У Франківському медуніверситеті завершили пілотний освітній проект з подолання ХОЗЛ (фото)

Хронічне обструктивне захворювання легені (ХОЗЛ) на сьогодні є однією з найбільших проблем в охороні здоров'я. Постійно зростає смертність від цієї недуги.

Щороку у світі помирає 10 млн. курців. Причиною є не лише старіння населення, але й серйозний вплив факторів ризику. Якщо сьогодні серед найпоширеніших недуг у світі ХОЗЛ займає шосте місце, то вже незабаром прогнозують його потрапляння в лідерську трійку, інформує прес-служба ІФНМУ.

Наразі перспектива сумна. За прогнозами до 2020 року ця патологія з дванадцятого місця у списку найпоширеніших у світі захворювань переміститься на п’яте, а як причина смертності — з шостого на третє.

За даними ВООЗ, ХОЗЛ забирає удвічі більше життів, ніж рак легені. На думку експертів Європейського респіраторного товариства (ERS) лише 25% випадків ХОЗЛ діагностують вчасно, а більшість хворих із верифікованим ХОЗЛ не отримують належної терапії.

За словами директора ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім Ф.Г. Яновського НАМН України» академіка НАМН України, д.мед.н., професора Юрія Фещенка, обстеження щодо ХОЗЛ досить просте і займає небагато часу. І майже всі заклади охорони здоров’я забезпечені скринінговою діагностичною апаратурою, проте дуже мало уваги надається техніці проведення процедури, а це в свою чергу нівелює результати обстеження.

Зауважимо, що в Івано-Франківському національному медичному університеті під керівництвом заслуженого діяча науки і техніки України, професора Миколи Островського науковці вивчають глибинні особливості перебігу, покращенню діагностики та лікування ХОЗЛ. За результатом багаторічної праці, уже понад десять років група науковців університету опублікувала більше двісті наукових робіт.

Крім того, з цими роботами фахівці гідно представляють проблему ХОЗЛ як на всеукраїнських, так і на міжнародних наукових форумах, є вже 12 патентів України. Нагадаємо, що у 2016 році в співавторстві з провідними вченими держави вийшла монографія “Хронічне обструктивне захворювання легень: нові відтінки проблеми”. Видання є популярним не лише в наукових колах, але й серед лікарів-практиків.

Фахівці університету у постійному науковому пошуку, а тому завжди мають нову інформацію, якою діляться як із лікарями-практиками, так і з науковою спільнотою. Лекції, науково-практичні конференції та майстер-класи з метою покращення діагностики та лікування хворих на ХОЗЛ проходять як в області, так і на всеукраїнському рівні.

Як зазначають університетські фахівці, особливо важливим етапом в напрямку донесення науково-методичних засад діагностики та лікування (ХОЗЛ ) хронічних обструктивних захворюваннях легень є цьогоріч проведена робота. Фахівці ІФНМУ та обласного департаменту охорони здоров’я, а саме, доценти Олександр Варунків, Мар’яна Кулинич-Міськів, завідувач кафедри пульмонології з курсом професійних хвороб професор Микола Островський та головний терапевт області Лариса Боришкевич прочитали майже два десятки актових лекцій «ХОЗЛ: національна угода з питань діагностики та лікування» і провели стільки ж майстер-класів на тему «Оцінка функції зовнішнього дихання» чи не в кожній області.

Зазначимо, що цей проект за участі працівників кафедри фтизіатрії і пульмонології ІФНМУ та фахівців ДОЗ ОДА проходив під патронатом Асоціації фтизіатрів і пульмонологів України і був пілотним.

В цілому він охопив 18 закладів у районах та містах нашої області. У лекціях та практичних майстер-класах взяли участь близько тисячі лікарів, зокрема, лікарі первинної ланки. Вони вдосконалювали свої знання, вчилися вчасно виявляти ХОЗЛ на ранніх етапах у осіб з групою ризику та призначати повноцінну терапію в залежності від клінічних проявів недуги, щоб мінімізувати кількість загострень та покращити якість життя хворих.

Є сподівання, що злагоджена співпраця групи науковців фахівців-пульмонологів ІФНМУ, розуміння проблеми та зацікавленість у подоланні її наслідків як з боку керівництва вишу, так і департаменту охорони здоров’я області дасть невдовзі позитивні результати.

«Робимо все для того, щоби подолати ХОЗЛ та зберегти здоров’я населення Прикарпаття», - зазначають фахівці.

Фотогалерея


03.07.2018 1073
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1752
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

795
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1074
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1499
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2714 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3810

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

905

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

511

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

379

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1064
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5662
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5218
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10596 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1161
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7569
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

927
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1089
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15843
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

329
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1413
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1834
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1735