Тонкощі об’єднання: Коломия хоче, села відмовляються

 

/data/blog/101827/1c0c8d0e396afcd6762ac870e29fd400.jpg

 

Рік тому в Україні розпочалася адміністративно-територіальна реформа. Її першим етапом мало стати об’єднання сіл та міст в територіальні громади – нові адміністративні одиниці первинного рівня, які мають замінити сільські та міські ради.

 

На початках до об’єднання сіл та перекроювання карт усі взялися із завзяттям та ентузіазмом. Та минув рік, і процеси об’єднання за суперечками та дискусіями дещо призупинились.

 

Базою для рекомендацій щодо проведення адмінреформи став власний досвід такої реформи в країнах-членах Ради Європи, зокрема Польщі та Франції. Більше того, рекомендації в майбутньому мають бути підсилені суттєвим фінансовим заохоченням: Європа обіцяє упродовж п’яти років виділяти кошти на укріплення інфраструктури в новостворених адміністративних центрах. До того ж очікується, що громадам надасться більша фінансова свобода, адже адміністративна реформа супроводжуватиметься децентралізацією: очікувано, що по-новому збиратимуться податки, більше коштів залишатиметься на місцях, міські органи самоврядування матимуть більше уповноважень для оперування цими коштами та кращого використання їх на користь громади, пише Дзеркало Коломиї.

 

Головною ідеєю адміністративно-територіальної реформи було укрупнення територіальних громад з метою економії коштів та збільшення повноважень. Доцільність об’єднання підтверджує навіть найпростіший приклад: у найменшій громаді проживає 84 людини, а працює вона за тими ж правилами, що і багатотисячна. Вони мають обрати 12 депутатів – кожного сьомого; мають призначити чотирьох членів виконкому, платити їм зарплатню. Зрозуміло, що у них просто не залишатиметься ані грошей, ані спроможності для утримання та розвитку громади. І справді, на Коломийщині не одна сільська рада працює збитково і заледве зводить кінці з кінцями за рахунок дотацій із державного бюджету. Відповідно, такий населений пункт не «потягне» і статус адміністративного центру, бо до нього є чітко прописані вимоги: у ньому має бути розвинута інфраструктура – медичний пункт, пожежна частина, дільничний відділок поліції тощо.

 

На старті реформи в Коломиї та Коломийському районі було декілька варіантів об’єднання громад. Перший передбачав зменшення існуючих 50 сільських рад до 12 громад, потім виплила цифра 9. Хоча найбільш обговорювалися два варіанти об’єднання в 8 та 4 громад відповідно.

 

Перший проект передбачав створення громад Коломиї, Отинії, Гвіздця, Печеніжина, Коршева, Матеївців, Нижнього Вербіжа та П’ядик. Згідно з другим планом центрами громад мали б стати Коломия, Отинія, Гвіздець та Печеніжин. Саме цей варіант і був затверджений Кабінетом Міністрів. Втім своє незадоволення таким ходом подій висловили мешканці Коршева та домоглися того, що там також буде створено територіальну громаду. Отже після тривалих дискусій було вирішено, що на території Коломийщини має бути 5 територіальних громад – Коломия із 44 селами, Печеніжин, Гвіздець, Отинія та Коршів. Слід відзначити, що саме на Коломийщині було створено першу громаду. Це сталося у Печеніжині. Там вже навіть встигли провести вибори старостів.

 

Однозначну згоду приєднатися до міста наразі дали лише сільські ради Шепарівців, Товмачика та Іванівців. Категорично проти об’єднання – П’ядики, Нижній Вербіж, Верхній Вербіж, Корнич, Матеївці.

 

Що стосується Коломиї, то тут не все так гладко та є доволі серйозні проблеми. Підготовлені міською радою рекомендації передбачають об’єднання в одну громаду із центром у Коломиї 29 сільських рад, це 44 населені пункти. Податкові доходи на одного жителя села наразі становлять 152 гривні, у випадку ж об’єднання в одну громаду дохід на одну особу зросте вдвічі, до 338 гривень. Так само наразі сумований баланс доходу по всіх згаданих селах становить 5 936 грн, проти доходу Коломиї – 27 113 грн. Об’єднаний дохід громади ж становитиме 33 049 грн, і користатимуться з цього і жителі всіх згаданих сільських населених пунктів – кажуть у міській раді.

 

Та мешканці сіл, з якими хоче об’єднатися Коломия, не поспішають цьому вірити. Як зазначає Богдан Колодніцький, радник міського голови з питань територіально-адміністративної реформи, проблеми з об’єднанням зараз дійсно є. Фактично, за його словами, однозначну згоду приєднатися до міста дали сільські ради Шепарівців, Товмачика та Іванівців.

 

Категорично проти об’єднання – П’ядики, Нижній Вербіж, Верхній Вербіж, Корнич, Матеївці. Влада цих сільських рад зараз домагається від Уряду стати центрами об’єднаних громад. Головним аргументом спротиву громад цих сіл є страх того, що після об’єднання їхніми землями та майном розпоряджатиметься не громада, а Коломия. Богдан Колодніцький категорично це спростовує та каже, що землею зможуть користуватися тільки мешканці цього села, а Коломия ні на що не зазіхає. Втім, продовжує пан Колодніцький, є тут і момент політики. Справа в тому, що ініціаторами спротиву часто є не самі мешканці, а сільські голови та депутати районної та обласних рад від цих округів. Вони, каже радник, не хочуть втрачати влади та впливу.

 

Тут виникає запитання, якщо села не хочуть, для чого так наполягати і ставити собі за мету обов’язково збільшити населення новоствореної громади до 100 тисяч. Та й чи потрібно таке об’єднання взагалі. Мовляв, не потрібно об’єднувати непоєднуване. У місті одна специфіка проблем, у селах – зовсім інша. І не потрібно їх змішувати в одне. На це Богдан Колодніцький відповів, що робиться це не через чиїсь амбіції чи самолюбство, а з конкретною практичною метою. Справа в тому, що ці 100 тисяч населення необхідні для співпраці із ЄС для участі у їхніх інфраструктурних програмах, залучення інвестицій та кредитів. З меншими громадами ЄС не працює. Тож якщо Коломиї не вдасться стати 100-тисячною громадою, то доведеться просити допомоги та працювати через Івано-Франківськ або Чернівці. А це шлях набагато довший та складніший.

 

Ось так у Коломиї триває адміністративно-територіальна реформа. Починалася вона оптимістично, були навіть розмови, що 2016 рік ми зустрінемо вже у 100-тисячній Коломиї. Та все насправді виявилося набагато складнішим та проблемнішим, ніж здавалося. Цілком ймовірно, що домовитися так і не вдасться. В такому разу не слід виключати, що за об’єднання громад візьмуться у Києві і зроблять цей процес добровільно-примусовим. Просто намалюють карту, затвердять межі громад і поставлять місцевих жителів перед доконаним фактом.

 

Віктор ФІТЬО


15.03.2016 1291 1
Коментарі (1)

Татьяна Шорко 2016.03.23, 11:42
На Буковині об’єднуються румунське селище і польське село. http://molbuk.ua/chernovtsy_news/107526-na-bukovyni- obyednuyutsya-rumunske-selysche-i-polske-selo.html
03.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

1718
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

4869
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

20593
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2552
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

3082
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

11329

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

565

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1326

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1338

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1876
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3682
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5317
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

7552
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4645
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

3844
31.05.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

10472 1
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

8403
09.06.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2041
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1064
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1075
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1825
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

2221