Тарас Антоняк: Наш місцевий суд ніколи не був закритим

 

/data/blog/93764/20051e00253862582750e78aa752af64.jpg

 

Позбутися тавра корумпованого відомства із суцільною круговою порукою міський суд обласного центру намагається, серед іншого, взяттям курсу на публічність роботи.

 

Це й визначило початкове запитання для інтерв’ю із головою Івано-Франківського міського суду Тарасом АНТОНЯКОМ.



– Тарасе Михайловичу, увага до судів з боку громадськості та їх присутність в інформаційному просторі міста за останній рік суттєво збільшились. Що відбулося: франківці стали частіше порушувати закон, чи просто побільшало громадського ока в цих процесах?   


–  Швидше, друге. Завдяки дорослішанню нашого суспільства, до таких нагальних проблем, як, в тому числі, і реформування судової гілки влади, є багато уваги. Наш місцевий суд ніколи не був закритим. Але самі форми відкритості дещо міняються. Зараз ми більше акцентуємо увагу на спілкуванні зі ЗМІ, на поширення прес-релізів з приводу тих чи інших ситуацій, які відбуваються в суді. Це було  частиною і моєї програми, яку я обіцяв втілювати на цій посаді під час спілкування з громадськими активістами.

 

– Яким є навантаження на одного суддю Івано-Франківського міського суду?

– Ми уже багато років знаходимося у стані хронічного перевантаження. З чим це зв’язано? Франківськ повинні б обслуговувати за найбільш приблизними розрахунками (один суддя на 10 тисяч населення) 25-26 суддів. В нас у різні часи працює 17-18. По штату є 21, але судді мають властивість хворіти, жінки-судді йдуть у декретні відпустки. Судді переводяться з одного суду до іншого, в суддів закінчується термін повноважень. Тобто, нам завжди бракує кадрів.

Крім того, ми є судом першої інстанції по розгляду справ в порядку Кодексу адміністративного судочинства. Ми є адміністративним судом першої інстанції при наявності спеціалізованого адмінсуду, в якому працює більше 20-ти суддів.  Кількість справ, яку ми розглядаємо 3-4 суддями, які на цьому спеціалізуються, така ж сама як у адміністративного суду на 23 судді!

Ми є обласним центром, в якому зосереджено всі центральні офіси правоохоронних органів. Відповідно, всі хоч трохи важливі справи в порядку досудового розслідування надходять саме в наш суд. На сьогоднішній день у нас тільки четверо працюючих суддів-слідчих. Це ті судді, які здійснюють контроль за досудовим розслідуванням під час його провадження правоохоронними органами. Ми четверо розглядаємо понад половину таких проваджень в області, при наявності суддів-слідчих у районних судах. Просто в них набагато менша кількість таких звернень.
Для врегулювання роботи з правоохоронними органами, щоб не пропустити процесуальні строки, судді-слідчі чергують, хоча це нічим не передбачено. А це можуть бути вихідні, нічний час.

 

– Можна конкретніше, у цифрах, скільки справ на рік розглядає один суддя? 

– Чітко сказати не можна, я спробую пояснити. В залежності від спеціалізації, судді, які розглядають кримінальні і адміністративні провадження, слухають значно меншу кількість справ, це зрозуміло. Але це значно важчі, місткіші по процесу справи, які потребують набагато більше часу, зусиль на опрацювання. Крім того, новий КПК передбачив колегіальний розгляд для більшої кількості категорій справ по важких злочинах. Там, де раніше відправляв правосуддя один суддя, зараз це робить колегія. Це, відповідно, зміщення і коригування графіка із врахуванням справ, які є в колег. Тобто, судді навантажені як своїми, так і – можна множити цю цифру на два – справами колег.
Суддя-цивіліст розглядає 1400 справ на рік. На моїй пам’яті, приблизно таке ж навантаження на одного суддю було завжди. На кінець року залишається приблизно 250-300 нерозглянутих справ. Тобто, це понад тисячу розглядів на рік. Це велика кількість. Я бачив багато судів у США, Канаді. З таким навантаженням мало хто працює.

 

– Як можливо в таких умовах ґрунтовно вникнути в суть кожної справи і винести справедливе рішення?

– Можливо. До того, як я почав головувати в цьому суді, я мав одне з найбільших навантажень. В мене було 2500 справ-проваджень на рік. Це було в часи так званих «соціальних» справ, коли масово зверталися пенсіонери. З точки зору застосування права, ці справи не вважаються складними, але фактично на них так само йде час, зусилля. Пізніше вже була придумана спрощена форма процесу...

Звичайно, що таке навантаження впливає на якість, це не можна заперечувати. Але позитивними чинниками в цьому випадку є те, що судді молоді, і ресурс міцності в них ще не вийшов. В цьому суді я найстарший за віком (44 роки – ред.).

 

– З ваших слів випливає, що працювати в судах Івано-Франківська можуть лише самовіддані люди. А що стосується усього іншого, судді в нас — хто? У нашій країні це абсолютно непублічні люди, хоч частина їх призначається довічно. Навіть біографії призначених суддів — таємниця для людей, чиї долі вони прийшли вершити.

– Це питання дуже перегукується з темою семінару, з якого недавно повернувся. Там давали хороший порівняльний тренінг з цього приводу. Викладачі з Мічиганського університету та з Оттави розповідали, як у Північній Америці судді спілкуються з громадянами за допомогою соціальних мереж. Що є допустимим, а що ні, які є  законодавчі обмеження. Наприклад, у них ви не побачите фотографії судді в інтернеті, хоча в них дуже поширена власна сторінка на вікіпедії. Законодавчо заборонено вказувати адресу проживання судді, інформацію про його близьких і так далі. І з точки зору безпеки це абсолютно правильно. У ситуації, коли навіть наш міський суд дає чотири довічних ув’язнення по одному кримінальному провадженню, безпека судді, все-таки, є важливим чинником. Щоб людина не боялася прийняти таке рішення.

 

– Але у нашому суспільстві існує інша проблема – тотальна недовіра до судів.  Українці перші в Європі за кількістю поданих у 2014 році позовів до Європейського суду з прав людини. Йдеться про п’яту частину усіх скарг. Тенденція, яку цей показник демонструє світовій спільності, не нова – наші громадяни геть чисто не довіряють національним судам. Рівень довіри до судової гілки в Україні, згідно з опитуваннями, лише 7%.

– Я погоджуюсь, що цифри можуть бути такими. Якщо провести опитування, напевно, так воно і є. Але чи відображає ця статистика реальний стан речей? Думаю, що ні. Тому що ті ж опитування підтверджують, що найбільше респонденти стикалися з проявами корупції чи якимось іншими правопорушеннями, в першу чергу, в сфері медицини, потім освіти і аж потім в судах. І в основному про такі речі люди довідуються зі ЗМІ.

Зрозумійте, після кожного засідання з приміщення суду виходять дві категорії людей: ті, хто виграв справу, і ті, хто її програв.

Програти справу сторона може через багато чинників. В тому числі, через низький рівень надання правової допомоги. Непрофесіоналізм адвокатів – дуже поширене явище. Але найпростіше у своїй поразці звинуватити суд.

Таких речей є дуже багато. Ми ж стараємось якісно робити свою роботу. Звичайно, при загальній суспільній оцінці довіри в кілька відсотків, важко в Івано-Франківську зробити чудо і сказати, що тут працюють інакше. Хоч би ми відкрили тут цілодобовий суд, як в Сінгапурі, і працювали для мешканців 24 години, це навряд чи змінило б ситуацію.

 

ЗК


07.12.2015 2704 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2313
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1193
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2476
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1579
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1670
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2104

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

279

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

471

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1674

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1059
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11030 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5032
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6218
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23264
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1381
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5990
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2053
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43579 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

687
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1020
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1986
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2436