денег. И все это ставит Евросоюз перед крайне тяжелыми проблемами, которые, нравится это или нет, решать все равно придется. Правда, скорее всего, уже после выборов в Германии.

 

Михаил Хазин,



 odnako.org


12.10.2012 Михайло Хазін 1088 0
Коментарі (0)

27.03.2026
Павло Мінка

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

1103
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4173
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2306
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3578 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1777
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

2093 1

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

76

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

774

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3527

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1876
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6097
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3239
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3709
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2785
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10314
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1336
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4642
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40989 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1168
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

704
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1046
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2807