У Франківських маршрутках будуть електронні квитки

 

 

Про запровадження у Франківську електронних квитків, а з ними й автоматичної системи оплати проїзду (АСОП) заговорили ще з рік тому, коли взялися за реформу громадського транспорту. Останнім часом справа вже навіть трошки зрушила з місця.

 

Як це все має виглядати і чи під силу Франківську зробити те, чого ще не робили ніде в Україні дізнавався Репортер.


«Сама суть електронного квитка і цієї системи у тому, аби створити максимально комфортні умови проїзду, — каже керівник управління транспорту і зв’язку (УТіЗ) Олег Ганчак. — Таким чином ми усуваємо необхідність фізичної оплати, тобто готівка, квиток, відволікання водія, створення якихось конфліктних ситуацій — цього всього не буде… Плюс можемо реально бачити пасажиропотік, реальну кількість пільговиків і вимагати за це певну компенсацію від держави».


Як це мало б виглядати на практиці? Пасажир заходить у транспорт (в ідеалі через передні двері, адже середні й задні передбачені для виходу), підносить до валідатора (пристрою для зчитування) картку, той видає сигнал пропускаєне пропускає і все, ви їдете. Як кажуть в УТіЗ, таких карток або ж електронних квитків має бути кілька видів: разова поїздка, поїздка протягом 60 хвилин з можливими пересадками, довгострокові — на місяць і на рік. А також пільгові — студентські, учнівські, пенсійні і так далі…


Усі квитки мають різнитися кольорами, а пільгові повинні бути ще й персоналізованими. До речі, на початках запровадження системи ходитиме і готівка, біля водія буде спеціальна скринька, куди потрібно буде вкинути оплату без решти. Але потім готівку мають повністю виключити.


Де взяти такі квитки? В УТіЗ кажуть, що залучать до цього всю можливу торгову мережу, простіше кажучи, продаватимуться у кіосках і магазинах.


Виглядає добре, але як це зробити?

 

«Зараз цей проект планується запровадити на КП «Електроавтотранс» з майбутнім можливим переходом на решту перевізників», — каже Олег Ганчак. — До речі, є вже один перевізник, який сам зголосився, аби впровадити таку систему на одному з його маршрутів — на кількох автобусах».


Найбільша проблема — як завжди, у грошах. Адже система не дешева, а у бюджеті видатків на це не передбачено. І як запевняє Ганчак, жодної бюджетної копійки на це не витратять.


«Ми вже зробили кілька кроків у цьому напрямку, — пояснює він. — Була створена комісія, яка вивчала досвід різних країні, шукала варіант, який був би не надто коштовним. Бо якщо іти слідами Львова та Вінниці, це величезні вливання — 8-9 млн євро, в нас таких грошей немає. Тому ми пропонуємо фірмі, яка до нас прийде, спільний проект. Аби все було прозоро й чисто, технічне завдання проекту ми оприлюднили в мережі і надіслали 10 фірмам — як з України, так і з-за кордону — які мають стосунок до створення таких систем. У нас вже є кілька листів з проханнями уточнити деякі моменти. Тобто проект зараз на стадії опрацювання та отримання інформації від потенційних учасників».


Чого хоче місто від виконавця — аби він встановив обладнання та забезпечив його адміністрування. Що виконавець отримає у відповідь — частину прибутку від перевезення (нагадаємо поки що мова лише про КП «Електроавтотранс») або ж може запропонувати свій варіант.


Коли систему реально запровадять — зараз сказати важко, хоча попередньо щодо цієї теми часто звучала дата 1 вересня. Але Ганчак каже, до дати не прив’язувався б. Адже важко спрогнозувати, що буде з виконавцями, тай саме 1 вересня — піковий для транспорту час, не дуже хороший варіант.


Щодо маршруток, то як уже говорилося, є один перевізник, який хоче спробувати таку систему на собі. В УТіЗ мають надію, що це буде добрий приклад для інших. Адже перевізник не завжди може контролювати ті суми, які проходять через водія, а в цьому випадку він чітко бачитиме пасажиропотік і гроші. Якщо це аргументом не стане, то, як каже Ганчак, «будемо стимулювати» — впровадження електронних квитків таки прописано у договорах.


До речі, про той же електронний квиток у Львові говорять ще з 2011 року. І тільки у 2016-му міська рада дала згоду на співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо реалізації такого проекту. Орієнтована сума кредиту від ЄБРР — до 10 млн євро. Електронний квиток мають запровадити у всьому громадському транспорті міста, термін виконання — 2017 рік.


Так само за кредитні кошти ЄБРР таку систему планують запустити у Вінниці. Їхня орієнтовна сума — 8 млн євро.


19.06.2016 865 0
Коментарі (0)

21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.

2654
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

2063
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3129
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2352
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2272
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2455

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

412

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1285

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6321

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

737
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5671
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10298
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11101 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1530
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8212
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1123
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13425 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3292
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

479
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

843
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

702
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1153