ТОП-5 промзон Івано-Франківська, які можуть стати прикладом раціонального використання території

 

/data/blog/122501/bd990fdb9aedc01633fd9bf6d1670437.jpg

 

Останніми роками в Івано-Франківську намагаються привернути увагу громадськості до освоєння промислових районів. Мова йде про ті майданчики, що втратили свої виробничі потужності – їхні цехи або здаються в оренду, або виставлені на торги.
 

Обсяги виробленої продукції скорочуються до мінімуму, а заборгованість по зарплаті змушує працівників звертатися до суду. Згідно чинного Генплану, у місті під об’єкти промисловості відведено 1278 га землі. Та тільки частина з них використовується за призначенням, решта – пустує. 

 

Здавалось би, Івано-Франківськ ніколи не вважався передовим індустріальним містом. Втім, не можна не відмітити «щедру» радянську спадщину у вигляді підприємств машинобудівної, деревообробної, хімічної та легкої промисловості.

 

Нині ці об’єкти являють собою «примари» колишніх заводів і фабрик. Після отримання Україною незалежності, підприємства, щоб втрималися на плаву шукали інвесторів та нові ринки збуду закордоном. Тільки одиницям вдалося зберегти виробництво. Наразі від більшості об’єктів залишились лиш занедбані території, із покинутими будівлями, устаткуванням та чималими земельними ділянками. Та й розташовані вони не на околиці, а в середмісті. 

 

Зробити корисними для містян та привабливими для туристів - це основна мета трансформації промзон. Так говорять архітектори та урбаністи, але це не завжди до вподоби місцевій владі. Набагато простіше залишити все так я є. Але успішний приклад наших західних сусідів доводить, збанкрутіла фабрика чи завод - це не вирок для міста, а цілком нова можливість.

 

Найпоширеніший спосіб освоєння промислових зон, це перетворення їх у нестандартні об’єкти нерухомості – офіси або елітне житло - лофти. Буває, що замість промислових площадок та виробничих цехів з’являються цілі житлові райони із торговими центрами, музеями, зеленими парками, парковками та дитячими майданчиками. Вони стають своєрідним осередком розвитку освіти, науки, економіки та культури.

 

В Україні чимало таких прикладів, і зрештою до числа таких міст як Київ і Харків може приєднатися Івано-Франківськ. Принаймні промислових районів у місті вистачає. Розглянемо п’ятірку найбільших із них.

 

Промприлад

Першим привертає увагу Івано-Франківський завод «Промприлад», що знаходиться у центрі міста. Історія заводу розпочалась понад 100 років тому, коли об’єдналися три підприємства -  фірма «Край» (1905 р.), вагономеханічний завод В. Майора (1914 р.) та фірма «Фама» (1920 р.). У радянські часи завод спеціалізувався на приладобудуванні, виготовляв автоматику та промислові лічильники газу роторного типу. Пізніше випускали товари народного вжитку - парасолі, автомобільні решітки, деталі для легкових автомобілів, тощо.

 

 

На початку 90-х він стає відкритим акціонерним товариством, а вже у 2012 році завод перейменовано на публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський завод «Промприлад». Підприємство займає понад 5 га землі у межах вулиць Андрія Мельника – Академіка Сахарова – Євгена Коновальця – Січових Стрільців. 

 

Свого часу територію заводу приватизував інвестбанк «Кінто». Відтоді її поступово розпродували по частинам. Зокрема, у 2013 році адміністративний корпус заводу і ряд інших будівель разом із земельною ділянкою продали фірмі «SoftServe».

 

Навесні цього року тему постіндустріальних просторів підняли активісти платформи «Тепле місто» . Разом із школою урбаністики «СANactions» та ГО «Ґараж Ґенґ» вони презентували проект «Майбутнє промислових зон на території Івано-Франківська», взявши за основу «Промприлад». Проектанти показали своє бачення розвитку заводу орієнтуючись на світовий досвід. Основна ідея – мінімальне втручання в інфраструктуру промзони та збереження існуючих будівель.

 

 

Згодом частину території вирішила освоювати будівельна компанія «Спілка забудовників». У жовтні міська рада затвердила детальний план території заводу «Промприлад». На його місці має з’явитися багатоквартирний житловий район, із парковками, дитячими майданчиками та закладами громадського харчування. Архітектурну концепцію цього кварталу розробило відоме архітектурне бюро архітектора Віктора Зотова Zotov&Co.

 

 

Шкірфірма

Статус одного із найстаріших промислових районів міста носить Івано-Франківський шкірзавод, який заснований у 1888 році євреєм Яковом Маргошесом. До початку Другої Світової війни завод вважався одним із найбільших підприємств Західної України. На фірмі працювали сотні працівників, а його виробничі потреби обслуговувала власна електростанція.

 

 

На початку 90-х підприємство об’єднувало п’ять заводів - підошовний, спілковий, два заводи з випуску еластичних хромових і хромових шкір та велике виробництво з випуску товарів народного споживання. Тоді воно носило ім’я ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай». Пізніше італійські інвестори викупили акції підприємства, вклали кошти в сучасне обладнання та налагодили нові ринки збуду. Та коли італійці вийшли із справ, від них залишилась тільки назва - «Філія «Спіловер. Шкіряний завод».

 

Роками більша частина території не використовувалась за призначенням і пустувала. Погіршило ситуацію те, що від п’яти заводів колишнього шкіроб’єднання «Плай» діючим залишився тільки один. У 2012 році працівникам підприємства затримувати зарплати, а через рік завод взагалі припинив свою роботу.

 

 

Наразі колишній шкірзавод займає територію площею понад 2,5 га неподалік міського озера, у межах вулиць Ленкавського – Романа Левицького – Набережної ім. В. Стефаника – Ясінських – Кривоноса.

 

Після закриття заводу у мерії заговорили про потребу її впорядкування – проводилися громадські слухання та розробка детального плану території. Містобудівну документацію затвердили у липні цього року.

 

Котельно-зварювальний завод

Привертає значну увагу своїми розмірами 63 котельно-зварювальний завод, що займає майже 20 га землі у межах вулиць Хриплинська – Микитинецька – Незалежності.

 

Підприємство утворилося на базі фронтової авторемонтної майстерні та спеціалізувалося на виготовленні військової продукції і трубопроводів. У 1991 році воно втратило військові замовлення і з того часу виживає самостійно – налагодило виробництво промислових котлів та різноманітних металоконструкцій.

 

 

Державне підприємство «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» підпорядковувалось Міністерству оборони, проте,  в 2010 році завод включено до складу концерну «УкрОборонПром». Вже у 2011 році спостерігаються значні погіршення економічних показників, а у серпні 2013 року Господарським судом Івано-Франківської області відрито провадження у справі про його банкрутство. Тоді ж було прийнято рішення докласти всіх зусиль аби зберегти виробничі потужності заводу - продати частину приміщень, яка не задіяна під цехами, а на ці гроші віддати борги, оновити обладнання й продовжувати виробництво.

 

Згодом у травні 2014 році близько двох десятків працівників котельно-зварювального заводу вийшли на мітинг під стіни Івано-Франківської ОДА. Люди скаржились, що підприємство навмисне доводять до боргів і банкрутства, щоб продати активи за безцінь. Мова йде про чималу кількість устаткування та понад 20 га землі майже у центрі міста.

 

Вже у вересні 2014 року концерн «УкрОборонПром» заявив,  що планує відновити виробництво в Івано-Франківську. Згідно плану санації, передбачено продаж майнових активів на загальну суму 43 мільйона гривень. Крім того, концерт «УкрОборонПром» обіцяв додаткові 14,5 мільйонів гривень інвестицій.

 

У квітні 2016 року Перша українська міжрегіональна товарна біржа оголосила про проведення аукціону з продажу майна котельно-зварювального заводу у процедурі санації. Аукціони відбувалися у період з травня по серпень 2016 року. За цей час з молотка пішло 8 лотів, на загальну суму понад 5 мільйонів гривень.

 

 

Очевидно, що цих коштів виявилося замало для проведення реструктуризації. У грудні зявилося оголошення про проведення повторних торгів. Важливим є те,  що усі об’єкти нерухомості розташовані на землі, яка належить громаді міста, і була лише передана заводу для користування. Відтак, право власності на земельну ділянку до переможця аукціону не переходить.

 

Арматурний завод

Ще одним рекордсменом за площею території є Івано-Франківський арматурний завод. Підприємство являється виробником трубопровідної арматури для підприємств енергетичної галузі, нафтогазового комплексу, хімічної промисловості, металургії та водопостачання. Комплекс побудований у 1968 році і наразі займає близько 20-ти га землі по вулиці Коновальця, 229.

 

Влітку цього року на сайті Фонду гарантування вкладів з’явилася інформація, що завод трубопровідної арматури в Івано-Франківську продають за борги. З молотка мали піти заставлені під кредит у «Брокбізнесбанку» приміщення підприємства, земельна ділянка, лікувально-оздоровчий комплекс і база відпочинку. Сума заборгованості заводу перед банком за договором склала 241,8 млн грн. При тому, що підприємство веде активну виробничу діяльність та приймає замовлення від підрядників.

 

Як з’ясувалося, в заставі банку перебувають  приміщення цілісного виробничого комплексу, зокрема деревообробний цех, склад-ангар, побутовий комплекс. Сумарна площа будівель становить 51,9 тис. кв. м.  Разом з нерухомістю в забезпечення по кредиту передано земельну ділянку площею 19,29 га, на якій розміщені ці споруди.

 

Крім того, забезпеченням по кредиту виступають лікувально-оздоровчий комплекс (площею 511,8 кв. м) в Івано-Франківську і база відпочинку (площею 186,8 кв. м) в с. Яблуниця, Івано-Франківської області.

 

Початкова ціна лоту склала 40,2 млн грн. Аукціон призначили на 23 серпня 2016 року. Однак, через відсутність пропозицій, торги так і не відбулися.

 

Згідно офіційного сайту, завод веде активну виробничу діяльність. Зокрема, у грудні підприємство виконало замовлення для Білоруської АЕС.

 

Асфальтний завод

 

Напевно найбільш скандальним промисловим об’єктом є колишній асфальтний завод по вулиці Макогона. Ще у 2009 році місцева влада вирішила перенести завод за межі міста, а на його місці збудувати мікрорайон. Тоді інвестором виступила "Івано-Франківська харчосмакова фабрика", яка взяла в оренду частину території.

 

 

У квітні 2016 року земельну ділянку площею 0,75 га, у межах вулиць Макогона – Промислова - Крайківського орендувала «Івано-Франківська дорожня служба». Решта території, а це понад 3 га, залишилась у користуванні харчосмакової фабрики.

 

Влітку цього року розгорівся скандал  через детальний план території колишнього асфальтного заводу, який міська рада затвердила незважаючи на протест громадськості. План збудувати на місці промислового району 33 багатоповерхівки викликав шквал обговорень. Мешканці сусідніх із районом будинків заявляли, що ДПТ був прийнятий із порушенням законодавства. Мовляв, громадські слухання так і не були проведенні у належний спосіб. Тривалі дискусії зводились до одного – промзону необхідно освоїти, але у проекті окрім житлових будинків передбачити будівництво дитячого садка, школи, спортивного майданчика та зони відпочинку. Втім, міська рада так і не змогла досягти компромісу із громадкістю, а в результаті останні звернулися до правоохоронців.

 

Нещодавно Івано-Франківський окружний адміністративний суд задовільнив позов прокуратури і визнав рішення сесії міської ради про надання дозволу на розробку детального плану території промзони на Макогона-Промисловій незаконним. Однак, остаточну крапку і вирішенні цього питання ставити ще зарано.

Автор: Тетяна Черниш, Побудовано


22.12.2016 6092 0
Коментарі (0)

29.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

770
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2151
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1242
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1374
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1809
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2990 1

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1336

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

779

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

509

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1312
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4761
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5942
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5471
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1750
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1612
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7714
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1343 1
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6104 2
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

295
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

706
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1689
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2132